Про російському ринку офшорного аутсорсингу

Офшорний аутсорсинг (офшорінг) - наймолодше напрямок ІТ-індустрії нашої країни. Минуло всього чотири роки з часу, коли місцеві офшорні компанії зважилися відкрито оголосити про своє існування. Про підтримку цієї галузі заявляють вищі керівники держави, про неї пишуть громадські ЗМІ, з її розвитком зв'язуються надії на технологічний прорив країни на світовий ринок.

Але як насправді йдуть справи? Питання це непросте. З одного боку, ми чуємо досить оптимістичні оцінки з боку офіційних осіб, з іншого - в цих оцінках практично відсутні конкретні дані про досягнення: замість зрозумілих кількісних показників домінують емоції. Та й розмови про проблеми галузі в кулуарах помітно відрізняються від виступів з високих трибун.

Ми вирішили обговорити ситуацію на російському ринку Офшоринг, задавши ряд питань провідним гравцям вітчизняного ринку. Однак перш ніж надати їм слово, хотілося б зробити кілька попередніх зауважень.

Трішки історії

Звернення до аутсорсингу - одна з головних тенденцій розвитку світового ІТ-ринку в цілому. Взагалі кажучи, під ІТ-аутсорсингом сьогодні мається на увазі широкий спектр послуг, але сам цей термін увійшов у вжиток кілька років тому саме завдяки розробці замовленого ПЗ. Тут же, в свою чергу, виділяються дві його складові частини - аутсорсинг всередині країни і передача виконання робіт за кордон. В останньому випадку мова йде саме про Офшоринг.

Провідними споживачами послуг Офшоринг є США, в меншій мірі - країни Західної Європи. Сплеску цього ринку в кінці 90-х років минулого століття сприяло багато чинників, перш за все - природний процес глобалізації. Однак помітну роль тоді зіграла і забута сьогодні, але дуже гучна в той час Проблема 2000, коли різко зріс попит на програмістські послуги, причому досить рутинні. Наступним важливим фактором став наступив на початку нинішнього століття економічна криза, що змусила західних замовників скорочувати витрати на ІТ та шукати більш дешеві способи вирішення своїх поточних завдань.

Ось на такому тлі, в общем-то сприятливому для нашої країни, і стартувала на рубежі століть вітчизняна офшорінговая галузь. До цього потрібно додати, що якраз тоді у нас змінилося політичне керівництво, і від нових правителів чекали рішучих кроків щодо виведення Росії на гідні позиції в світовому співтоваристві.

Формальною крапкою відліку нинішнього етапу російської офшорінговой галузі можна вважати створення чотири роки тому асоціації "Руссофт" (колишня Асоціація розробників програмного забезпечення), яка з тих пір є найбільш помітним і визнаним представником інтересів вітчизняних розробників експортного ПО. Відзначимо також, що взагалі створення експортного софта включає дві складові - виробництво "коробкових" продуктів і розробку програм на замовлення. І хоча всі ці роки багато говориться про необхідність просування першого напряму, на практиці видно, що основний розвиток отримало поки лише друге - власне офшорінг.

Далі ми переходимо до обговорення більш конкретних питань галузі.

Як можна охарактеризувати ситуацію на російському (в контексті світового) ринку офшорній розробки ПО? Чим вона відрізняється від того, що було три-чотири роки тому?

Зростання популярності різних форм аутсорсингу - одна з головних тенденцій розвитку світового ІТ-ринку.

Головний висновок - галузь сформувалася, отримала визнання за кордоном, і що ще важливіше - всередині країни. Якщо чотири роки тому Gartner Group визначила рівень підтримки з боку держави російських офшорінгових компаній, розвитку інфраструктури законодавчої системи як "низький", то зараз наша країна вже згадується в якості одного з найбільш перспективних гравців цього ринку. Правда, найчастіше йдеться про перспективу, хоча пора вже говорити і про реальні результати.

Можна також сказати про те, що держава стала проявляти ініціативу у вирішенні проблем галузі, але поки ефект від всієї цієї роботи видно лише в певному підвищенні іміджу країни в очах замовників (хоча при цьому держава, на жаль, робить чимало і для зниження інтересу інвесторів) . Реальна ж підтримка софтверної індустрії ще тільки обіцяна в планах.

