Якісна оцінка ефективності фінансових інновацій
Якісна оцінка ефективності фінансових інновацій
Пантелєєва Наталія Миколаївна,
кандидат технічних наук, доцент, докторант Університету банківської справи Національного банку України.
Вступ
Фінансова криза показала, що рівень зовнішніх загроз збільшується з кожним десятиліттям і темпи цих змін прискорюються, тому банківська система повинна бути більш стійкою, а банківські установи - гнучкішими. На етапі посткризового відновлення драйверами зростання банківського бізнесу визначені: клієнтоорієнтований підхід, технологічне оновлення систем і процесів, підвищення ефективності. Так, клієнтоорієнтований підхід передбачає максимальну орієнтацію на клієнтів, що дозволить відновити втрачене під час кризи довіра до банківської системи, а реагування на зміни їхньої споживацької поведінки відкриє нові можливості для інновацій. Досягнення суттєвого підвищення ефективності можливо за рахунок сучасних технологій, методів управління, оптимізації та раціоналізації в усіх напрямках банківської діяльності. Посткризовий період - зручний момент для прийняття банками нових стратегій розвитку, нових цільових орієнтирів щодо фінансових результатів, положення на ринку і якісних показників розвитку. Критично оцінюючи все досягнення передкризового періоду і наслідки кризи, практично всі банки відзначають наявність істотних недоліків, без ліквідації яких неможливо реалізувати потенціал прогресивного розвитку [1, 2]. До таких недоліків, перш за все, відносять низьку ефективність клієнтської бази і каналів дистрибуції. Це виразилося в недосконалості організації роботи з клієнтами (слабо враховувалася сегментація клієнтської бази), недостатній рівень перехресних продажів і доходів від банківських продуктів при широкій диверсифікації продуктової лінійки, низьку якість обслуговування.
Зростання бізнесу в передкризовий період відбувався за рахунок створення надмірно складною і дорогою організаційної структури, що не дозволило реалізувати багато оперативні можливості, а саме - забезпечити достатній рівень продуктивності праці, використовувати економію на масштабах, підвищити рівень автоматизації. Як наслідок, зростання бізнесу не привів до зростання ефективності. Впровадження систем управління ризиками поки ще не забезпечує оптимального балансу між їх контролем і прибутковістю, тому надмірний контроль і необхідність виконання норм регулювання - це високі витрати і недоотриманий прибуток. Крім внутрішніх факторів банки постійно знаходяться під впливом зовнішніх, які є для них потенційними викликами і погрозами - макроекономічна ситуація, посилення конкуренції на ринку, довгострокові тенденції, наприклад, недостатній рівень капіталізації, скорочення рентабельності операцій.
Таким чином, визначаючи стратегічні цілі, місію та основні напрямки розвитку, банки відзначають неможливість їх досягнення без впровадження ідеології постійного вдосконалення. Тому об'єктивною реальністю банківського бізнесу стає інноваційна діяльність, яка підпорядкована довгострокової стратегії розвитку банку.
У загальноприйнятої на сьогодні практиці оцінки ефективності банківської діяльності використовується методичний підхід на основі аналізу фінансових показників, який, однак, не дозволяє в повній мірі оцінити результативність інноваційної діяльності.
Метою статті є удосконалення методичного підходу якісної оцінки ефективності фінансових інновацій на основі системи базових показників для виробничих функцій результату і витрат.
результати
Для оцінки успішності реалізації стратегії розвитку банку велике значення мають методичні підходи оцінки ефективності інновацій, що базуються на системі показників. Система показників інновацій створює формалізовану базу для прийняття управлінських рішень, що досить важливо, враховуючи, що інноваційні проекти мають довгостроковий характер і високі ризики. Вона формується з урахуванням специфіки діяльності та відображає стратегічні інтереси, допомагає обґрунтовано розподіляти інвестиційні ресурси між інноваційними ідеями та ініціативами, мотивує персонал. У корпоративної банківської практиці поки ще не сформувалася система показників фінансових інновацій. Найчастіше до них відносять - вплив на зростання доходів, задоволеність клієнтів, зростання доходів від нових продуктів, підвищення продуктивності праці, динаміку прибутку.
На нашу думку, ефективність фінансових інновацій - це результат їх впливу на економічну діяльність, яка вимірюється вартісними показниками кінцевих результатів до витрат, потенційно позитивно спрямована на розвиток, зміцнення фінансової стійкості та конкурентоспроможності банку за умови дотримання балансу ризиків.
