Глава 18 АНАЛІЗ ВИРОБНИЦТВА І РЕАЛІЗАЦІЇ ПРОДУКЦІЇ
аналіз:
-динаміка і виконання плану виробництва і реалізації продукції;
-ассортімента і структури продукції;
-якості продукції;
-рітмічності роботи підприємства;
-Фактори і резервів збільшення випуску і реалізації продукції.
18.1. Завдання та інформаційне забезпечення аналізу
Обсяг виробництва і реалізації продукції є взаємозалежними показниками. В умовах обмежених виробничих можливостей і необмеженому попиті на перше місце висувається обсяг виробництва продукції. Але в міру насичення ринку і посилення конкуренції не виробництво визначає обсяг продажів, а навпаки, можливий обсяг продажів є основою розробки виробничої програми. Підприємство має виробляти тільки ті товари і в такому обсязі, які воно може реально реалізувати.
Темпи зростання обсягу виробництва і реалізації продукції, підвищення її якості безпосередньо впливають на величину витрат, прибуток і рентабельність підприємства. Тому аналіз даних показників має важливе значення.
Його основні завдання:
оцінка ступеня виконання плану і динаміки виробництва і реалізації продукції;
визначення впливу факторів на зміну величини цих показників;
виявлення внутрішньогосподарських резервів збільшення випуску і реалізації продукції;
розробка заходів щодо освоєння виявлених резервів.
Джерелами інформації для аналізу виробництва і реалізації продукції служать бізнес-план підприємства, оперативні плани-графіки, звітність ф.№ 1-п (річна) "Звіт по продукції", ф.№ 1-п (квартальна) "Квартальна звітність промислового підприємства ( об'єднання) про випуск окремих видів продукції в асортименті ", ф.№ 1-п (місячна)" Термінова звітність промислового підприємства (об'єднання) по продукції ", ф.№ 2" Звіт про прибутки і збитки ", відомість № 16" Рух готових виробів, їх відвантаження і реалізація "і ін.
18.2. Аналіз динаміки і виконання плану виробництва і реалізації продукції
Методика аналізу виробництва і реалізації продукції. Фактори зміни її обсягу. Аналіз виконання договірних зобов'язань із постачання продукції.
Обсяг виробництва та реалізації промислової продукції може виражатися в натуральних, умовно-натуральних, трудових і вартісних вимірниках. Узагальнюючі показники обсягу виробництва продукції отримують за допомогою вартісної оцінки. Основними показниками обсягу виробництва служать товарна і валова продукція.
Валова продукція - це вартість всієї виробленої продукції і виконаних робіт, включаючи незавершене виробництво. Виражається в порівнянних і діючих цінах.
Товарна продукція відрізняється від валової тим, що в неї не включають залишки незавершеного виробництва і внутрішньогосподарський оборот. За своїм складом на багатьох підприємствах валова продукція збігається з товарною, якщо немає внутрішньогосподарського обороту і незавершеного виробництва.
Обсяг реалізації продукції визначається або по відвантаженню продукції покупцям, або по оплаті (виручці). Може виражатися в порівнянних, планових і діючих цінах. В умовах ринкової економіки цей показник набуває першочергового значення. Реалізація продукції є сполучною ланкою між виробництвом і споживачем. Від того, як продається продукція, який попит на неї на ринку, залежить і обсяг її виробництва.
Важливе значення для оцінки виконання виробничої програми мають і натуральні показники обсягів виробництва і реалізації продукції (штуки, метри, тонни і т.д.). Їх використовують при аналізі обсягів виробництва і реалізації продукції за окремими видами і групами однорідної продукції.
Умовно-натуральні показники, як і вартісні, застосовуються для узагальненої характеристики обсягів виробництва продукції, наприклад, на консервних заводах використовується такий показник, як тисячі умовних банок, на ремонтних підприємствах - кількість умовних ремонтів, у взуттєвій промисловості - умовні пари взуття, обчислені на основі коефіцієнтів їх трудомісткості і т.д.
Нормативні трудовитрати використовуються також для узагальненої оцінки обсягів випуску продукції в тих випадках, коли в умовах багато-номенклатурних виробництва не представляється можливим використовувати натуральні або умовно-натуральні вимірники.