Одна з проблем російського Офшоринг - явно недостатній обсяг статистичної інформації про його стан. Про це прямо говориться в звіті "Руссофт", яка прозвучала на останньому, вересневому, загальних зборах асоціації (див. PC Week / RE, N 36/2005, с. 52). Правда, в тому ж звіті наведено такі відомості: загальний обсяг експорту ПО виріс в 2004 р на 40% - до величини 750 млн. Дол., А, як очікується, в 2005-му цей показник складе 1 млрд. Дол. Але я б закликав читачів дуже обережно ставитися до таких оцінок, тому що методика отримання подібних даних не розкривається і не дуже зрозуміло, що взагалі мається на увазі під цими цифрами.

Так, провідні офшорінговие компанії наводять відомості про швидке зростання свого бізнесу. Але, на жаль, успіхи конкретних фірм далеко не завжди однозначно відображають розвиток галузі в цілому. Адже одна справа, коли мова йде про збільшення продажів за рахунок залучення нових клієнтів і створення додаткових робочих місць, і зовсім інша - якщо це відбувається за рахунок поглинання вже існуючих підприємств.

Непрямим підтвердженням успіхів Росії є її високі місця в різних рейтингах. Так, журнал CRN Magazine за підсумками 2004 р поставив Росію на друге місце в номінації "Кращий напрям аутсорсингу" (після Індії), а три компанії, які мають центри розробки в Росії, були включені в список "П'ять провідних аутсорсинг-компаній в Центральній та Східній Європі ".

Але тут я хотів би зробити ще одне зауваження. Справа в тому, що поняття "російська офшорінговая компанія" вимагає деякого уточнення. Чи можна назвати вітчизняної компанію, яка зареєстрована в США, її власники - громадяни США (правда, вихідці з Росії), штаб-квартира знаходиться в США, а з величезного колективу її розробників (близько 1000 чоловік) в нашій країні працюють тільки 20%? І чи маємо ми право відносити дохід такої компанії повністю в розділ "російський ринок експортного ПО"? У зв'язку з цим хотілося б звернути увагу на дуже акуратну формулювання рейтингу CRN Magazine - "компанії, що мають центри розробки в Росії".

А тепер слово представникам офшорінгових розробників, які висловлюють часом досить суперечливі думки.

Auriga: Росія стала помітна на світовому ринку як серйозний гравець і конкурент іншим країнам. Звичайно, наші компанії не можуть боротися за великі замовлення з такими монстрами, як Tata Consultancy Services, Infosys або Wipro, але тим не менше здатність російських умів виконувати складні проекти вже відома на глобальному ринку ІТ-аутсорсингу.

"Ланит-Терком": "Дорослішання" ринку в 2005 р виражалося, зокрема, в укрупненні бізнесу і в зменшенні числа невеликих напівпідпільних компаній. За оцінками Gartner Group, до 2007-го на Росію буде припадати більше 5% світового доходу від офшорної діяльності в Північній Америці і Західній Європі.

Luxoft: Світовий ринок ІТ-аутсорсингу характеризується провідною позицією Індії, яка стартувала в цій області ще 20 років тому. За рахунок потужної державної підтримки активно розвивається в останні два роки і Китай. Сьогодні аналітики визнають потенціал Росії, але поки що не бачать нас серед лідерів. Для виходу на лідируючу позицію нам необхідні посилені серйозні заходи з боку як окремих компаній, так і держави.

Одна з проблем російського Офшоринг - явно недостатній обсяг статистичної інформації про його стан.

"Руссофт": виділилася група лідерів, які за своїми оборотами і чисельності персоналу наближаються до світових стандартів. Компанії все більше спеціалізуються на вертикальних ринках. Малі фірми відчувають труднощі з пошуком замовлень і збереженням персоналу, в той час як для великих основним питанням став дефіцит кадрів.

StarSoft: Виросло число офшорінгових компаній, за останні кілька років у нас з'явилася когорта яскраво виражених лідерів, помітних на світовій арені і здатних боротися за серйозні замовлення нарівні з провідними фірмами світового ринку ІТ-послуг.