Для кожної фінансової інновації з урахуванням особливостей її форми можуть бути визначені критерії ефективності, які дозволяють оцінити повноту використання її функціонального потенціалу, виявити резерви і розробити рекомендації подальшого вдосконалення.
Так, наприклад, оцінка ефективності продуктових інновацій проводиться за результатами аналізу їх прибутковості і рентабельності. Наприклад, в області роздрібного бізнесу використовуються показники, що характеризують: ринкові позиції по основних банківських продуктів (частка ринку); інтенсивність і глибину взаємин з клієнтами (кількість продуктів на одного клієнта і ін.); якість обслуговування (час обслуговування, час прийняття рішення про видачу кредиту та ін.); задоволеність клієнтів (індекс лояльності, сприйняття бренду); розвиток каналів збуту (частка транзакцій через віддалені канали та ін.); продуктивність праці співробітників (показники в розрахунку на одного співробітника - кількість операцій, кредитних договорів) [1, 2].
Оцінка ефективності опціонів допускає порівняння рівня зниження інвестиційного ризику до витрат на його придбання, враховуючи зміни ринкової ціни базового інвестиційного інструменту. Оцінка ефективності - це одна з найскладніших завдань в практиці обліку хеджування. Ефективність хеджування, згідно МСФЗ (IAS) 39 «Фінансові інструменти: визнання та оцінка», є мірою, в якій пов'язані з хеджованого ризику зміни у справедливій вартості або грошових потоках об'єкта хеджування компенсуються змінами у справедливій вартості або грошових потоках інструменту хеджування. Коефіцієнт ефективності хеджування - частка від ділення відповідно до справедливої вартості або грошовими потоками об'єкта хеджування (актив, зобов'язання або майбутня операція) на справедливу вартість або грошові потоки від інструменту хеджування (процентний своп, крос валютний своп, угоду про процентну ставку, купленому опціон, свопціони).
Ефективність сек'юритизації обумовлена її функціями. Так, ефективність сек'юритизації як механізму рефінансування доведена зарубіжною практикою залучення капіталу для великих інвестиційних програм. Висока вартість залученого капіталу спонукає банки до пошуку більш вигідних умов поповнення кредитних ресурсів. Цю проблему можна вирішити за рахунок сек'юритизації банківських активів. Практика іпотечного кредитування показала, що рефінансування за рахунок депозитів не є виправданим щодо банківської ліквідності, ризиків і ефективності використання капіталу. Залучення додаткових ресурсів за допомогою іпотечних цінних паперів дозволяє усунути залежність між вартістю депозитів і розміром процентної ставки на фінансові інструменти. Передача сек'юритизованих активів за баланс банку знижує навантаження на капітал і підвищує ліквідність. Продаж зобов'язань по позиках знижує кредитний ризик банку. Збільшення прибутковості банківських операцій дозволяє отримати додатковий прибуток і знизити вартість запозичень. Більш низька ставка за іпотечними цінними паперами ніж за міжбанківськими кредитами дає банкам доступ до дешевих фінансових ресурсів. На макроекономічному рівні ефект сек'юритизації спостерігається в розподілі ризиків в межах фінансової системи і мобілізації ресурсів пенсійних, страхових та інших фондів. В цьому випадку ефективність сек'юритизації може бути оцінена через мультиплікативний ефект. Підсумовуючи слід підкреслити, що оцінка ефективності сек'юритизації може проводитися по її функцій - рефінансування і оптимізація фондування, ліквідність, банківські ризики, прибуток, мультиплікативний ефект. Але складність, висока вартість (необхідність створення значного пулу активу для забезпечення економічної ефективності) і проблеми законодавства є основними недоліками сек'юритизації.
Зовсім інакше проводиться оцінка ефективності фінансових інновацій на основі комп'ютерних технологій, а саме з використанням методів оцінки для впровадження ІТ - економічна додана вартість (Economic Value Added, EVA), повна вартість володіння (Total Cost of Ownership, ТСО), сукупний економічний ефект (Total Economic Impact, TEI), швидке економічне обґрунтування (Rapid Economic Justification, REJ), інформаційна економіка (Information Economics, IE). Однак, при впровадженні систем типу CRM, де метою системи ставиться зростання прибутку за рахунок оптимального взаємодії з клієнтами, в якості критеріїв ефективності можуть виступати - розширення частки ринку, збільшення кількості лояльних клієнтів, нарощування продуктивності продажів, підвищення прибутковості клієнтів. Оцінити економічний ефект впровадження CRM-системи досить складно, але він може вимірюватися такими показниками як: зниження витрат праці і зростання працездатності співробітників; збільшення відсотка утримання клієнтів; зниження операційних витрат, які пов'язані з маркетингом і продажем продуктів і ін.