Аналіз починається з вивчення динаміки випуску і реалізації продукції, розрахунку базисних і ланцюгових темпів зростання і приросту (табл. 18.1).
З таблиці видно, що за п'ять років обсяг виробництва зріс на 12%, а обсяг реалізації - на 7,9%. Якщо за попередні роки темпи зростання виробництва і реалізації приблизно збігалися, то за останній рік темпи зростання виробництва значно вище темпів реалізації продукції, що свідчить про накопичення залишків нереалізованої продукції на складах підприємства і неоплаченої покупцями.
Середньорічний темп зростання (приросту) випуску і реалізації продукції можна розрахувати по среднегеометрической або середньоарифметичної зваженої.
Обчислимо його по среднегеометрической:
У наведеному прикладі середньорічний темп приросту випуску продукції становить 2,87%, а реалізації продукції - 1,92%.
Для більшої наочності динаміку виробництва і реалізації продукції можна зобразити графічно (рис. 18.1).
Мал. 18.1. Динаміка виробництва та реалізації продукції за період з xxx1 no ххх5 рік
Оцінка виконання плану по виробництву і реалізації продукції за звітний період (місяць, квартал, рік) проводиться за даними, наведеними в табл. 18.2. З таблиці видно, що за звітний рік план з випуску готової продукції перевиконано на 5%, а з реалізації - лише на 1,42%. Це свідчить про зростання залишків нереалізованої продукції.
Оперативний аналіз виробництва і відвантаження продукції здійснюється на основі розрахунку, в якому відображаються планові і фактичні відомості про випуск і відвантаження продукції за обсягом, асортиментом, якістю за день, наростаючим підсумком з початку місяця, а також відхилення від плану (табл. 18.3).
Аналіз реалізації продукції тісно пов'язаний з аналізом виконання договірних зобов'язань щодо постачання продукції. Недовиконання плану за договорами для підприємства обертається зменшенням виручки, прибутку, виплатою штрафних санкцій. Крім того, в умовах конкуренції підприємство може втратити ринки збуту продукції, що спричинить за собою спад виробництва.
Особливо важливе значення для підприємства має виконання контрактів на поставку товарів для державних потреб. Це гарантує підприємству збут продукції, своєчасну її оплату, пільги по податках, кредитами і т.д.
В процесі аналізу визначається виконання плану поставок за місяць і з наростаючим підсумком в цілому по підприємству, в розрізі окремих споживачів і видів продукції, з'ясовуються причини недовиконання плану і дається оцінка діяльності по виконанню договірних зобов'язань (табл. 18.4).
Відсоток виконання договірних зобов'язань розраховується розподілом різниці між плановим обсягом відвантаження за договірними зобов'язаннями (ОПпл) і його недовиконанням (ОПн) на плановий обсяг (ОПпл):
З табл. 18.4 видно, що за звітний місяць недопоставлено продукції за договорами на суму 800 млн руб., Або на 10%, а в цілому за рік - на 5% (табл. 18.5).
Недопоставка продукції негативно впливає не тільки на підсумки діяльності даного підприємства, але і на роботу торгових організацій, підприємств-суміжників, транспортних організацій і т.д. При аналізі реалізації особливу увагу слід звертати на виконання зобов'язань по держзамовленню, кооперованих поставках і з експорту продукції.
18.3. Аналіз асортименту і структури продукції
Значення асортиментної політики підприємства. Фактори зміни асортименту і структури продукції. Методика розрахунку впливу структури виробництва і реалізації продукції на показники роботи підприємства.
Великий вплив на результати господарської діяльності надають асортимент (номенклатура) і структура виробництва і реалізації продукції.
При формуванні асортименту і структури випуску продукції підприємство повинно враховувати, з одного боку, попит на дані види продукції, а з іншого - найбільш ефективне використання трудових, сировинних, технічних, технологічних, фінансових та інших ресурсів, наявних в його розпорядженні. Система формування асортименту включає в себе такі основні моменти:
визначення поточних і перспективних потреб покупців;
оцінку рівня конкурентоспроможності випущеної чи планованої до випуску продукції;
вивчення життєвого циклу виробів і прийняття своєчасних заходів по впровадженню нових, більш досконалих видів продукції та вилучення з виробничої програми морально застарілих та економічно неефективних виробів;
оцінку економічної ефективності і ступеня ризику змін в асортименті продукції.
