Регіональний аграрний центр - веління часу *

12 лютого 2007, 00:00 Проект аграрного маркетингу

Сучасний стан ринку сільськогосподарської продукції характеризується повільним формуванням ринкової інфраструктури, яка повинна забезпечувати ефективне просування продукції від виробника до споживача, зменшення втрат сільськогосподарської продукції, підвищення її якості, сприяння формуванню ринкових цін. А однією з найважливіших складових такої інфраструктури повинна стати мережа оптових ринків сільськогосподарської продукції, становлення і розвиток якої стримує відсутність ефективної державної політики в цій сфері, особливо в частині фінансово-кредитного, інформаційного та консультаційного забезпечення і ряд інших чинників. Про це неодноразово піднімалося питання на всіх рівнях, відпрацьовувалося спеціальною робочою групою при комітеті Верховної Ради, над цим працює не один проект технічної допомоги в Україні. Напрацювання певні є, та й колеги з інших країн готові були поділитися власним досвідом розвитку оптових ринків. Саме тому цілком своєчасним було проведення першої міжнародної конференції "Розвиток оптових ринків сільськогосподарської продукції в Україні", яка відбулася 14-15 вересня 2006 року у Львові.

Учасники конференції наголошували, що у всіх країнах становлення оптових ринків сільськогосподарської продукції проходило за активної участі влади. На жаль, в Україні лідери в сфері оптової торгівлі сільськогосподарською продукцією - львівський оптовий продуктовий ринок "Шувар" і Жашківський ринок живої худоби "Чародій" в Черкаській області - такої підтримки отримували менше. У резолюції конференції її учасники рекомендували органам влади України визнати оптові ринки невід'ємною ланкою в циклі вирощування і збуту сільськогосподарської продукції та зробити доступними для них механізми державної підтримки, які передбачені для сільськогосподарських товаровиробників, створити сприятливе середовище для їх розвитку, перш за все, шляхом прийняття Закону України "Про оптові ринки сільськогосподарської продукції", презентація проекту якого була зроблена на конференції разом з проектом концепц ії програми розвитку оптових ринків сільськогосподарської продукції в Україні. Зазначалося також, що оптові ринки є невід'ємною частиною інфраструктури міста і регіону, тому місцевим органам державної влади, органам місцевого самоврядування слід активізувати роботу зі створення сприятливих умов на місцевому рівні для становлення таких структур і їх розвитку.

Зупинимося на найбільш актуальних питаннях, пов'язаних з перспективою розвитку ринків, і спробуємо висвітлити кілька точок зору фахівців, які багато років працюють в даній області і можуть допомогти нам краще зорієнтуватися в питаннях функціональних особливостей оптових ринків і переваг, які отримають всі учасники ринку від їх розвитку .

Під час конференції нам вдалося поспілкуватися з Річардом Розвадовським, керівником проекту ЄС Tacis "Поліпшення систем логістики та маркетингу МСП в сільському господарстві", який прокоментував обговорювану тему таким чином: "Проблема в тому, що приватний сектор не довіряє державі, а держава не довіряє приватному сектору. Таке часто трапляється і на Заході. Зовсім не обов'язково, щоб ринок перебував у власності держави, навіть наполовину. Саме так є в більшості західноєвропейських країн. на мою думку, для України поле ної буде така модель: держава виділяє землю під забудову оптового ринку, але приватна корпорація бере кредит і будує об'єкт. Держава частково може допомогти в поверненні вартості землі або ж надати її в довгострокову оренду, розуміючи важливість такої інфраструктури.

Відомо, що для ефективної діяльності оптового ринку необхідно, щоб він був одним в регіоні. На сьогодні це не проблема в Україні, так як існує лише один "Шувар" (м.Львів), який розвивається. Чи стане коли-небудь 25 ринків, або, можливо, і більше? Вважаємо, що для України достатнім буде невелика кількість по-справжньому великих споживчих ринків, як ось в Києві, Дніпропетровську, Харкові, Львові, на півдні та ін., Що дозволить оперативно забезпечувати всі регіони необхідною продукцією Особливою темою є їх розташування: якщо вони будуть знаходитися дуже близько один від іншого, то будуть конкурувати між собою, будуть шкодити один одному, і в результаті погано будуть функціонувати всі ".

