Ісаєва Ольга Сергіївна. СУЧАСНІ ТЕХНОЛОГІЇ НАВЧАННЯ І ВИХОВАННЯ ДІТЕЙ ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ

СУЧАСНІ ТЕХНОЛОГІЇ НАВЧАННЯ І ВИХОВАННЯ ДІТЕЙ ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ   1 СУЧАСНІ ТЕХНОЛОГІЇ НАВЧАННЯ І ВИХОВАННЯ ДІТЕЙ ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ

1. Процес реорганізації всієї системи освіти, що протікає багато років, пред'являє високі вимоги до організації дошкільного виховання і навчання, інтенсифікує пошуки нових, більш ефективних психолого-педагогічних підходів до цього процесу.

Інноваційні процеси на сучасному етапі розвитку суспільства зачіпають в першу чергу систему дошкільної освіти, як початковий ступінь розкриття потенційних здібностей дитини. Розвиток дошкільної освіти, перехід на новий якісний рівень не може здійснюватися без розробки інноваційних технологій.

Завантажити: СУЧАСНІ ТЕХНОЛОГІЇ НАВЧАННЯ І ВИХОВАННЯ ДІТЕЙ ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ (повний конспект) "

2. Інновації визначають нові методи, форми, засоби, технології, що використовуються в педагогічній практиці, орієнтовані на особистість дитини, на розвиток його здібностей.

3. На сучасному етапі розвитку відбуваються зміни в освітніх процесах: зміст освіти ускладнюється, акцентуючи увагу педагогів дошкільної освіти на розвиток творчих та інтелектуальних здібностей дітей, корекції емоційно-вольової та рухової сфер; на зміну традиційним методам приходять активні методи навчання і виховання, спрямовані на активізацію пізнавального розвитку дитини. У цих умовах, що змінюються педагогу дошкільної освіти необхідно вміти орієнтуватися в різноманітті інтеграційних підходів до розвитку дітей, в широкому спектрі сучасних технологій.

4. Інноваційні технології - це система методів, способів, прийомів навчання, виховних засобів, спрямованих на досягнення позитивного результату за рахунок динамічних змін в особистісному розвитку дитини в сучасних соціокультурних умовах. Педагогічні інновації можуть або змінювати процеси виховання і навчання, або вдосконалювати. Інноваційні технології поєднують прогресивні креативні технології та стереотипні елементи освіти, які довели свою ефективність в процесі педагогічної діяльності.

ПОНЯТТЯ «ПЕДАГОГІЧНА ТЕХНОЛОГІЯ»

5. В даний час в педагогічний лексикон міцно ввійшло поняття педагогічної технології. Однак в його розумінні і вживанні існують великі різночитання.

  • Б. Т. Лихачов дає такий визначення [Педагогічна технологія - сукупність психолого-педагогічних установок, що визначають спеціальний набір і компонування форм, методів, способів, прийомів навчання, виховних засобів; вона є організаційно-методичний інструментарій педагогічного процесу].
  • І.П. Волков дає таке визначення [Педагогічна технологія - це опис процесу досягнення планованих результатів навчання].
  • ЮНЕСКО - [Педагогічна технологія - це системний метод створення, застосування і визначення всього процесу викладання і засвоєння знань з урахуванням технічних і людських ресурсів та їх взаємодії, що ставить своїм завданням оптимізацію форм освіти].

У нашому розумінні педагогічна технологія є змістовним узагальненням, що вбирає в себе смисли всіх визначень різних авторів (джерел).

6. Поняття «педагогічна технологія» може бути представлене трьома аспектами.

  1. науковим: педагогічні технології - частина педагогічної науки, що вивчає і розробляє цілі, зміст і методи навчання та проектує педагогічні процеси;
  2. процесуально-описовим: опис (алгоритм) процесу, сукупність цілей, змісту, методів і засобів для досягнення планованих результатів навчання;
  3. процесуально-діючим: здійснення технологічного (педагогічного) процесу, функціонування всіх особистісних, інструментальних і методологічних педагогічних засобів.

Таким чином, педагогічна технологія функціонує і як науки, що досліджує найбільш раціональні шляхи навчання, і в якості системи способів, принципів і регулятивів, застосовуваних у навчанні, і в якості реального процесу навчання.