Luxoft: Тенденції характеризуються швидким зростанням великих компаній, більш повільним - середніх, в той час як дрібні фірми губляться зовсім. Великі гравці і далі будуть рости перш за все тому, що для замовника, що вибирає партнера для аутсорсингу, розмір бізнесу має велике значення. Залишається питання: як швидко середні компанії перейдуть в категорію великих?

MERA Networks: Російський ринок знаходиться на стадії становлення, бурхливого зростання. В цілому спектр пропонованих послуг фрагментований в силу невеликого середнього розміру російських компаній і відсутність у них можливості надавати комплексні послуги. Тільки одиниці здійснюють повний цикл розвитку продукту.

"Руссофт": Світовий ринок аутсорсингу все далі відходить від дешевого кодування в сторону бізнес-процесів та аутсорсингу складних технологічних рішень. Другий напрямок особливо цікаво для Росії, оскільки в більшій мірі використовує її переваги, хоча воно і складніше для реалізації.

"Рексофт": Майже у всіх російських компаній, що демонструють динамічний розвиток, з'явилися стандартні проблеми зростання, пов'язані з управлінням відносинами з клієнтами, фінансовими потоками та ін. Частина компаній прагнула вирішити їх за рахунок консолідації з іншими гравцями ринку. Стали помітні спроби російських ІТ-фірм піти в спеціалізацію за технологіями і галузям.

StarSoft: Росія здатна отримувати замовлення на нетривіальну, наукомістку, спеціалізовану розробку. Замовлення на великі обсяги стандартизованої роботи йдуть в Індію, а тепер будуть відправлятися і в Китай, так як у нас просто немає компаній, здатних зібрати "під рушницю" десятки тисяч програмістів для одного замовника. Мені особисто подобається використана кимось із колег аналогія Росії з елітним бутиком, а Індії - з оптовим складом.

Auriga: Про високий рівень підготовки наших фахівців знають за кордоном, чому в чималому ступені сприяли їх успіхи в олімпіадах з програмування. Та й за кількістю випускників ми можемо змагатися з Індією. Цей імідж треба всіляко зміцнювати: і словами - у виступах, розрахованих на західну аудиторію, і, головне, - справами.

Luxoft: Наші програмісти готові виконувати набагато складніші завдання, ніж просте "конвеєрне" програмування. Цим пояснюється передача російським компаніям так званих ексклюзивних проектів. Намітилася також тенденція, коли послугами аутсорсингу користуються не тільки транснаціональні гіганти, але і компанії середнього і малого бізнесу, які пред'являють дуже високі вимоги до якості ресурсів.

EPAM Systems: Яскраво виражена тенденція зростання компаній за рахунок консолідації та відкриття нових офісів в регіонах. Компанії намагаються активніше використовувати потенціал регіональних міст, а також кадровий ресурс країн СНД.

StarSoft: Розширюється географія присутності компаній шляхом відкриття філій і придбання невеликих локальних гравців в Східній Європі.

"Рексофт": Потрібно відзначити різке зростання собівартості виробництва і, як наслідок, збільшення попиту на ринку праці як в столиці, так і в російських регіонах. Ще одна тенденція, яка в цьому році перетворилася в проблему для російських ІТ-постачальників, - зрослий інтерес міжнародних корпорацій до вітчизняного ринку. Ймовірно, ми повинні чекати і більш активного розвитку ІТ-компаній в регіонах у зв'язку із зростанням вартості робочої сили в двох столицях.

Світовий ринок аутсорсингу все далі відходить від дешевого кодування в сторону бізнес-процесів та аутсорсингу складних технологічних рішень.

VDI: На Заході криза минула. На даний момент там спостерігається недолік якісних ресурсів нарівні з ростом попиту. Західні замовники мають проблеми в Індії при реалізації складних проектів, і багато хто з них у зв'язку з цим звертають увагу на Східну Європу. Але так як в Росії зараз спостерігається нестача кваліфікованих ресурсів, можливість скористатися цією ситуацією мінімальна.

