Чи переживуть українці медичну реформу?

В Українській фундації дослідніків права відбулось Обговорення медичної реформи, яка зараз здійснюється в Україні, но в центрі уваги учасников цього Обговорення булу НЕ только медична реформа, но и сучасний стан системи охорони здоров'я в Україні, підготовка Медичний кадрів, кваліфікація лікарів и много других вопросам, Які пов'язані з цією ПИТАНЬ НАДЗВИЧАЙНИХ проблемою.Більше для кожної людини в Україні.

После Закінчення цієї зустрічі ми попросили відповісті на деякі запитання одного Із учасников цього Обговорення.

Отже, на питання президента Української фундації дослідніків права Віктора Швеця відповідає Шіпулін Вадим Петрович, заслужений лікар України, доктор медичний наук, професор, завідувач кафедри внутрішньої медицини №1 національного медичного університету ім. О.О.Богомольця, відомій фахівець в Галузі гастроентерології, гепатології, історії медицини, автор более 100 наукових публікацій, директор національного музею медицини України.

В Українській фундації дослідніків права відбулось Обговорення медичної реформи, яка зараз здійснюється в Україні, но в центрі уваги учасников цього Обговорення булу НЕ только медична реформа, но и сучасний стан системи охорони здоров'я в Україні, підготовка Медичний кадрів, кваліфікація лікарів и много других вопросам, Які пов'язані з цією ПИТАНЬ НАДЗВИЧАЙНИХ проблемою

Віктор Швець (зліва), Вадим Шіпулін

На прохання Вадима Петровича ця розмова відбувалась російською мовою.

- Найбільш очікуваний питання до Вас, як лікаря і як громадянину України - як ви оцінюєте проведену в Україні реформу охорони здоров'я?

- Те, що реформа необхідна, думаю що ніхто в Україні не буде оскаржувати. Декларована статтею 49 Конституції України доступна безкоштовна кваліфікована медична допомога фактично залишилася такою тільки на папері. Інша справа, що політичної волі визнати цей факт я поки не спостерігаю ні в однієї з політичних сил, представлених в парламенті. Тому що проводиться зараз в країні реформа базується ні на якомусь ноу-хау, а на організації системи охорони здоров'я Великобританії, де подібна організація була введена в 1948 році. Тоді в цій країні була створена National Health Service (NHS), яка функціонує і до цього дня і є одним з найбільших роботодавців Великобританії, що забезпечує роботою близько 1,7 млн. Чоловік. Британська NHS існує на гроші платників податків і надає безкоштовні послуги охорони здоров'я.

- Чи означає це, що британська модель охорони здоров'я найкраща в світі?

- Ні звичайно. Що цікаво, творці британської системи свого часу багато перейняли з існувала на той час радянської системи охорони здоров'я Семашко, яку зараз критикують всі, кому не лінь. Метою впровадження цієї системи охорони здоров'я в Великобританії було забезпечення медичною допомогою населення.

Базисом нашої нової системи організації охорони здоров'я повинні стати лікарі загальної практики, які, по ідеї, повинні забезпечити безкоштовно більшу частину надаються населенню медичних послуг.

Що цікаво, пацієнт в Великобританії платить тільки за рецепт, який виписується йому лікарем. Ця сума зараз становить 8,5 фунтів (це близько 300 гривень). Слід зазначити, що сума ця фіксована, незалежно від того, випише лікар банальний парацетамол або дорогий препарат для лікування онкологічного захворювання. Потрапити до сімейного лікаря досить просто, але іноді період очікування може досягати і трьох тижнів. Вкрай рідкісні випадки, що цей лікар прийде на виклик до пацієнта додому. А якщо мова йде про більш серйозному випадку, коли потрібна консультація вузькопрофільного спеціаліста або планова хірургічна операція, період очікування може затягнутися до 18 тижнів. Звичайно, коли виникає нагальна ситуація, що загрожує життю пацієнта, йому не дадуть померти. Хоча побувала у мене недавно на прийомі наша співвітчизниця, тривалий час проживає в Сполученому Королівстві, уточнила фразу, що відноситься до британського охорони здоров'я: "Вам не дадуть померти, але і не вилікують ..."

Існує безліч інших нюансів, які говорять про недоліки, недосконалості системи, про які говорять самі британці, а що буде з британською системою, пересадженою на українську землю - поки не знає ніхто.

- Які ще Ви бачите можливі проблеми при впровадженні нової системи охорони здоров'я в Україні?

- Наприклад, що буде з системою численних стаціонарів, реформування якої торкнеться в 2020 році, і як ті будуть існувати в перехідний період. Тим більше законодавче та фінансове забезпечення української національної системи мінімально. 340 гривень на рік на пацієнта повинно забезпечити зростання заробітної плати лікаря первинної ланки в кілька разів? Це при тому, що матеріальне забезпечення більшості українських амбулаторій обмежується фонендоскопом, тонометром, термометром і мінімальним набором меблів.