7. Поняття «педагогічна технологія» в освітній практиці вживається на трьох ієрархічно супідрядних рівнях:

  1. Загальпедагогічний (загальнодидактичний) рівень: общепедагогическая (загальнодидактична, загально) технологія характеризує цілісний освітній процес в даному регіоні, навчальному закладі, на певному щаблі навчання. Тут педагогічна технологія синонімічна педагогічній системі: в неї включається сукупність цілей, змісту, засобів і методів навчання, алгоритм діяльності суб'єктів і об'єктів процесу.
  2. Частнометодіческіе (предметний) рівень: частнопредметная педагогічна технологія вживається в значенні «приватна методика», тобто як сукупність методів і засобів для реалізації певного змісту навчання і виховання в рамках одного предмета, класу, вчителя (методика викладання предметів, методика компенсуючого навчання, методика роботи вчителя, вихователя).
  3. Локальний (модульний) рівень: локальна технологія являє собою технологію окремих частин навчально-виховного процесу, рішення приватних дидактичних і виховних завдань (технологія окремих видів діяльності, формування понять, виховання окремих особистісних якостей, технологія засвоєння нових знань, технологія повторення і контролю матеріалу, технологія самостійної роботи та ін.)

ВІДМІННІСТЬ ПЕДАГОГІЧНОЇ ТЕХНОЛОГІЇ ВІД МЕТОДИКИ

8. Поняття педагогічної технології частнопредметного і локального рівнів майже повністю перекривається поняттям методики навчання; різниця між ними полягає лише в розстановці акцентів. У технологіях більше представлена ​​процесуальна, кількісна і розрахункова компоненти, в методиках - цільова, змістовна, якісна та варіативно-орієнтовна сторони. Технологія відрізняється від методик своєю відтворюваністю, стійкістю результатів, відсутністю багатьох «якщо». Змішання технологій і методик призводить до того, що іноді методики входять до складу технологій, а іноді, навпаки, ті чи інші технології - до складу методик навчання.

СТРУКТУРА ПЕДАГОГІЧНОЇ ТЕХНОЛОГІЇ

9. У поняття педагогічної технології входять:

  • концептуальна основа;
  • змістовна частина навчання (цілі навчання і зміст навчального матеріалу);
  • технологічна частина (організація навчального процесу, методи і форми навчальної діяльності, методи і форми роботи педагога; діагностика).

10. На думку Г.К. Селевко, будь-яка педагогічна технологія повинна задовольняти деяким основним методологічним вимогам (критеріям технологічності).

Концептуальність передбачає опору на певну наукову концепцію, що включає філософське, психологічне, дидактичне та соціально-педагогічне обґрунтування досягнення освітніх цілей.

Системність включає наявність всіх ознак системи: логіки процесу, взаємозв'язку всіх його частин, цілісності.

Керованість дає можливість діагностичного цілепокладання, планування, проектування процесу навчання, поетапної діагностики, варіювання засобами і методами з метою корекції результатів.

Ефективність вбачає оптимальність за витратами, гарантію досягнення певного стандарту навчання.

Відтворюваність увазі можливість застосування (повторення, відтворення) педагогічної технології в інших однотипних освітніх установах, іншими суб'єктами.

11. На основі аналізу педагогічних технологій, проведеного Г. Н. Селевко, можна виділити наступні технології, що застосовуються в системі дошкільної освіти:

  • технології розвиваючого навчання,
  • технології проблемного навчання,
  • ігрові технології, комп'ютерні технології,
  • альтернативні технології.

КЛАСИФІКАЦІЯ ПЕДАГОГІЧНИХ ТЕХНОЛОГІЙ

12. У теорії і практиці роботи дитячих садків сьогодні існує безліч варіантів навчально-виховного процесу. Кожен автор і виконавець привносить в педагогічний процес щось своє, індивідуальне, в зв'язку з чим говорять, що кожна конкретна технологія є авторською. З цією думкою можна погодитися. Однак багато технологій за своїми цілями, змістом, застосовуваних методів і засобів мають досить багато спільного і з цим загальним ознаками можуть бути класифіковані в кілька узагальнених груп.

За сутнісним та інструментально значущим властивостями (наприклад, цільової орієнтації, характеру взаємодії вихователя і дитини, організації навчання) виділяються наступні класи педагогічних технологій.