Artezio: Росія за цей період міцно закріпилася в п'ятірці країн, придатних для аутсорсингу. Показовим був 2004 року, коли один за іншим в Росії стали відкриватися центри розробки західних компаній (Sun, Intel та ін.). Основні тенденції останніх років: подорожчання персоналу, створення філій по всій Росії і СНД і, як наслідок, розвиток моделі розподіленої розробки, зростання компаній за рахунок поглинання інших організацій, підвищення інтересу з боку держави.

Що реально сприяє і що заважає розвитку вітчизняного Офшоринг?

Тут загальна думка зводиться до наступних основних положень: підтримка з боку держави підвищилася, але є недостатньою; податковий тягар занадто високо в порівнянні з іншими країнами-конкурентами; імідж країни поліпшився, але рішучого перелому поки немає; чітко окреслилася проблема з підготовкою кадрів.

"Руссофт": На думку директорів компаній, основна проблема - зайвий податковий прес і адміністративні бар'єри на шляху експорту програмного забезпечення. Все це не дозволяє конкурувати за ціною з компаніями інших країн, що мають потужну державну підтримку. Важливою проблемою визнається відставання системи підготовки кадрів від вимог індустрії. Державна політика, спрямована на позитивні зміни в системі вищої і середньої освіти, вважається одним з ключових умов розвитку країни.

Auriga: Відрадно, що нарешті-то можливості нашої галузі для підняття економіки країни помітили в уряді. Нам же вдалося створити таку корпоративну культуру, яка завжди ставить замовника і його інтереси на перше місце.

"Ланит-Терком": Наші ІТ-компанії багато в чому сприяли подоланню настороженого ставлення до Росії з боку зарубіжних замовників.

Luxoft: Російська індустрія розробки ПО має ряд стратегічних переваг: висока якість кадрових ресурсів, креативність і інженерні інновації, адаптованість до гнучкого програмування і ведення проектів в мінливому середовищі, культурологічна близькість до європейської культури і спільність світоглядів, зростаюча бізнес-культура російських компаній і зростання економіки Росії.

MERA Networks: З числа факторів, що сприяють розвитку ринку аутсорсингу в Росії, можна виділити наявність кваліфікованих трудових ресурсів і великої експертизи в ряді високотехнологічних галузей, а також поки ще зберігається конкурентну собівартість праці ІТ-фахівців (яка лише незначно перевищує рівень Індії), географічну і культурну близькість з Європою.

EPAM Systems: До наших сильних сторін традиційно відноситься рівень російських програмістів - база, закладена ще за часів СРСР, допомагає їм краще всіх справлятися з наукомісткими проектами. При цьому ціна на робочу силу у нас порівняно невисока. Заважає розвитку негативне сприйняття Росії, страх перед політичними, економічними та юридичними ризиками в нашій країні. Негативно позначається на сприйнятті Росії і недостатня підтримка ІТ-галузі з боку держави. Правда, його негативний імідж поступово відходить у минуле.

"Рексофт": Роботі з західними клієнтами як і раніше заважає негативний імідж Росії як нестабільної країни з високим рівнем корупції, злочинності і бюрократії.

MERA Networks: Основні фактори, що стримують розвиток ринку: нестабільність і незрілість законодавчої бази, яка регулює діяльність технологічних компаній, недостатня підтримка ІТ-галузі з боку держави.

У нашому бізнесі є дві проблеми: замовлення і кадри. І друга стає все більш актуальною.

"Ланит-Терком": Незважаючи на розуміння владою потреб галузі, реальних кроків зроблено поки мало. Залишає бажати кращого російська юридична база, яка не в повній мірі забезпечує захист прав власності. Наше податкове законодавство, як і раніше не дозволяє нам отримати переваги в конкурентній боротьбі з Індією і Китаєм.

Luxoft: несприятливим Внутрішній бізнес-клімат. Много закони про офшорному програмуванні знаходяться в зародковому стані, відсутнє державне регулювання розвитку експорту ІТ-послуг. Продовжити список можна слабкою податкової підтримкою галузі, недостатнім захистом інтелектуальної власності, надмірної зарегульованістю телекомунікаційної індустрії, нерідко відсутністю належного рівня комунікативно-лінгвістичних можливостей персоналу.