Оцінка виконання плану по асортименту продукції зазвичай проводиться за допомогою однойменного коефіцієнта, який розраховується шляхом ділення загального фактичного випуску продукції, зарахованого у виконання плану за асортиментом, на загальний плановий випуск продукції (продукція виготовлена понад план або не передбачена планом, н зараховується у виконання плану по асортименту). З табл 18.6 видно, що план по асортименту продукції виконано н 95,9% (92 064/96 000 х 100).
Причини недовиконання плану з асортименту можуть бути як зовнішні, так і внутрішні. До зовнішніх відносяться кон'юнктура ринку, зміна попиту на окремі види продукції, стан матеріально-технічного забезпечення, несвоєчасне введення в дію виробничих потужностей підприємства з незалежних від нього причин. Внутрішні причини - недоліки в організації виробництва, поганий технічний стан обладнання, його простої, аварії, недолік електроенергії, низька культура виробництва, недоліки в системі управління і матеріального стимулювання.
Збільшення обсягу виробництва (реалізації) по одним видам і скорочення по інших видах продукції приводить до зміни її структури, тобто співвідношення окремих виробів у загальному їх випуску. Виконати план за структурою - значить зберегти у фактичному випуску продукції заплановані співвідношення окремих її видів.
Зміна структури виробництва має великий вплив на всі економічні показники: обсяг випуску у вартісній оцінці, матеріаломісткість, собівартість товарної продукції, прибуток, рентабельність. Якщо збільшується питома вага більш дорогої продукції, то обсяг її випуску у вартісному вираженні зростає, і навпаки. Те ж відбувається з розміром прибутку при збільшенні питомої ваги високорентабельної і відповідно при зменшенні частки низькорентабельної продукції.
Розрахунок впливу структури виробництва на рівень перерахованих показників можна зробити способом ланцюгової підстановки (табл. 18.7), який дозволяє абстрагуватися від усіх факторів, крім структури продукції:
Дані графи 5 отримані множенням показника графи 4 за кожним видом продукції на коефіцієнт виконання плану по товарній продукції в цілому по підприємству в умовно-натуральних одиницях (К вп):
Якби план виробництва був рівномірно перевиконаний на 102,6025% по всім видам продукції і не порушилася запланована структура, то загальний обсяг виробництва в цінах плану склав би 98 500 млн руб. При фактичній структурі він вище на 2300 млн руб. Це означає, що збільшилася частка дорожчої продукції в загальному її випуску.
Такий же результат можна отримати і більш простим способом, а саме способом відсоткових різниць. Для цього різницю між коефіцієнтами виконання плану по виробництву продукції, розрахованими на підставі вартісних (Кст) і умовно-натуральних показників (можна в нормо-годинах) (Кн) помножимо на запланований випуск валової продукції у вартісному вираженні):
Для розрахунку впливу структурного фактора на обсяг виробництва продукції у вартісному вираженні можна використовувати також спосіб абсолютних різниць. Спочатку необхідно визначити, як зміниться середній рівень ціни 1 руб ( Цстр) за рахунок структури (табл. 18.8):
Потім, множачи отриманий результат на загальний фактичний обсяг виробництва продукції в умовно-натуральному вираженні, дізнаємося зміна обсягу товарної продукції у вартісному вираженні:
Розрахунок впливу структурного фактора на зміну випуску продукції у вартісному вираженні можна провести і за допомогою середньозважених цін (якщо продукція однорідна). Для цього спочатку визначається середньозважена ціна при фактичній структурі продукції, а потім при плановій і різниця між ними збільшується на фактичний загальний обсяг виробництва продукції в умовно-натуральному вираженні:
Аналогічним чином визначається вплив структури реалізованої продукції на суму виручки (табл. 18.9).