  • За рівнем застосування виділяються загальнопедагогічні, частнометодіческіе (предметні) і локальні (модульні) технології.
  • За філософської основі: матеріалістичні і ідеалістичні, діалектичні і метафізичні, наукові (сцієнтистські) і релігійні, гуманістичні та антигуманні, антропософські і теософські, прагматичні і екзистенціалістські, вільного виховання і примусу і інші різновиди.
  • За орієнтації на особистісні структури: інформаційні технології (формування знань, умінь, навичок з предметів - ЗУН); операційні (формування способів розумових дій - СУД); емоційно-художні й емоційно-моральні (формування сфери естетичних і моральних відносин - СЕН), технології саморозвитку (формування самоврядних механізмів особистості - СУМ); евристичні (розвиток творчих здібностей) і прикладні (формування дієво-практичної сфери - СДП).
  • З організаційних форм: індивідуальний-груповий, колективний, диференційований способи навчання
  • Принципово важливою стороною в педагогічній технології є позиція дитини в освітньому процесі, ставлення до дитини з боку дорослих. Тут виділяється декілька типів технологій.
  • Спосіб, метод, засіб навчання визначають назви багатьох існуючих технологій: догматичні, репродуктивні, пояснювально-ілюстративні, програмованого навчання, проблемного навчання, розвиваючого навчання, саморозвиватися навчання, діалогічні, комунікативні, ігрові, творчі та ін.
  • За категорії учнів найбільш важливими і оригінальними є:
  • масова (традиційна) шкільна технологія, розрахована на усередненого учня
  • технології просунутого рівня (поглибленого вивчення предметів, гімназичного, ліцейного, спеціальної освіти та ін.)
  • технології компенсуючого навчання (педагогічної корекції, підтримки, вирівнювання і т.п.)
  • різні виктимологические технології (сурдо-, орто-, тіфло-, олигофренопедагогика)

- технології роботи з відхиляється (важкими та обдарованими) дітьми в рамках масової школи.

ОПИС І АНАЛІЗ ПЕДАГОГІЧНОЇ ТЕХНОЛОГІЇ

13. Опис технології передбачає розкриття всіх основних її характеристик, що робить можливим її відтворення.

Опис (і аналіз) педагогічної технології можна представити в наступній структурі.

  1. Ідентифікація даної педагогічної технології відповідно до прийнятої систематизації (класифікаційної системи).
  2. Назва технології, що відбиває основні якості, принципову ідею, істота застосовуваної системи навчання, нарешті, основний напрямок модернізації навчально-виховного процесу.
  3. Концептуальна частина (короткий опис керівних ідей, гіпотез, принципів технології, що сприяє розумінню, трактуванні її побудови і функціонування):
  • цільові установки і орієнтації;
  • основні ідеї та принципи (основний використовуваний фактор розвитку, наукова концепція засвоєння);
  • позиція дитини в освітньому процесі.

4. Особливості змісту освіти:

  • орієнтація на особистісні структури (ЗУН, СУД, СУМ, СЕН, СДП);
  • обсяг і характер змісту освіти;
  • дидактична структура навчального плану, матеріалу, програм, форми викладу.

5. Процесуальна характеристика:

  • особливості методики, застосування методів і засобів навчання;
  • мотиваційна характеристика;
  • організаційні форми освітнього процесу;
  • управління освітнім процесом (діагностика, планування, регламент, корекція);
  • категорія учнів, на яких розрахована технологія.

6. Програмно-методичне забезпечення:

  • навчальні плани і програми;
  • навчальні та методичні посібники;
  • дидактичні матеріали;
  • наочні та технічні засоби навчання;
  • діагностичний інструментарій.

Експертиза педагогічної технології є багатоаспектною.

Концептуальна частина розглядається з позиції новизни (інноваційності), альтернативності, гуманізму і демократизму, сучасності.

Зміст освіти в рамках технології розглядається з позицій сучасних теорій загальної середньої освіти, принципів системності, ідей розвиваючого навчання і соціального замовлення.

У процесуальної характеристики, перш за все, визначається доцільність і оптимальність окремих елементів, комплексність всіх методичних засобів, керованість, адекватність змісту освіти та контингенту учнів.

Програмно-методичне забезпечення має задовольняти вимогам науковості, технологічності, достатньої повноти і реальності здійснення.

Головним критерієм оцінки педагогічної технології є її ефективність і результативність. Виконання цих вимог розглядається в додатку до вихователя, дитині і суспільно-батьківському контингенту осіб.