Artezio: Пріоритети з проблем можна розставити так: підготовка кадрів, зниження податкового навантаження і координація зусиль по просуванню іміджу російської ІТ-галузі на Заході.

VDI: Розвитку ринку сприяє підвищення рівня підготовленості персоналу в компаніях-замовників, що стимулює гравців ринку конкурувати не тільки за ціною, але і по більш складним характеристикам: якості організації процесу розробки, рівнем обслуговування, досвіду у вирішенні проблем на етапі впровадження проектів, вмінню провести якісне навчання персоналу компанії і т. д.

Artezio: Реально сприяв розвитку даного ринку досить стійкий попит на аутсорсинг на Заході, і за останні 3-4 роки особливо успішно розвивалися компанії, які зуміли регіонально диверсифікувати свій бізнес.

"Руссофт": Дуже відчутний стрибок стався у впровадженні систем управління якістю розробки та в їх сертифікації за світовими стандартами. Багато в чому завдяки перемогам університетів на міжнародних конкурсах Росія підтвердила своє звання постачальника генераторів нових ідей і технологій.

Які проблеми найбільш актуальні сьогодні і які встануть в перспективі? Як їх можна і потрібно вирішувати?

Про низку проблем було сказано вище. Але все ж виходить, що головна стратегічна тема - кадрова. З відповідей не дуже зрозуміло - чи йде мова про деяке системній кризі підготовки ІТ-фахівців вищою школою або про неготовність самих компаній працювати в більш жорстких умовах, ніж це було кілька років тому. На жаль, проблема з підготовкою ІТ-кадрів стала очевидною вже давно (див., Наприклад, PC Week / RE, N 32/2004, с. 41), але її виразного аналізу та шляхів вирішення поки ніхто (держава, вузи, ІТ компанії) можуть не позначив. Хотів би тільки звернути увагу, що заклики "заточити" вищу школу під потреби оперативного поповнення кадрами ІТ-компаній є досить спірними. Тут є про що поговорити більш детально.

Artezio: Основна проблема цих років - дуже швидке зростання вартості персоналу та відсутність в країні достатньої бази для його підготовки.

VDI: На жаль, у нас ніхто не займається підготовкою персоналу, це самий серйозний стримуючий фактор розвитку ринку.

Auriga: Що стосується ІТ-освіти, тут похвалитися нічим, головне, немає розуміння у чиновників, що треба робити. Так, в провідних російських вузах фундаментальну освіту все ще на висоті. Але цього недостатньо, потрібен зовсім інший рівень навчання сучасним технологіям, практично відсутні спеціальності, які нашої індустрії життєво необхідні.

Luxoft: Основним мінусом російської системи освіти є те, що вона не встигає адаптуватися до потреб сучасного суспільства. Вітчизняним ІТ-компаніям доводиться навчати кадри, перш ніж взяти до себе на роботу. Так пояснюється парадоксальний дефіцит кваліфікованих фахівців у ІТ-індустрії при високому рівні технічної освіти.

EPAM Systems: У нашому бізнесі є дві проблеми: замовлення і кадри. І друга стає все більш актуальною. Індія вже зіткнулася з цією проблемою дуже серйозно, і це одна з причин, чому підвищилася увага до східноєвропейських компаніям.

Найактуальніше питання сьогодні - чи дадуть нинішні урядові ініціативи відчутний результат?

"Ланит-Терком": Зворотний бік розвитку галузі стала кадрова проблема: кількість фахівців, що випускаються вузами, не відповідає реальним потребам індустрії. За кадрову проблему було запропоновано багато шляхів вирішення, але вона стає тільки гостріше. У нашому Північно-Західному регіоні кадровий ресурс практично вичерпано.

Luxoft: Найбільш гостре питання - кадрове. У нас достатньо програмістів, інженерів і тестувальників, але не вистачає кваліфікованих фахівців верхньої ланки - керівників проектів, системних архітекторів, аналітиків. Вирішувати цю проблему потрібно як стратегічно, вводячи необхідні дисципліни в вузах, так і тактично, за рахунок цілеспрямованого навчання співробітників компаній.