Таким чином, ефективність фінансових інновацій можна розглядати кількісно і якісно. Її кількісна оцінка проводиться за різними показниками з урахуванням макро- і мікрорівнів. З якісної точки зору оцінка ефективності фінансових інновацій в будь-якій формі повинна відображати наскільки повно реалізуються їхні потенційні можливості на рівні окремого банку і банківської системи в цілому. З огляду на можливість прояву полярних ефектів фінансових інновацій, це стає особливо важливим в періоди кризових явищ.
Для оцінки ефективності фінансових інновацій слід сформувати систему можливих ефектів, їх індикаторів і показників. Систематизація проведена для оцінки ефективності щодо виробничих функцій результату (табл. 1) і витрат (табл. 2), де в якості ефектів і можливих стримуючих факторів розглядаються фінансові інновації в формі продуктів і на основі технологій, а також ринковий, соціальний і екологічний ефекти.
Позитивною динамікою першої функції є вектор підвищення, другий - скорочення.
Таблиця 1.
Показники ефективності фінансових інновацій для виробничої функції результату.
індикатор ефекту
показник
Ефект продуктів і послуг - збільшення пропозицій, які орієнтовані на нові потреби споживача
Підвищення обсягу і якості нових продуктів і послуг
Компенсація негативних ефектів
Темп зростання доходів
Обсяг клієнтської бази
Кількість продуктів на одного клієнта
Дохід на одного клієнта
Ефект технології - впровадження новітніх технологій організації внутрішніх бізнес-процесів, дистанційного обслуговування тощо
Уніфікація банківських бізнес-процесів
Скорочення термінів впровадження нових продуктів
Зниження трансакційних витрат
Скорочення тривалості операційного циклу
Зниження собівартості обслуговування
Зростання продуктивності праці
Поліпшення умов праці
прибуток
Частина активних рахунків за вкладами фізичних осіб
активність клієнтів
Ступінь задоволеності клієнтів кількістю і якістю послуг
Обсяг безготівкових операцій
Обсяг наданих послуг
Чисельність персоналу зайнятого в операційному процесі
Ринковий ефект - зміни пропозицій та попиту на ринку, масштабу, диференціації продукту, підвищення конкурентоспроможності
розширення ринку
Диверсифікація на нові ринки
Економія за рахунок масштабу діяльності
Збільшення власного сегмента ринку
підвищення рентабельності
Зменшення життєвого циклу продукту
Соціальний ефект - задоволення суспільних потреб, підвищення добробуту і забезпечення безпеки життя
Підвищення стандартів життя
Доступність фінансових послуг
Підвищення фінансової грамотності
Безпека банківських операцій і продуктів
Кількість і результативність соціально-орієнтованих продуктів / програм
Забезпеченість банківськими послугами
Кількість точок обслуговування за спеціалізованим форматом
індекс якості
Індекс виконання стандартів сервісу
Розмір предотвращенного збитку
Екологічний ефект - задоволення суспільних потреб і забезпечення екологічної безпеки
підвищення енергоефективності
Підвищення екологічної безпеки
Власна ефективність і вплив на навколишнє середовище
Обсяги фінансування і результативність проектів в галузі екології та енергозбереження
впровадження СЕД
Впровадження енергозберігаючих технологій в ІТ-процеси
Ефекти фінансових інновацій пов'язані з їх створенням, внутрішньою структурою і формою, масштабами реалізації, ризиками їх сприйняття цільовою аудиторією, конкурентами і регулятором, можливістю подальшого реінвестування капіталу.
Таблиця 2.
Показники ефективності фінансових інновацій для виробничої функції витрат.