ПЕДАГОГІЧНІ ТЕХНОЛОГІЇ НА ОСНОВІ особистісних орієнтацій ПЕДАГОГІЧНОГО ПРОЦЕСУ

14. Особистісно-орієнтовані технології являють собою втілення гуманістичної філософії, психології та педагогіки.

У центрі уваги особистісно-орієнтованих технологій - унікальна цілісна особистість, яка прагне до максимальної реалізації своїх можливостей (самоактуалізації), відкрита для сприйняття нового досвіду, здатна на усвідомлений і відповідальний вибір у різноманітних життєвих ситуаціях. Саме досягнення особистістю таких якостей проголошується головною метою виховання на відміну від формалізованої передачі вихованцю знань і соціальних норм в традиційній технології.

Зміст освіти являє собою середовище, в якій відбувається становлення і розвиток особистості дитини. Їй властиві гуманістична спрямованість, зверненість до людини, гуманістичні норми і ідеали.

Технології особистісної орієнтації намагаються знайти методи і засоби навчання та виховання, що відповідають індивідуальним особливостям кожної дитини: беруть на озброєння методи психодіагностики, змінюють ставлення та організацію діяльності дітей, застосовують різноманітні і потужні засоби навчання (в тому числі комп'ютер), перебудовують зміст освіти.

Особистісно-орієнтовані технології протиставляють авторитарного, знеособленому і обездушенное підходу до дитини в традиційній технології - атмосферу любові, турботи, співпраці, створюють умови для творчості та самоактуалізації особистості.

ПЕДАГОГІКА СПІВРОБІТНИЦТВА

15. Педагогіка співробітництва є одним з найбільш всеосяжних педагогічних узагальнень 80-х років, що викликали до життя численні інноваційні процеси в освіті. Назва технології було дано групою педагогів-новаторів, в узагальненому досвіді яких поєдналися кращі традиції радянської школи (Н. К. Крупської, С.Т. Шацький, В. О. Сухомлинський, А.С. Макаренко), досягнення російської (К. Д . Ушинський, Н.П. Пирогов, Л.Н. Толстой) і зарубіжної (Ж.-Ж.. Руссо, Я. Корчак, К. Роджерс, Е. Берн) психолого-педагогічної практики і науки.

Педагогіку співробітництва треба розглядати як особливого типу «проникаючу» технологія, яка є втіленням нового педагогічного мислення, джерелом прогресивних ідей і в тій чи іншій мірі входить в багато сучасні педагогічні технології як їх частина.

ПЕДАГОГІЧНА ТЕХНОЛОГІЯ НА ОСНОВІ АКТИВІЗАЦІЇ І ІНТЕНСИФІКАЦІЇ ДІЯЛЬНОСТІ

16. Принцип активності дитини в процесі навчання був і залишається одним з основних в дидактиці. Під цим поняттям мається на увазі таке якість діяльності, яке характеризується високим рівнем мотивації, усвідомленою потребою в засвоєнні знань і умінь, результативності та відповідністю соціальним нормам.

Такого роду Активність сама по Собі вінікає нечасто, вона є наслідком цілеспрямованіх управлінськіх педагогічних вплівів и организации педагогічного середовища, тобто застосовуваної педагогічної технології.

Будь-яка технологія має засоби, що активізують і інтенсифікують діяльність дітей, в деяких же технологіях ці кошти складають головну ідею і основу ефективності результатів.

До таких технологій можна віднести ігрові технології, проблемне навчання, комунікативні технології, систему В.Ф. Шаталова, Є.М. Ільїна, Н.А. Зайцева, А.А. Окунева, Р.Г. Хазанкина, К.В. Маховою і інші.

ІГРОВІ ТЕХНОЛОГІЇ

17. Гра на ряду з працею і навчанням - один з основних видів діяльності людини, дивний феномен нашого існування.

За визначенням, гра - це вид діяльності в умовах ситуацій, спрямованих на відтворенням і засвоєння суспільного досвіду, в якому складається й удосконалюється самоврядування поведінкою.

Значення гри неможливо вичерпати й оцінити розважально-рекреактівнимі можливостями. У тому полягає її феномен, що, будучи розвагою, відпочинком, вона здатна перерости в навчання, у творчість, у терапію, в модель типу людських відносин і проявів у праці.