Конкретний приклад в одній зі східних областей України: декларацію з сімейними лікарями підписали близько 10% потенційних пацієнтів, що фактично забезпечує роботою 2 з 50 наявних на території лікарів первинної ланки. Як платити зарплату іншим лікарям зараз не знає ніхто.

З нового 2019 року лікарні повинні бути реорганізовані в неприбуткові комерційні підприємства, які повинні отримувати левову частку коштів від територіальних громад. Вже зараз деякі керівники таких громад ставлять умови головним лікарям лікарень, що договори на поставку тих чи інших товарів і послуг вони повинні укладати з "потрібними" фірмами, а кому тоді потрібна система Prozorro?

- Ви торкнулися дуже важливу проблему медичних кадрів. Наскільки вона актуальна в нашій країні, де зараз працює досить багато медичних вузів, що випускають велику кількість лікарів. Вони покривають потреби української охорони здоров'я?

- Так, дійсно в країні зараз близько трьох десятків вузів, які готують лікарів. Останнім часом до медичних університетів додалося кілька медичних факультетів класичних університетів і приватних вузів, що випускають лікарів.

При цьому останнім часом спостерігається явний крен в сторону підготовки лікарів для інших держав. Справа в тому, що вартість підготовки лікаря в нашій країні в кілька разів нижче, ніж вартість навчання на медичних факультетах країн Центральної Європи (я вже не кажу про Північну Америку і Західну Європу).

На жаль, освітній рівень приїжджають іноземців досить низький. Про нашу країну побутує уявлення як про країну, де диплом можна отримати за порівняно невеликі гроші, навіть толком не навчаючись. Частково наші вузи самі в цьому винні, приймаючи іноземних абітурієнтів з дуже поганою підготовкою: варто просто проаналізувати результати Кроків - тестів зовнішнього тестування, які оцінюють рівень підготовки студента після третього, випускного курсів і інтернатури. У деяких приватних вузах відсоток студентів-іноземців, які не складуть з першого разу Крок-1, наприклад, досягає 100 відсотків!

- Як Ви оцінюєте новації в підготовці майбутніх лікарів, які збираються скоро впровадити?

- Вітчизняне міністерство охорони здоров'я анонсувало ряд змін в оцінювання рівня підготовки майбутніх лікарів включивши, наприклад, міжнародні тести (при цьому 20% англійською мовою), іспит на професійну англійську і т.п. Все це правильно і прекрасно. Але у мене виникає питання, а що робити студентам, які раніше вчили французьку або німецьку мову? За три роки неможливо вивчити пристойно ще одну іноземну мову, тим більше при нинішньому рівні навчального навантаження в медичному університеті.

Нещодавно прийнятий ще один закон, який ставить собі за мету підняти сільську медицину і в зв'язку з цим створює ще одну когорту пільговиків (імовірно з жителів сільської місцевості), які згодом повинні працювати на селі. А як бути тоді з рівнем ЗНО з профільних предметів при вступі до медвузів в 150 балів, який встановили в цьому році?

Всі ми знаємо про рівень підготовки учнів середніх шкіл в сільській місцевості з іноземної мови. Я припускаю, що з цієї категорії пільговиків анонсований після третього курсу іспит з професійного англійської мови здасть в кращому випадку 20-25 відсотків пільговиків.

Висуваючи цілком обгрунтовані високі вимоги до молодих лікарів, держава повинна забезпечити гідну заробітну плату і умови роботи для цих фахівців. Хто після 8-9 років важкої навчання, яка включає і обов'язкове післядипломна освіта, відправиться працювати за 100-150 євро в українську глибинку, якщо такого молодого фахівця, та ще й зі знанням іноземної мови, із задоволенням дадуть притулок наші найближчі сусіди за зарплату в 7 10 разів більшу?

Вища медична освіта у нас цілком гармонізовано з європейським медичною освітою і, з огляду на дефіцит медичних кадрів в Європі, нашим лікарям вже зараз створюють "зелений коридор" для трудової еміграції.

- Хотів би задати досить несподіване запитання, а як Ви оцінюєте те, що наші політики, зірки поп-культури їздять лікується, народжувати за кордон?

- Ви знаєте, по-різному. Коли відома співачка їде народжувати дитину в США я сприймаю в цьому два аспекти: перший - вона дбає про майбутнє своєї дитини (він автоматично стає громадянином США), другий - це типовий піар-хід власної персони.

В Україні зараз є пологового будинку, де створені умови не гірші і лікарі дуже кваліфіковані, і порядок цін буде зовсім інший, ніж в американських аналогічних установах.