індикатор ефекту
показник
Технологічна складність - впровадження нових систем доступу до банківських послуг, автоматизація бізнес-процесів тощо
Порівнянність витрат на впровадження новацій з витратами на технології
Ставлення витрат на впровадження новацій до вартості технологій
Вплив зовнішніх і внутрішніх факторів на розробку і впровадження новацій
Можливість негативних наслідків
Неготовність ринку до сприйняття інновації
Уразливість до дій регулятора, тиску конкурентів
Ризик інноваційного проекту (науково-технічний, правової, комерційної пропозиції)
Ризик фінансових втрат
Розмір вартості нововведень
(Витрати на розробку і впровадження, додаткові витрати)
Порівнянність витрат і доходу від впровадження новацій
Ставлення витрат на впровадження новацій до прибутку
Технологічні ефекти пов'язані з банківською інформатизацією, яка характеризується високим рівнем розвитку з метою підвищення ефективності бізнесу. Основний напрямок інформатизації - рішення поточних потреб і забезпечення відповідності вимогам центрального банку і міжнародних організацій. Індикаторами ефектів впровадження нових інформаційних технологій можуть бути: скорочення трансакційних витрат, уніфікація банківських бізнес-процесів, скорочення термінів впровадження нових продуктів, зниження собівартості обслуговування, вивільнення часу співробітників для надання більш якісного сервісу, зростання продуктивності і поліпшення умов праці і т.д.
Впровадженням різних технологій для підтримки бізнес-процесів, систем ризик-менеджменту і бюджетування, банки прагнуть відповідати новим трендам розширення сервісів і продуктової лінійки, залучення клієнтів, підвищення якості обслуговування. Але всі їхні прагнення і зусилля вимагають аналізу ефективності, що в свою чергу неможливо без впровадження систем бізнес-аналітики на єдиної аналітичної платформі.
Складність обгрунтування системи показників оцінки ефективності фінансових інновацій полягає в особливостях їх структури і різноманітті форм, біполярної природі ефектів, відсутність повноти інформації щодо отримання надійних оцінок.
Показниками ефективності можуть служити рентабельність пасивів, частина активних рахунків, збільшення клієнтської бази, активність клієнтів, обсяг безготівкових операцій і т.д. Слід також враховувати, що в кожному окремому банку інноваційний процес має свої особливості і складності, вимагає системного підходу, дисципліни і передбачення.
Якісну оцінку ефективності фінансових інновацій рекомендується визначати комплексно як співвідношення результативною і витратної складових. Результативна складова ефективності інновацій - це функція від темпу зростання доходів, обсягу клієнтської бази, прибутковості та ін., А витратна - функція від технологічної та економічної складності, ризику нововведень.
Розрахунок інтегрального показника результативною Kres і витратною Kcost складових проводиться окремо експертним методом за прийнятою шкалою оцінки:
, (1)
Де bi - ваговий коефіцієнт i-ої групи показніків результатівної або вітратної складової ( 
); aij - ваговий коефіцієнт j-го показника i -ої групи ( 
); kij - бальна оцінка j-го показника i -ої групи; m - кількість показників в i-ої групи результативною або витратної складової.
Тоді комплексна оцінка ефективності інновацій дорівнює співвідношенню середньозважених оцінок її складових:
K_Eff = Kres / Kcost (2)
Залежно від значень коефіцієнта ефективності знаходиться її якісна оцінка, наприклад за крапками реперів - висока, середня, низька і дуже низька.
Висновок
Таким чином, фінансові інновації реалізуються відповідно до основних принципів - інноваційність, клієнтоорієнтованість, фінансова забезпеченість і послідовність бізнес-процесів. Необхідною умовою підвищення ефективності діяльності банків є якісна оцінка фінансових інновацій. Запропонована методика якісної оцінки ефективності інновацій включає: визначення критеріїв ефективності, які оптимально охоплюють всі аспекти впровадження новацій; визначення переліку показників відповідно до обраними критеріями; оцінка і обчислення значень кожного показника; обчислення інтегральних показників і комплексної оцінки ефективності; привласнення якісної оцінки ефективності інновації. Впровадження даної методики дозволяє знизити ризики і забезпечити позитивні ефекти для клієнтів, банку і економіки країни в цілому.
література
1. Стратегія розвитку Ощадбанку Росії на період до 2014 року [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://sberbank.ru/common/img/uploaded/ir/pics/strategy_rus.pdf .
2. стратегічність план АТ «Ощадбанк» на 2012-2015 рр. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://oschadnybank.com .
Надійшла до редакції 17.12.2013 р