Гру як метод навчання, передачі досвіду старших поколінь молодшим люди використовували з давніх-давен. Широке застосування гра знаходить у народній педагогіці, в дошкільних та інших освітніх установах. У сучасному освітньому закладі, який робить ставку на активізацію та інтенсифікацію навчально-виховного процесу, ігрова діяльність на заняттях використовується в наступних випадках:

  • в якості самостійних технологій для освоєння поняття, теми і навіть розділу навчального процесу
  • як елементи (іноді досить істотні) більш великої технології
  • як заняття або його частини (введення, пояснення, закріплення, вправи, контролю)

- як технологія культурно-дозвіллєвої роботи (гри типу «Поле чудес», «Зоряна година», «Розумники і Розумниці» і ін.).

Ігрова форма занять створюється за допомогою ігрових прийомів і ситуацій, які виступають як засіб спонукання, стимулювання дітей до навчальної діяльності.

Педагогічна гра має суттєвою ознакою - чітко поставленою метою навчання і відповідним їй педагогічним результатом, які можуть бути обгрунтовані, виділені в явному вигляді й характеризуються навчально-пізнавальної спрямованістю.

ПРОБЛЕМНЕ НАВЧАННЯ

18. Технологія проблемного навчання отримала поширення в 20-30-х роках в радянському і зарубіжному саду. В основу проблемного навчання лягли ідеї американського психолога, філософа і педагога Дж. Дьюї. У розробці принципових положень концепції проблемного навчання активну участь брали: Т. В. Кудрявцев, Кудрявцев В. Т., І. Я. Лернер, А. М. Матюшкін, М. І. Махмутов, В. вікон, М. Н. Скаткін та інші.

Під проблемним навчанням розуміється така організація навчальних занять, яка передбачає створення під керівництвом вихователя проблемних ситуацій і активну самостійну діяльність дітей по їх вирішенню, в результаті чого і відбувається творче оволодіння знаннями, навичками, вміннями і розвиток розумових здібностей.

Проблемне навчання засноване на створенні особливого виду мотивації - проблемної, для цього дидактичний зміст матеріалу має бути представлено як ланцюг проблемних ситуацій. Проблемна ситуація - це пізнавальна задача, яка характеризується протиріччям між наявними знаннями, вміннями, відносинами і що пред'являються вимогою.

19. Методика створення проблемних ситуацій

  • вихователь підводить дітей до протиріччя і пропонує їм самим знайти спосіб його вирішення;
  • зіштовхує протиріччя практичної діяльності;
  • викладає різні точки зору на один і той же питання;
  • пропонує розглянути явище з різних позицій;
  • спонукає робити порівняння, узагальнення, висновки із ситуації, зіставляти факти;
  • ставить конкретні питання (на узагальнення, обгрунтування, конкретизацію, логіку міркування);
  • визначає проблемні теоретичні та практичні завдання (наприклад: дослідні);
  • ставить проблемні завдання (наприклад: з недостатніми або надлишковими вихідними даними, з невизначеністю в постановці питання, з суперечливими даними, з явно допущеними помилками, з обмеженим часом рішення, на подолання «психологічної інерції» і ін.).

ІННОВАЦІЙНА МЕТОДИЧНА РОБОТА

20. Інноваційна методична робота - частина професійно-педагогічної діяльності, орієнтована на створення або освоєння нових (інноваційних) способів професійно-педагогічної діяльності.

21. Відмінні риси:

  1. забезпечення роботи освітнього закладу в режимі розвитку;
  2. відбір змісту методичної роботи, що забезпечує особистісний розвиток дитини дошкільного віку, його саморозкриття;
  3. забезпечення інформування педагогів про інноваційні фактах і явищах і організація їх експертизи;
  4. забезпечення додаткових освітніх послуг в плані розгортання змісту дошкільної освіти за напрямками інноваційної діяльності;
  5. забезпечення безперервності інноваційної пошукової, дослідницької діяльності педагогів;
  6. забезпечення індивідуального і диференційованого підходів до кожного педагога в залежності від його професійної компетентності;
  7. оснащення педагогів способами професійно-педагогічної діяльності, що забезпечують ефективну дію на особистісний розвиток дитини.

Для підвищення ефективності інноваційної методичної роботи в дошкільному навчальному закладі необхідною умовою є створення педагогічних умов.

22. До комплексу необхідних педагогічних умов відносяться:

  1. відбір і експертиза (оцінювання) інноваційного змісту дошкільної освіти;
  2. проектування продуктивних форм методичної роботи, які активізують педагогів ДНЗ на підвищення професійної компетентності;
  3. нормування форм методичної роботи, зорієнтованих на освоєння і розробку педагогами інноваційних програм і технологій, на освоєння нових способів професійно-педагогічної діяльності.