EPAM Systems: Все більше компаній розуміють необхідність наближення знань, які дають у вузах, до реальних потреб ІТ-індустрії. Роблячи конкретні кроки в цьому напрямку, вони впритул співпрацюють з університетами, відкривають власні тренінг-центри.

"Рексофт": З минулого року одна з найбільш "гарячих" тем - кадровий голод в ІТ-індустрії. Проблеми в цій галузі ніхто, крім держави, не зможе вирішити. Хоча, безумовно, підтримка гравцями ринку ініціатив уряду буде дуже багато важить. Поки ж компанії змушені вирішувати ці питання власними силами.

StarSoft: Система освіти на сьогодні не здатна наповнювати ринок праці ресурсами в тих кількостях і тими темпами, які необхідні індустрії. Система такого масштабу, як освіту, у нас в країні настільки інерційна, що незрозуміло, що може зрушити її з місця. Тому компанії змушені самі заповнювати свої потреби у фахівцях і займатися їх підготовкою.

MERA Networks: Необхідно "заточити" систему вищої технічної освіти під потреби галузі - нинішні випускники вузів часто мають проходити додаткову підготовку для успішного працевлаштування в ІТ-компаніях. Ми вже самостійно виробили кілька способів вирішення цієї проблеми, зокрема за рахунок створення компаніями власних центрів підготовки. Але держава повинна займатися вирішенням цієї проблеми більш активно, як вносячи зміни в державні освітні програми, так і включаючи технічні вузи в інфраструктуру майбутніх ІТ-парків.

VDI: Нам терміново потрібні спеціалізовані вузи для підготовки ІТ-персоналу, а також істотне інвестування в короткострокову підготовку фахівців. Ці проблеми, на жаль, дуже серйозні.

Що можна сказати про останні ініціативи держави в плані підтримки вітчизняної офшорінговой галузі?

"Ланит-Терком": Великі очікування ми пов'язуємо з технопарками і беремо активну участь в реалізації таких проектів.

MERA Networks: Актуальна необхідність на сьогодні - це підтримка галузі з боку держави. Вона повинна виражатися в законодавчих, податкові пільги, зняття митних бар'єрів, розвитку ІТ-орієнтованих програм вищої освіти, розвитку бізнес-інфраструктури - всі ці заходи повинні бути представлені в програмі створення російських технопарків.

Luxoft: Запущено ряд державних програм, що мають правильну задачу (зокрема, створення технопарків). Важливо, щоб при їх реалізації не загубився сенс задуманого.

Auriga: Найактуальніше питання сьогодні - чи дадуть нинішні урядові ініціативи відчутний результат? Я б виділив чотири основних напрямки підтримки з боку держави: законодавство, інфраструктура, залучення інвестицій, ІТ-освіту. Проект закону про застосування спрощеного оподаткування до компаній - експортерам ПО - це хороший перший крок. Але як цей закон буде виглядати в остаточному вигляді? Ініціатива зі створення ІТ-парків і особливих економічних зон чітко структурує галузь. Але дана програма потребує доопрацювання, оскільки в даний момент запропонована схема вигідна швидше для складальних виробництв. Переваги даної схеми для компаній - розробників ПЗ менш очевидні.

MERA Networks: Необхідність створення і розвитку ІТ-парків назрівала вже давно. Наприклад, ІТ-парк, створений в Бангалорі в 1991 р, сьогодні налічує 450 000 робочих місць (при загальній чисельності населення Бангалора в 6,5 млн. Чоловік). У всій же російської ІТ-індустрії сьогодні 250 000 робочих місць. І це при тому, що за кількістю вчених і інженерів в розрахунку на 1 млн. Населення ми посідаємо третє місце в світі після Ізраїлю та США.

Через два-три роки вітчизняний ринок дозріє до замовлень, подібних до тих, що ми виконуємо зараз для Заходу.

EPAM Systems: Існують сфери, де ініціатив і впливу окремих компаній мало і без державної підтримки не обійтися.

