Поняття, обсяг, склад і оцінка основних фондів

Основні фонди - це вироблені активи, що підлягають використанню неодноразово або постійно протягом тривалого періоду часу (не менше одного року) для виробництва товарів або надання ринкових і неринкових послуг.

Порядок віднесення тих чи інших об'єктів до основних фондів регулюється нормативними актами.

З 1996 р введений Класифікація основних фондів (ОКОФ), згідно з яким у складі основних фондів (основних засобів) виділяють будівлі (крім житлових), житлові будівлі, споруди, машини і обладнання, транспортні засоби, виробничий і господарський інвентар, робоча худоба, продуктивну худобу, багаторічні насадження, інші види основних фондів.

У вартість основних фондів входить вартість капітальних витрат по поліпшенню земель (меліоративних, осушувальних, іригаційних та інших робіт) та витрати, пов'язані з передачею прав власності на землю (оплата послуг адвокатів, агентів по операціях з нерухомістю та інших посередників, що сплачуються податки і збори і інші організаційні витрати).

Облік основних фондів ведеться в натуральному і вартісному вираженні. Натуральні одиниці використовуються для вимірювання об'єму певного виду основних фондів, наприклад: кількість наявного обладнання може бути виражено числом одиниць або їх загальною потужністю, житлові будівлі - в квадратних метрах площі, доменні печі - в кубічних метрах корисного об'єму і т.п. Зведені дані про наявність і зміну обсягу основних фондів на рівні підприємства, регіону, галузі, сектора або економіки в цілому можна отримати тільки в грошовому вираженні. Вартісний облік дозволяє визначити обсяг основних фондів, проаналізувати їх структуру, динаміку і ступінь використання основних фондів. Розрізняють такі види вартісної оцінки основних фондів.

Повна початкова вартість - це вартість об'єкта на момент введення його в експлуатацію. Вона залишається незмінною протягом усього терміну функціонування основних фондів до переоцінки або до проведення розширення, модернізації та реконструкції об'єктів за рахунок капітальних вкладень. Залежно від джерела надходження основних фондів під їх первісною вартістю розуміється:

• сума фактичних витрат на виготовлення, спорудження або придбання об'єктів, включаючи витрати з доставки, монтажу і установці, якщо підприємство саме виготовляє або споруджує даний об'єкт або набуває його за плату у інших підприємств та осіб. У цьому випадку джерелом надходження основних фондів є інвестиції;

• договірна, узгоджена оцінка - якщо об'єкти вносяться засновниками в рахунок їх вкладів у статутний капітал підприємства;

• ринкова вартість на дату прийняття об'єкта до обліку, якщо об'єкт отриманий безоплатно.

Залишкова первісна вартість - це повна первісна вартість за вирахуванням суми зносу основних фондів за час їх експлуатації.

Однакові об'єкти, введені в експлуатацію в різний час, мають різну вартісну оцінку. У зв'язку зі зміною цін виникає необхідність в переоцінці основних фондів, з тим щоб отримати їх реальну ринкову вартість на даний момент часу. Це має велике практичне значення і з точки зору правильного визначення обсягу основних фондів, і з точки зору оподаткування. Від вартості основних фондів залежить величина амортизаційних відрахувань, а отже, і витрат на виробництво продукції, розмір прибутку і, в кінцевому рахунку, сплачених податків. Вартість фондів, крім того, служить базою для обчислення податку на майно.

Повна відновна вартість - це вартість відтворення основних фондів у сучасних умовах, тобто вартість придбання, транспортування, установки або споруди аналогічних нових, незношених об'єктів на момент переоцінки.

Залишкова відновна вартість - це повна відновна вартість основних фондів за вирахуванням суми зносу.

Балансова вартість - це вартість об'єктів з урахуванням переоцінки, по якій вони числяться на балансі підприємства. Балансова вартість є змішаною оцінкою: для одних об'єктів - відновна вартість, для інших - первісна.

Основні засоби в процесі експлуатації зазнають фізичного та морального зносу. Фізичний знос - це втрата основними фондами своїх фізичних властивостей (в результаті чого вони не можуть виконувати свої функції і приходять в непридатність). Моральний знос виявляється в тому, що діючі об'єкти основних фондів по своїй продуктивності, витрат на обслуговування, якості продукції, що випускається починають поступатися новим зразкам основних фондів, тобто стають економічно невигідними.

Внаслідок фізичного і морального зносу періодично виникає необхідність заміни основних фондів. Для цього протягом строку корисного використання об'єктів основних фондів витрати підприємства, пов'язані з їх придбанням або створенням, повинні бути відшкодовані і накопичені кошти, достатні для здійснення заміни. Відшкодування витрат і накопичення грошових коштів досягається шляхом включення в собівартість продукції частини вартості діючих основних фондів у вигляді амортизаційних відрахувань.

Таким чином, слід розрізняти поняття «знос» і «амортизація» основних фондів. Якщо знос за своїм економічним змістом характеризує процес старіння діючих основних фондів в фізичному і економічних відносинах, то амортизація представляє собою процес перенесення вартості основних фондів на витрати виробництва та накопичення грошових коштів, необхідних для заміни об'єктів в майбутньому.

Обсяг основних фондів - це моментний показник. Для визначення фондовіддачі, фондоозброєності праці, рентабельності виробництва та інших розрахунків необхідно знати середньорічну вартість основних фондів. Вона може обчислюватися як середня хронологічна або балансовим методом з урахуванням дат надходження та вибуття фондів.

Зміна обсягу основних фондів за рік відображається в балансах основних фондів. Вони складаються в двох оцінках:

• по повній балансової вартості;

• за залишковою балансовою вартістю.

Органи державної статистики становлять баланси основних фондів в поточних цінах, в середньорічних цінах і в постійних цінах базисного року.

Баланс основних фондів по повній балансової вартості відображає зміну обсягу основних фондів як сукупність матеріальних благ (без урахування їх фізичного стану). У цьому балансі такі показники (в оцінці за повною вартістю): наявність основних фондів на початок року (77СНГ); вартість основних фондів, що надійшли протягом року (П) за рахунок різних джерел (введення в дію нових основних фондів в результаті інвестицій; придбання, отримання за договором дарування, внесення основних фондів в якості внеску до статутного капіталу та ін.); вартість вибулих основних фондів протягом року (В) в усіх напрямках вибуття (ліквідація об'єктів внаслідок непридатності їх для подальшого використання; реалізація, безоплатна передача, внесок до статутного капіталу інших організацій, передача в довгострокову оренду і ін.); наявність основних фондів на кінець року (ПСК.Г).

Взаємозв'язок між показниками балансу може бути виражена таким чином:

Баланс основних фондів за залишковою балансовою вартістю характеризує зміну фактичної вартості основних фондів протягом року з урахуванням їх зносу. У балансі відображаються наступні показники в оцінці за залишковою балансовою вартістю: наявність основних фондів на початок року (ОСн..г) вартість основних фондів, що надійшли протягом року (сел) за рахунок різних джерел; вартість вибулих основних фондів протягом року (Вос) в усіх напрямках вибуття; знос основних фондів, нарахований за рік (І); наявність основних фондів на кінець року (ОСК..Т).

Взаємозв'язок між показниками балансу відображає формула:

Дата додавання: 2015-09-13; переглядів: 26; Порушення авторських прав