Перша умова включає в себе забезпечення педагогів необхідною інформацією про новинки психолого-педагогічної літератури, про сучасних освітніх програмах і педагогічних технологіях; в області змісту освіти - створення умов для реалізації варіативних освітніх програм, методичне та науково-методичне забезпечення запровадження нового змісту дошкільної освіти. Сучасна практика дошкільної освіти не захищена від використання в роботі з дітьми негативних інновацій. У чому суть такого негативу? Домагаючись підвищення рівня освіченості дітей, педагоги часом використовують в практичній роботі зміст, методи і прийоми початкової школи. Діти дошкільного віку часом знають набагато більше, ніж учні першого класу. Але ж така освіта побудовано на посиленні блоку регламентованої дитячої діяльності, збільшенні часу на заняття пізнавальної спрямованості. А внаслідок цього діти менше грають, порушуються вимоги САНПиН до організації рухової активності. Таким чином, порушується принцип паритетності освіти і здоров'я. У зв'язку з цим педагогів необхідно навчити оцінювання впливу інновацій на психологічне та соматичне здоров'я дітей, на відбір тільки позитивних інновацій для реалізації їх в практиці. Тому умова «відбір і експертиза (оцінювання) інноваційного змісту дошкільної освіти є досить важливим у змісті інноваційної методичної роботи. Для цього керівниками можуть бути використані педагогічні вітальні з обговорення наявного арсеналу інноваційних розробок, круглі столи з аналізу здоровьесбережения в змісті варіативних програм і методичних рекомендацій по розділах дошкільної освіти.

Для забезпечення активної участі педагогів ДНЗ в інноваційній методичної роботи необхідно проектування продуктивних її форм. Це є другою умовою ефективності інноваційної методичної роботи. За класифікацією, запропонованої С.Г. Молчановим, форми методичної роботи діляться на:

1) Репродуктивні (практикуми, науково-практичні семінари, педагогічні майстерні, семінари-практикуми, тренінги).

2) Репродуктивно-евристичні (педагогічні читання, науково-практичні конференції).

3) Евристичні (проблемні та проблемно-проектні семінари, організаційно-діяльні ігри).

4) евристики-продуктивні (фестивалі педагогічних ідей, конкурси професійної майстерності, конкурси методичних розробок).

5) Продуктивні (наукові конференції, теоретичні семінари, участь в роботі творчих груп).

Найбільш ефективними в умовах інноваційної діяльності є евристика-продуктивні та продуктивні форми методичної роботи.

Третьою умовою підвищення ефективності методичної роботи є нормування форм методичної роботи, зорієнтованих на освоєння і розробку педагогами інноваційних програм і технологій, на освоєння нових способів професійно-педагогічної діяльності. У чому полягає ця умова? Розробкою інновацій, їх змісту в сучасному дошкільному навчальному закладі займаються спеціально створені інноваційні підрозділи педагогів: творчі групи, методичні об'єднання. Діяльність таких інноваційних структур ґрунтується на нормативно-правовій базі. Нормативна основа включає в себе: наказ на створення того чи іншого структурного підрозділу, положення про інноваційний структурному підрозділі, план роботи на поточний період, експертні висновки на створену педагогами методичну продукцію (рецензії зовнішні і внутрішні на методичні посібники, авторські програми). Експертною оцінюванням продукції всередині освітнього закладу займається спеціально створений експертна рада.

Таким чином, проблема організація дієвої та ефективної структури інноваційної методичної роботи в дошкільному навчальному закладі є досить актуальною. Для забезпечення ефективності інноваційної методичної роботи необхідна реалізація ряду умов: відбір і експертиза (оцінювання) інноваційного змісту дошкільної освіти; проектування продуктивних форм методичної роботи, які активізують педагогів ДНЗ на підвищення професійної компетентності; нормування форм методичної роботи, зорієнтованих на освоєння і розробку педагогами інноваційних програм і технологій, на освоєння нових способів професійно-педагогічної діяльності.