Наведені дані показують, що за рахунок зміни структури продукції виторг від її реалізації збільшилася на 2185 млн руб. Це свідчить про збільшення питомої ваги більш дорогих виробів С і D в загальному обсязі продажів.
Використовуючи описані вище прийоми, можна визначити вплив структури продукції і на інші показники діяльності підприємства: трудомісткість, матеріаломісткість, на загальну суму витрат, прибуток, рентабельність і інші економічні показники, що дозволить комплексно, всебічно оцінити ефективність асортиментної і структурної політики підприємства.
18.4. Аналіз якості виробленої продукції
Узагальнюючі, приватні і непрямі показники якості продукції. Завдання аналізу. Способи узагальненої оцінки виконання плану по якості продукції: бальний метод, середній коефіцієнт сортності, середньозважені ціни в порівнянних умовах. Методика розрахунку впливу якості продукції на вартісні показники роботи підприємства. Втрати від шлюбу. Причини зниження якості продукції.
Важливим показником діяльності промислових підприємств є якість продукції. Його підвищення - одна з форм конкурентної боротьби, завоювання і утримання позицій на ринку. Високий рівень якості продукції сприяє підвищенню попиту на продукцію і збільшенню суми прибутку не тільки за рахунок обсягу продажів, але і за рахунок більш високих цін.
Якість продукції - поняття, яке характеризує параметричні, експлуатаційні, споживчі, технологічні, дизайнерські властивості виробу, рівень його стандартизації та уніфікації, надійність і довговічність. Розрізняють узагальнюючі, індивідуальні і непрямі показники якості продукції.
Узагальнюючі показники характеризують якість всієї виробленої продукції незалежно від її виду та призначення:
а) питома вага нової продукції в загальному її випуску;
б) питома вага продукції вищої категорії якості;
в) середньозважений бал продукції;
г) середній коефіцієнт сортності;
д) питома вага атестованої та неатестованих продукції;
е) питома вага сертифікованої продукції;
ж) питома вага продукції, яка відповідає світовим стандартам;
з) питома вага експортованої продукції, в тому числі в високорозвинені промислові країни.
Індивідуальні (одиничні) показники якості продукції характеризують одну з її властивостей:
а) корисність (жирність молока, зольність вугілля, вміст заліза в руді, зміст білка в продуктах харчування);
б) надійність (довговічність, безвідмовність в роботі);
в) технологічність, тобто ефективність конструкторських і технологічних рішень (трудомісткість, енергоємність);
г) естетичність виробів.
Непрямі показники - це штрафи за неякісну продукцію, обсяг і питома вага забракованої продукції, питома вага рекламованих продукції, втрати від браку та ін.
Перше завдання аналізу - вивчити динаміку перерахованих показників, виконання плану по їх рівню, причини їх зміни і дати оцінку виконання плану по рівню якості продукції.
Як видно з табл. 18.10, за звітний рік на підприємстві виконана певна робота по поліпшенню якості продукції та підвищенні її конкурентоспроможності, про що свідчить збільшення питомої ваги продукції вищої категорії якості і експортованої продукції.
За продукції, якість якої характеризується сортом або кондицією, розраховуються частка продукції кожного сорту (кондиції) у загальному обсязі виробництва, середній коефіцієнт сортності, середньозважена ціна виробу у співставних умовах. При оцінці виконання плану по першому показнику фактичну частку кожного сорту в загальному обсязі продукції порівнюють з плановою, а для вивчення динаміки якості - з даними минулих періодів.
Середній коефіцієнт сортності можна визначити двома способами: відношенням кількості продукції I сорту до загальної кількості; ставленням вартості продукції всіх сортів до можливої вартості продукції I сорту (табл. 18. II):
Звідси коефіцієнт сортності: за планом - 0,833 (28 800/34 560), фактично - 0,908 (27 468/30 240). Виконання плану за якістю - 109% (0,908 / 0,833). Середньозважена ціна за планом - 500 тис. Руб., Фактично - 545 тис. Руб., Що по відношенню до плану також становить 109%.