"Рексофт": У всіх розмовах з державою дуже важливо розділяти питання, пов'язані з організацією технопарків, з одного боку, і наданням податкових пільг підприємствам, які займаються експортом ПЗ, з іншого. Якраз питання про зниження податкового преса нам зараз важливіше. Не треба забувати, що створення інфраструктури - а саме на це спрямована діяльність технопарків - не дасть найближчим часом поштовху для активного розвитку російської індустрії розробки експортного ПО.

StarSoft: Ефективність лікування залежить від точності діагнозу. Створення технопарків не є якоюсь панацеєю, яка виведе Росію на новий рівень розвитку індустрії. Інфраструктура в принципі в нашій країні є, а ось економічного сенсу переселятися нам в технопарк, будівництво якого широко проанонсовано в Санкт-Петербурзі, просто немає. Бракує інших речей. По-перше, це утворення. Далі, специфіка індустрії підказує податкові механізми її стимулювання і підвищення її міжнародної конкурентоспроможності. Бракує консолідованої позиції держави і конкретної підтримки іміджу Росії як країни, що підходить для софтверного аутсорсингу.

Artezio: В цілому те, що робить на даному етапі держава, виглядає вельми привабливим, але, на жаль, в Росії складно забути приказку про те, куди ведуть благі наміри. Хоча без інвестицій на державному рівні збереження нинішніх темпів зростання і тим більше їх збільшення неможливо.

"Руссофт": Сама ідея створення ІТ-парків в Росії відповідає потребам індустрії, оскільки без сучасної інфраструктури ми не зможемо розвиватися необхідними темпами. Проте підходи до вирішення завдання "зверху" показують, що держава все ще не розглядає індустріальне співтовариство в якості рівноправного партнера. Організація ІТ-парків в результатах нашого дослідження, проведеного цієї осені, варто десь в середині переліку пріоритетних заходів державної підтримки. У великій мірі стримане ставлення до цього проекту керівників компаній пояснюється скептицизмом щодо здатності держави розумно розпорядитися коштами і тим більше - керувати ІТ-парками.

Як ви оцінюєте перспективи роботи з російськими замовниками? Які основні відмінності ви бачите в роботі із західним і місцевими клієнтами?

Auriga: За даними Gartner, світовий ринок ІТ-аутсорсингу зросте з 191 млрд. Дол. В 2004-му до 267 млрд. В 2009 р А весь російський ІТ-ринок, обсяг якого становить близько 0,2% від світового, на порядок менше світового ринку ІТ-аутсорсингу. Ось чому нашим компаніям цікавий в першу чергу західний ринок. Однак за останні два роки ми побачили зміну в ставленні російських компаній до аутсорсингу. Ринок хоч і маленький, але зате на ньому не треба з індійськими компаніями конкурувати.

"Ланит-Терком": Перспективи роботи з російськими замовниками дуже хороші, особливо з ВПК. Вітчизняний ІТ-ринок потребує сьогодні в послугах інтеграторів, в той час як західний замовник багато в чому шукає в Росії виконавців розробок. Крім потреб російські і західні компанії відрізняються своєю передбачуваністю: для наших компаній властиві, на жаль, проблеми неплатежів. З іншого боку, нам, як російському виконавцю, доводиться докладати додаткових зусиль, щоб показати свою надійність західним замовникам.

StarSoft: Приблизно 60% всієї роботи компанії робиться на Java, близько 35% - на C # і .NET. Десь 5% припадає на C ++ і інші мови і технології (Perl, PHP, ABAP і т. Д.). Великою популярністю у замовників користується платформа BEA WebLogic. Найбільш затребуваною СУБД, мабуть, є Oracle. Помітний також зростання інтересу до UNIX.

VDI: На даний момент найбільш затребуваними на ринку є лінійки рішень IBM, Oracle і Microsoft.

