АЗЕРБАЙДЖАН: РОЗВИТОК, ІНТЕГРАЦІЯ, СПІВРОБІТНИЦТВО

Пропонуємо увазі читачів газети «НВ» новий проект, присвячений зовнішній політиці Азербайджанської Республіки. Тут ми розповімо про інтеграцію нашої країни в міжнародне співтовариство; про розвиток двостороннього співробітництва Азербайджану з міжнародними структурами, державами регіону, а також європейськими країнами, ісламським світом - в політичній, економічній, гуманітарній, торгової та інших сферах; висвітлимо успіхи нашої держави на дипломатичній ниві.

ЗОВНІШНЯ ПОЛІТИКА І ПРІОРИТЕТИ

(Продовження. Початок у попередньому номері)

БАКУ-ТАШКЕНТ: ПОЛІТИЧНІ ВІДНОСИНИ

Сьогодні мова піде про співпрацю і дружніх відносинах нашої країни з Республікою Узбекистан.

Так, дипломатичні відносини між Республікою Узбекистан і Азербайджанською Республікою були встановлені 2 жовтня 1995 року.

Посольство Азербайджану в Узбекистані функціонує з серпня 1996р. У липні 1998р. відкрилося узбецьке посольство в Баку.

За період з 1997р. відбулося 6 візитів на вищому рівні - 3 візиту в Азербайджан (1998р. і 2008р.) і 3 візиту в Узбекистан (1997р., 2004р. та 2010р.).

У червні 1997р. президент Азербайджанської Республіки Г. А. Алієв відвідав Узбекистан з офіційним візитом.

У вересні 1998р. в рамках конференції ТРАСЕКА Азербайджан відвідав президент Республіки Узбекистан І.А.Карімов.

23-24 березня 2004р. з державним візитом Узбекистан відвідав президент Азербайджану І.Г.Аліев.

11-12 вересня 2008р. відбувся офіційний візит президента Республіки Узбекистан І.А.Карімова до Азербайджанської Республіки.

27-28 вересня 2010р. президент Азербайджанської Республіки І.Г.Аліев з офіційним візитом відвідав Ташкент.

11-12 жовтня 2012р. відбувся офіційний візит президента Узбекистану І.А.Карімова в Баку.

Торговельно-економічне співробітництво

Динаміка товарообігу Республіки Узбекистан з Азербайджанською Республікою за 2006-2011 роки виглядає наступним чином: 2006р. - $ 56,9 млн., 2007р. - $ 60,4 млн., 2008р. - $ 71,7 млн., 2009р. - $ 46,3 млн., 2010р. - $ 47,4 млн., 2011р. - $ 60,2 млн., 2012р - $ 21 млн.

Співпраця в цій сфері здійснюється в режимі вільної торгівлі і включає номенклатуру товарів різних галузей економіки. На сьогоднішній день Узбекистан поставляє в Азербайджан транспортні засоби, кольорові метали, фармацевтичну продукцію, добрива, електричні і механічні прилади, сільськогосподарську продукцію, надає послуги в транспортній, туристичній та інших сферах. Експорт Азербайджану в Узбекистан в основному складається з механічних приладів, кондитерських виробів, різних органічних і хімічних сполук, дубильних і фарбувальних екстрактів.

В умовах глобальної фінансово-економічної кризи питання визначення спільної програми дій, посилення і поглиблення коопераційних зв'язків між підприємствами і компаніями двох держав, збереження і нарощування досягнутих темпів взаємного товарообігу залишаються надзвичайно актуальними. У цьому контексті, важливим механізмом, що регулює торгово-економічна взаємодія, є Спільна міжурядова комісія зі співробітництва між Україною та Республікою Узбекистан і Азербайджанською Республікою.

На сьогоднішній день проведено десять засідань комісії, останнє з яких відбулося 9 жовтня 2012 року в Баку. В рамках даного заходу сторони висловили обопільну зацікавленість у використанні значних резервів і можливостей для зростання торгово-економічних відносин, а також співробітництво в сфері транспортних комунікацій і транзиту, розширенні договірно-правової бази і т.д.

Узбекистан і Азербайджан досягли певних успіхів в просуванні співробітництва в інвестиційній сфері. Так, в даний час в Узбекистані здійснюють свою діяльність 45 підприємств за участю інвесторів з Азербайджану. Вони спеціалізуються в таких галузях економіки, як енергетика, легка промисловість, машинобудування, переробка металів, страхування, наука та освіта, будівництво і торгівля.

Разом з тим, це ще не межа всього наявного потенціалу співпраці в даній сфері. Навпаки, існують ще певні можливості, використання яких може виявитися взаємовигідним. У цьому контексті слід зазначити, що інвестиційний потенціал вільної індустріально-економічної зони «Навої», яка почала діяти з моменту її заснування в 2008 році, також створює хороший базис для поглиблення співпраці двох країн. Зокрема, СІЕЗ «Навої» пропонує іноземним інвесторам широкі можливості для ведення бізнесу і спочатку дає бізнесу великі конкурентні переваги. На території СІЕЗ «Навої» діє особливий правовий режим, включаючи податковий, валютний і митний режими, спрощений порядок в'їзду, перебування і виїзду, а також отримання дозволу на здійснення трудової діяльності громадянами-нерезидентами Узбекистану, надані широкі пільги по податках, митним та інших обов'язкових платежах.

Основним напрямком діяльності господарюючих суб'єктів СІЕЗ «Навої» визначено виробництво широкого спектру високотехнологічної, конкурентоспроможної на світових ринках продукції за рахунок впровадження сучасного зарубіжного високопродуктивного обладнання і техніки, технологічних ліній і модулів, інноваційних технологій.

Створення СІЕЗ «Навої» не є поодиноким випадком в практиці Узбекистану. Воно набуло застосування і в інших регіонах країни. Так, 13 квітня 2012 президент Республіки Узбекистан підписав Указ «Про створення спеціальної індустріальної зони« Ангрен ». В основі даного рішення лежить прагнення до формування сприятливих умов для залучення іноземних і вітчизняних інвестицій в регіон. Крім того, дія ЗІЗ «Ангрен» послужить комплексному та ефективному використанню виробничого та ресурсного потенціалу Ташкентської області, створення на цій основі нових робочих місць і підвищення доходів населення.

Як відомо, Узбекистан і Азербайджан знаходяться в важливих з точки зору геополітики регіонах, через територію яких пролягав древній «Шовковий шлях», що з'єднував Схід із Заходом. Актуальність налагодження зв'язків і зростаючий інтерес до формування надійних транспортних комунікацій сприяють розвитку і поглибленню співпраці в галузі транспорту і транспортних комунікацій, ефективному використанню величезного транзитного потенціалу двох країн. У цьому сенсі маршрути транспортування з Центральної Азії через Каспійське море і далі через Кавказ до портів Чорного і Середземного морів набувають особливої ​​актуальності.

Порт столиці Азербайджану може стати для Узбекистану важливим транспортним вузлом, що дозволяє розвивати новий перспективний коридор Баку - Тбілісі - Карс з виходом на ринки Південної та Центральної Європи, а також через середземноморський порт «Мерсін» і чорноморський порт «Поті» в країни Близького Сходу, Південної і Південно-Східної Азії.

(Далі буде)