Друге завдання аналізу - визначення впливу якості продукції на вартісні показники роботи підприємства: випуск товарної продукції ( ТП), виручку від реалізації продукції ( В) і прибуток ( П). Розрахунок проводиться таким чином:
де цо и Ц1 - відповідно ціна вироби до и после Зміни якості; З и C1 - відповідно рівень собівартості вироби до и после Зміни якості; k1 - кількість виробленої продукції підвищеної якості; VРП1 - обсяг реалізації продукції підвищеної якості.
Якщо підприємство випускає продукцію за сортами і відбулася зміна сортового складу, то спочатку необхідно розрахувати, як змінилися середньозважена ціна і середньозважена собівартість одиниці продукції, а потім за наведеними вище алгоритмам визначити вплив сортового складу на випуск товарної продукції, виручку і прибуток від її реалізації.
Середньозважена ціна розраховується наступним чином:
Розрахунок впливу сортового складу продукції на обсяг її виробництва у вартісному вираженні можна провести за всіма чотирма способам, описаним в попередньому параграфі, які застосовуються при аналізі структури виробництва продукції. Виконаємо цей розрахунок способом абсолютних різниць (табл. 18. 12).
У зв'язку з поліпшенням якості продукції (збільшенням частки продукції I сорту і зменшенням відповідно частки продукції II і III сортів) середня ціна реалізації по виробу А вище планової на 450 тис. Руб., А вартість всього фактичного випуску - на 2268 млн руб. (450 тис. руб. х 5040 туб).
Аналогічні розрахунки роблять з усіх видів продукції, щодо яких установлено сорти, після чого результати узагальнюються.
Непрямим показником якості продукції є брак. Він ділиться на поправний і невиправний, внутрішній (виявлений на підприємстві) і зовнішній (виявлений споживачами). Випуск шлюбу веде до підвищення собівартості продукції, зменшенню обсягу товарної і реалізованої продукції, зниження прибутку і рентабельності.
У процесі аналізу вивчають динаміку шлюбу за абсолютній сумі і питомій вазі в загальному випуску товарної продукції; визначають втрати від шлюбу:
Для визначення втрат товарної продукції необхідно знати фактичний рівень рентабельності. У нашому прикладі вартість товарної продукції в діючих цінах становить 104 300 млн руб., А її собівартість - 84 168 млн руб. Звідси фактичний рівень рентабельності дорівнює +23,9% (104 300 - 84 168) / 84 168 х 100). Це означає, що фактичний рівень ціни вище собівартості продукції в 1,239 рази. Втрати ж товарної продукції дорівнюють 420 х 1,239 = = 520,4 млн руб., Або 0,5% від вартості фактичного випуску.
Потім вивчаються причини зниження якості і допущеного шлюбу продукції за місцями їх виникнення і центрами відповідальності і розробляються заходи щодо їх усунення. Основними причинами зниження якості продукції є погана якість сировини, низький рівень технології та організації виробництва, кваліфікації робітників, аритмичность виробництва і ін.
18.5. Аналіз ритмічності роботи підприємства
Поняття і значення ритмічної роботи підприємства. Прямі та непрямі показники ритмічності виробництва. Порядок розрахунку коефіцієнтів ритмічності, аритмічності, варіації. Визначення втрачених резервів збільшення випуску продукції у зв'язку з неритмічної роботою. Причини аритмічності виробництва.
При вивченні діяльності підприємства важливий аналіз ритмічності виробництва і реалізації продукції. Рітмічність - рівномірній випуск продукції відповідно до графіка в обсязі та асортименті, передбачення планом.
Рітмічна робота є основною умів своєчасного випуску та реализации продукции. Неритмічність погіршує все економічні показники: знижується якість продукції; збільшуються обсяг незавершеного виробництва та понадпланові залишки готової продукції на складах і, як наслідок, сповільнюється оборотність капіталу; не виконуються поставки за договорами і підприємство платить штрафи за несвоєчасну відвантаження продукції; несвоєчасно надходить виручка; Перевитрата фонду заробітної плати в зв'язку з тим, що на початку місяця робітникам платять за простої, а в кінці за понаднормові роботи. Все це виробляти до Підвищення собівартості продукції, Зменшення суми прибутку, погіршення фінансового стану підприємства.