Список використаної літератури

  1. Зюбин Л.М. Психологія виховання / Л.М. Зюбин. -М., 1991. - 258 с.
  2. Ільїн Є.П. Емоції і почуття / Є.П. Ільїн. СПб., 2002. - 356 с.
  3. Горіхів Н.Я. Психологія гри / Н.Я. Орєхов. -М .: Сфера, 2005 - с.206.
  4. Концепція дошкільного виховання // Дошкільне виховання. - 1989. - № 5.
  5. Типове положення про ДОУ / Дошкільна освіта в Росії. - М., 1997. - С. 148-155.
  6. Венгер, Л. А. А. В.Запорожец: Гуманізація дошкільного виховання / Л. А. Венгер // Дошкільне виховання. - 1990. - № 8.
  7. Михайленко, Н. Дошкільна освіта: орієнтири і вимоги до оновлення змісту / Н. Михайленко, Н Короткова // Дошкільне виховання. - 1992. - № 5-6.
  8. Андрєєва, В. Проблеми оновлення системи дошкільної освіти на сучасному етапі / В. Андрєєва, Р. Стеркиной // Дошкільна воспіатніе. -1991. - № 11.
  9. Сучасні освітні програми для дошкільних установ / під ред. Т. І. Ерофевой. - М., 1999. ..
  10. Нікітін, Б. П. Сходинки творчості, або розвиваючі ігри / Б. П. Нікітін. - М., 1991. - 160 с.
  11. Варіативні і альтернативні програми виховання і навчання дітей дошкільного віку / авт. сост. Т. І. Єрофеєва [и др.]. - М., 1996. - 50 с.
  12. Інноваційні технології дошкільної освіти в сучасних соціокультурних умовах / Г. В. Фадина [и др.]. - Балашов, 2004. - 64 с.
  13. Селевко, Г. К. Сучасні освітні технології / Г. К. Селевко. - М., 1998. ..

У чому суть такого негативу?
У чому полягає ця умова?
Гражданский противогаз ГП-7Б
Противогаз ГП-7Б гражданский предназначен для защиты органов дыхания от отравляющих веществ, биологических аэрозолей, от широкого спектра аварийно химически опасных веществ, радиоизотопов

Fallout 4 Противогаз На Карте
Плагины и моды для Fallout 4 - Каталог модов. Мод улучшает частицы от стрельбы, взрывов и огня в Fallout 4. 19 151статья в Убежище. Добавить новую страницу. Противогаз-маска Править. Бриджуэй Траст

Бирка на противогазную сумку образец
Главная » Разное » Бирка на противогазную сумку образец Cincinnati, ohio national institute for occupational safety and health, 1987. В нижней части коробки старенького эталона располагается активированный

Противогазы - Информация о сайте
Противогаз — средство защиты органов дыхания, также бывают противогазы, обеспечивающие защиту зрения и лица. Защитные свойства противогазов различаются по типу защиты: фильтрующие  — от конкретных

Бирка На Противогаз Образец
Бирка на противогаз образец. Сумка с противогазом ставится биркой наружу. На сумки для противогазов, а также на чехлы для перчаток и плащей оп-1м, размером 3х5 см данный размер строго соблюдается, пришивают

О порядке проверок и замене фильтрующих противогазов при регулярном и длительном их применении
Распечатать Вопрос: На сайте компаний, выпускающих противогазы, указывается информация, что фильтрующие противогазы ГП-7 подлежат технической проверке не более 8 раз. А нормативного подтверждения

О ПРОТИВОГАЗЕ Противогаз надевается на голову солдата для
О ПРОТИВОГАЗЕ: Противогаз надевается на голову солдата для устрашения противника и подавления его боевого духа. Сами посудите: сидит противник в окопе, чай мешает ложечкой, никого не трогает. Вдруг сверху

Кто изобрел противогаз? Что повлияло на изобретение противогаза в России
До сих пор не известно, кто изобрел противогаз. Единого мнения по данному вопросу не существует. Их примитивные прототипы применялись еще в Средние века, когда врачи использовали специальные маски с длинными

Конструкция и принцип работы устройства противогаза
Начиная со школьной скамьи, каждый человек хотя бы приблизительно был знаком с противогазом. Аппарат был впервые применен в 1915 году во время боевых действий — тогда один из противников применил химическое

ОМЧС Резерв - Информационно-консультативный центр - Проверка противогазов
В соответствии с Федеральными законами №28-ФЗ «О гражданской обороне» и №68-ФЗ «О защите населения и территорий от чрезвычайных ситуаций природного и техногенного характера» все население страны должно