Учасники огляду

Учасники огляду

Петро Вайханскій

директор з маркетингу та розвитку бізнесу

компанії StarSoft Development Labs (www.starsoftlab.com)

com)

Анатолій Гавердовский

CEO компанії VDI (www.vdiweb.com)

Аркадій Добкін

президент компанії EPAM System (www.epam.com)

com)

Катерина Забелінская

директор департаменту міжнародних

продажів компанії "Рексофт" (www.reksoft.ru)

ru)

Дмитро Лощинін

генеральний директор

компанії Luxoft (www.luxoft.com)

com)

Валентин Макаров

президент асоціації "Руссофт" (www.russoft.org)

Ігор Піруян

директор з розвитку

компанії MERA Networks (www.mera.ru)

Олексій Сухарев

президент компанії Auriga (www.auriga.ru)

ru)

Андрій Терехов

генеральний директор компанії

"ЛАНІТ-ТЕРКОМ" (www.terkom.ru)

ru)

Ігор Тихий

директор з маркетингу та розвитку

бізнесу компанії Artezio (www.artezio.com)

Версія для друку

Тільки зареєстровані Користувачі могут залішаті Коментарі.

Але як насправді йдуть справи?
Як можна охарактеризувати ситуацію на російському (в контексті світового) ринку офшорній розробки ПО?
Чим вона відрізняється від того, що було три-чотири роки тому?
І чи маємо ми право відносити дохід такої компанії повністю в розділ "російський ринок експортного ПО"?
Залишається питання: як швидко середні компанії перейдуть в категорію великих?
Що реально сприяє і що заважає розвитку вітчизняного Офшоринг?
Які проблеми найбільш актуальні сьогодні і які встануть в перспективі?
Як їх можна і потрібно вирішувати?
Найактуальніше питання сьогодні - чи дадуть нинішні урядові ініціативи відчутний результат?
Гражданский противогаз ГП-7Б
Противогаз ГП-7Б гражданский предназначен для защиты органов дыхания от отравляющих веществ, биологических аэрозолей, от широкого спектра аварийно химически опасных веществ, радиоизотопов

Fallout 4 Противогаз На Карте
Плагины и моды для Fallout 4 - Каталог модов. Мод улучшает частицы от стрельбы, взрывов и огня в Fallout 4. 19 151статья в Убежище. Добавить новую страницу. Противогаз-маска Править. Бриджуэй Траст

Бирка на противогазную сумку образец
Главная » Разное » Бирка на противогазную сумку образец Cincinnati, ohio national institute for occupational safety and health, 1987. В нижней части коробки старенького эталона располагается активированный

Противогазы - Информация о сайте
Противогаз — средство защиты органов дыхания, также бывают противогазы, обеспечивающие защиту зрения и лица. Защитные свойства противогазов различаются по типу защиты: фильтрующие  — от конкретных

Бирка На Противогаз Образец
Бирка на противогаз образец. Сумка с противогазом ставится биркой наружу. На сумки для противогазов, а также на чехлы для перчаток и плащей оп-1м, размером 3х5 см данный размер строго соблюдается, пришивают

О порядке проверок и замене фильтрующих противогазов при регулярном и длительном их применении
Распечатать Вопрос: На сайте компаний, выпускающих противогазы, указывается информация, что фильтрующие противогазы ГП-7 подлежат технической проверке не более 8 раз. А нормативного подтверждения

О ПРОТИВОГАЗЕ Противогаз надевается на голову солдата для
О ПРОТИВОГАЗЕ: Противогаз надевается на голову солдата для устрашения противника и подавления его боевого духа. Сами посудите: сидит противник в окопе, чай мешает ложечкой, никого не трогает. Вдруг сверху

Кто изобрел противогаз? Что повлияло на изобретение противогаза в России
До сих пор не известно, кто изобрел противогаз. Единого мнения по данному вопросу не существует. Их примитивные прототипы применялись еще в Средние века, когда врачи использовали специальные маски с длинными

Конструкция и принцип работы устройства противогаза
Начиная со школьной скамьи, каждый человек хотя бы приблизительно был знаком с противогазом. Аппарат был впервые применен в 1915 году во время боевых действий — тогда один из противников применил химическое

ОМЧС Резерв - Информационно-консультативный центр - Проверка противогазов
В соответствии с Федеральными законами №28-ФЗ «О гражданской обороне» и №68-ФЗ «О защите населения и территорий от чрезвычайных ситуаций природного и техногенного характера» все население страны должно