При прийнятті рішень про розташування і розвитку ринків повинні враховуватися такі принципи:

Концентрація сировинної бази

Концентрація потенційних споживачів

експортна перспектива

Транспортні комунікації.

Оптові ринки як місце організованого продажу сільськогосподарської продукції є річчю вже більш-менш зрозумілою, і в важливості їх як невід'ємної складової загальної інфраструктури ринку с / г продукції ніхто не сумнівається. Проте, мова на даний момент йде вже не стільки про відкриття ринку і його важливості на районному рівні, а про створення мережі ринків з більш стратегічним призначенням і комплексною пропозицією - так званих регіональних аграрних центрів (РАЦ). Основною метою таких центрів є створення цивілізованих місць зустрічі попиту та пропозиції, які виявляють реальну ціну і вирівнюють її, оперативно переміщує товарні потоки. Це ефективний механізм забезпечення населення регіонів якісною продукцією в повному обсязі за доступними цінами. Така система буде працювати на виконання таких стратегічних завдань:

створення національної системи моніторингу ринків с / г продукції;

удосконалення діючих і створення нових каналів збуту продукції;

активізація ринкових механізмів оптової торгівлі с / г продукцією;

створення інфраструктури експорту та зовнішнього (міжнародного) маркетингу;

стимулювання процесу професійної кооперації та розвитку асоціацій виробників.

На рис. 1 представлено схематичне зображення, детально відображає функції, які буде здійснювати такий центр в кожному регіоні.

Виходячи з вищевказаної схеми, можна зробити висновки, що в розвитку таких складових інфраструктури ринку зацікавлені всі сторони:

• виробники сільськогосподарської продукції;

• кінцеві споживачі;

• муніципалітет;

• держава.

Зацікавленість виробників і споживачів вже неодноразово обґрунтовувалася: для одних це можливість ефективного маркетингу вирощеної продукції, для інших - можливість придбання якомога ширшого асортименту якісної сертифікованої продукції за реальними цінами.

А ось щодо муніципалітету і держави, основними перевагами, одержуваними в результаті розвитку такої структури, є:

муніципалітет:

• безпеку продукції

• впорядкованість вуличної торгівлі

• статус центру міжрегіональної та міждержавної торгівлі

• додаткові робочі місця

• значні надходження до бюджету

Держава в особі Міністерства аграрної політики та контролюючих органів:

• моніторинг ринку

• стабілізація цін і можливість товарних інтервенцій

• Міністерство аграрної політики має можливість впливати на формування інфраструктури ринку свіжої с / г продукції

• врахований оборот продукції і виведення її з тіні.

Щодо інфраструктури РАЦ, як приклад можна взяти проект, розроблений ТОВ "Шувар" на базі оптового продуктового ринку в м Львів (рис. 2).

Мал. 2. Інфраструктура РАЦ

Інфраструктура РАЦ

Схематичне зображення РАЦ ще раз підтверджує, що це місце, де можуть зустрітися і ефективно співпрацювати представники всіх ланок загальної інфраструктури сільськогосподарського ринку - від виробника до кінцевого споживача, а продукція представлена ​​в повному асортименті та різного ступеня передпродажної доробки - від партій в контейнерах до найменьше упаковки для задоволення найвибагливішого покупця.

Детальніше про місце і перспективи розвитку регіональних аграрних центрів розповідає Роман Федишин, директор ТОВ "Шувар", м.Львів: "Проблема оптових ринків є надзвичайно важливою як для виробника, так і для споживача і муніципалітету. Саме тому наша конференція відбулася у Львові, адже "Шувар" виконує такі ж функції, які покладені на оптові ринки в цілій Європі. Перш за все, ціноутворення. Підкреслюю, що це ринок свіжої продукції: сьогодні селянин її виростив, о 3 годині ночі вона продається на оптовому ринку, а в 7-8 - доступна покупцеві в інших місцях у Львові. У розвитку оптових ринків "Шувар" є першим в Україні за функціями, підходам, ідеології, виду.