Є галузі медицини, в яких у нас є явні відставання - наприклад - онкологія, гематологія. Тому з розумінням сприймаю бажання людини з подібною патологією лікуватися за кордоном.

У той же час зараз спостерігається ще один цікавий феномен. В українські стоматологічні клініки, клініки репродуктології, клініки пластичної хірургії їде все більше пацієнтів - іноземців. Ціни на такі медичні послуги в Україні напорядок нижче, а якість не гірше, ніж за кордоном ...

- Вадим Петрович, Ви часто буваєте за кордоном і напевно стикалися з тим, що, наприклад, в США неможливо купити ліки без рецепта лікаря. У нас ліки продаються практично в необмеженій кількості будь-якій людині. Більш того, в засобах масової інформації йде масована реклама медичних препаратів. Яке Ваше ставлення до цього?

- Реклама медичних препаратів повинна бути впорядкована. Наскільки я знаю, Верховна Рада вже зробила певні кроки в цьому напрямку. Вакханалія в рекламі медичних препаратів швидше шкодить населенню, ніж допомагає. Існує дві галузі, в яких на думку більшості співгромадян вони найбільш компетентні - це медицина і економіка. ЗМІ "додають" компетентності. Згадаймо 90-е роки-інтенсивна реклама фінансових пірамід. Чи багато хто з наших співгромадян стали доларовими мільйонерами? Про ту шкоду, що несе самолікування населення знає набагато менше, та й ЗМІ про це не особливо поширюються.

- Ви, крім того що вчений, викладач ще й лікар, який займається лікувальною практикою - як би Ви оцінили рівень кваліфікації в Україні, оскільки у Вас є можливість порівнювати рівень кваліфікації лікарів, які практикували в період вашої студентського життя? Є тут якісь зміни?

- Я не хочу бути подібним відомому персонажу "Горе від розуму". В якійсь мірі я навіть заздрю ​​молодому поколінню, їх можливостям вільного доступу до знань, спілкування з іноземними однолітками. Але в той же час мене турбує відверте падіння загальної культури і освіченості молодого лікаря. Це веде до того, що молоді лікарі часто мають складності в спілкуванні з пацієнтами.

- У нас зараз досить багато приватних медичних установ, де люди за чималі гроші, з урахуванням наших умов, отримують їм необхідну медичну допомогу. Однак, не завжди ця допомога є кваліфікованою. Як Ви думаєте, пацієнти платять в приватних клініках за високий рівень кваліфікації лікарів і наданої медичної допомоги, або за надання їм високого рівня комфорту при наданні цієї медичної допомоги?

- Гарне питання. Безумовно пацієнт, оплачуючи чималі суми в приватних клініках, прагне і до висококваліфікованої допомоги і до високого рівня комфорту. На жаль, часто, їх бажання не виправдовуються по обом цим прагненням. Звичайно, бувають пацієнти, які практично завжди бувають незадоволені. У своїй я практиці я неодноразово стикався з пацієнтами, яким я знімав діагнози складних захворювань, які їм ставили інші лікарі, і які не підтверджувалися. Такі пацієнти частіше залишалися незадоволені мною (сміється). Поставити діагноз набагато простіше, ніж його зняти.

Хочу побажати нашим читачам насамперед здоров'я і поменше звернень до моїх колег.

- Вадим Петрович, людей сильно хвилює все, що відбувається в охороні здоров'я зараз у зв'язку з медичною реформою. Багатьох людей лякає ця реформа, для багатьох вона не зрозуміла, для інших неминуча. А як Ви вважаєте, коли люди зможуть побачити, я сподіваюся, позитивні результати цієї реформи і переживуть вони цю реформу?

На це та інші запитання буде відповідь у другій частині цієї бесіди, яка буде опублікована через деякий час.

Ти ще не читаєш наш Telegram ? А дарма! підписуйся

Найбільш очікуваний питання до Вас, як лікаря і як громадянину України - як ви оцінюєте проведену в Україні реформу охорони здоров'я?
Чи означає це, що британська модель охорони здоров'я найкраща в світі?
Які ще Ви бачите можливі проблеми при впровадженні нової системи охорони здоров'я в Україні?
Гривень на рік на пацієнта повинно забезпечити зростання заробітної плати лікаря первинної ланки в кілька разів?
Вони покривають потреби української охорони здоров'я?
Як Ви оцінюєте новації в підготовці майбутніх лікарів, які збираються скоро впровадити?
Але у мене виникає питання, а що робити студентам, які раніше вчили французьку або німецьку мову?
А як бути тоді з рівнем ЗНО з профільних предметів при вступі до медвузів в 150 балів, який встановили в цьому році?