Муніципалітет теж отримує користь від подібної кооперації, адже на оптових ринках є чіткий контроль над якістю продукції, її безпекою і придатністю до вживання. Також це елемент впорядкування вуличної торгівлі, адже 95% сільськогосподарської продукції виробляється в підсобних господарствах, і селянин часто залишається без можливості збути свою продукцію. У нього немає іншого виходу, як продавати її або десь при дорозі, або на вулиці. Для цього склалися об'єктивні причини. Одним з каналів збуту були роздрібні ринки. Але я як депутат переконаний, що сьогодні їм загрожує реальна небезпека закриття. Причина така: площі, які займає роздрібний ринок, вигідніше здавати в оренду під супермаркет, меблевий магазин - що-небудь, але не віддавати ці місця селянам. Звернемося до цифр: на площі в 1000 кв. м, в кращому випадку, при самому високої щільності заповнення можуть розміститися 300 селян. Що з цього отримує господарюючий суб'єкт - сам ринок? Це 3 грн. з людини в день (за торгове місце). Отже, за місяць 27000 грн. Якщо надати ці площі під торгівлю побутовою технікою, сума збільшиться в 3-4 рази. Питання не в тому, що директори ринків такі негуманні, просто складаються незалежні ні від кого причини: на жаль, немає економічної доцільності для утримання роздрібних ринків. Місто негайно повинен втрутитися в цю ситуацію. Йому повернуть статус міжрегіональної та міжнародної торгівлі. З давніх-давен Львів був торговим центром, але сьогодні працює виключно на внутрішнього споживача.

У нашому регіональному аграрному центрі також заплановані виставкові площі для проведення таких міжнародних конференцій, яку ми успішно провели в цьому році, що буде залучати до Львова все більше інвесторів, представників ділових кіл і всіх зацікавлених. Також це робочі місця, а, отже, значні надходження до бюджету.

РАЦ стануть інвестиційно привабливими і будуть виконувати покладені на них завдання при регулюванні державою таких питань:

• Державне сприяння в правовому врегулюванні земельних відносин для розвитку систем оптових ринків (200- 250 га по Україні для створення 10-12 РАЦ в масштабах країни)

• Створення умов фінансового сприяння на етапі розвитку оптових ринків (1-3 роки): часткове відшкодування відсотків за довгострокові кредити, приблизно 30 млн. Грн. протягом 5 років

• Документальне оформлення факту купівлі-продажу усуне причини виникнення тіньових схем

• Необхідно надати РАЦ повноваження виписувати документи, які підтверджують факт купівлі-продажу після сплати "єдиного" податку приблизно 13% (при оформленні лише 30% обсягів продажу дохід бюджету може скласти близько 41 млн. Грн. (150000 тонн в рік * 10 (ринків ) * 700 грн / т * 0,13 (13%) * 0,3 (30%)

• Державна підтримка відновлення на комерційній основі в вузах навчальних дисциплін з підготовки фахівців за спеціальністю "Маркетинг" в заготівлі, зберіганні, підготовці до продажу плодоовочевої продукції.

програма дій

• Затвердження Міністерством аграрної політики типового положення про РАЦ

• Затвердження Міністерством аграрної політики схеми розміщення РАЦ

• Впровадження пілотних проектів

• Ухвалення закону про РАЦ

• Розвиток мережі РАЦ

Що ж, залишається сподіватися, що веління часу не залишиться просто велінням, а конференція стане початком активного розвитку системи оптових ринків сільськогосподарської продукції в Україні як перевіреного практикою дієвого механізму підвищення ефективності сільськогосподарського виробництва, забезпечення споживачів якісною продукцією за справедливими цінами.

Оксана Кулаковська,

Спеціаліст поз агробізнесу

Львівського представництва ПАМ

* У статті використано матеріали з презентації Р. Федишина, директора ТОВ "Шувар", на першій міжнародній конференції "Розвиток оптових ринків сільськогосподарської продукції в Україні", 14- 15 вересня 2006 року, м Львів

Обговорити в форумі

Чи стане коли-небудь 25 ринків, або, можливо, і більше?
Що з цього отримує господарюючий суб'єкт - сам ринок?