Для оцінки виконання плану по ритмічності використовуються прямі і непрямі показники. Прямі показники - коефіцієнт ритмічності, коефіцієнт варіації, коефіцієнт аритмічності, питома вага виробництва продукції за кожну декаду (добу) до місячного випуску, питома вага виробленої продукції за кожний місяць до квартального випуску, питома вага випущеної продукції за кожний квартал до річного обсягу виробництва, питома вага продукції, випущеної в першу декаду звітного місяця, до третьої декади попереднього місяця.
Непрямі показники ритмічності - наявність доплат за понаднормові роботи, оплата простоїв з вини господарюючого суб'єкта, втрати від шлюбу, сплата штрафів за недопоставку і несвоєчасну відвантаження продукції, наявність наднормативних залишків незавершеного виробництва і готової продукції на складах.
Один з найбільш поширених показників - коефіцієнт ритмічності. Величина його визначається шляхом підсумовування фактичних питомих ваг випуску за кожен період, але не більше планового їх рівня:
Крітм = 30 + 33,33 + 33,34 = 96,67%.
Коефіцієнт варіації (Kв) визначається як відношення середньоквадратичного відхилення від планового завдання за добу (декаду, місяць, квартал) до середньодобового (среднеде-Кадная, середньомісячного, среднеквартальному) плановому випуску продукції:
де х2 - квадратичне відхилення від среднедекадного завдання; п - число сумміруемих планових завдань; х - среднедекадного завдання за графіком.
У нашому прикладі коефіцієнт варіації становить 0,094. Це означає, що випуск продукції по декадах відхиляється від графіка в середньому на 9,4%.
Для оцінки ритмічності виробництва на підприємстві розраховується також показник аритмічності як сума позитивних і негативних відхилень у випуску продукції від плану за кожний день (тиждень, декаду). Чим менш ритмічно працює підприємство, тим вище показник аритмічності. У нашому прикладі (табл. 18.13) він дорівнює
Якщо відомі причини недовиконання (перевиконання) плану випуску продукції по декадах (діб), можна розрахувати їх вплив на показник аритмічності. Для цього відносна зміна обсягу виробництва продукції з даної причини необхідно віднести до загального показника аритмічності і помножити на 100. Наприклад, за першу декаду план випуску недовиконано на 960 млн руб., Або на 3%, через несвоєчасної поставки сировини і на 800 млн руб ., або 2,5%, через несправність обладнання. Звідси частка першого фактора у зміні загального показника аритмічності становить 11,5% (0,03 / 0,26 х 100), а другого - 9,6% (0,025 / 0,26 х 100).
Внутрішні причини аритмічності - важкий фінансовий стан підприємства, низький рівень організації, технології та матеріально-технічного забезпечення виробництва, а також планування і контролю, зовнішні - несвоєчасне постачання сировини і матеріалів постачальниками, недолік енергоресурсів не з вини підприємства та ін.
У процесі аналізу необхідно підрахувати упущені можливості підприємства з випуску продукції у зв'язку з неритмічної роботою. Це різниця між фактичним і можливим випуском продукції, обчисленому виходячи з найбільшого середньодобового (среднедекадного) обсягу виробництва (100 800 - 36 288 х 3 = 8064 млн руб.).
Аналогічним чином аналізується ритмічність відвантаження і реалізації продукції.
На закінчення аналізу розробляють конкретні заходи щодо усунення причин неритмічної роботи.
18.6. Аналіз факторів і резервів збільшення випуску і реалізації продукції
Блок-схема факторного аналізу обсягу реалізації продукції. Методика розрахунку впливу факторів на обсяг виробництва і реалізації продукції. Порядок визначення та узагальнення величини резервів збільшення випуску і реалізації продукції.
Вивчивши динаміку і виконання плану по реалізації продукції та виконання договорів поставки, необхідно встановити чинники зміни її обсягу (рис. 18.2).
Можливі два варіанти методики аналізу реалізації продукції.
Якщо виручка для підприємства визначається за відвантаженням товарної продукції, то баланс товарної продукції матиме вигляд:
Якщо виручка визначається після оплати відвантаженої продукції, то товарний баланс можна записати так:
де ДПН, ГПк - відповідно залишки готової продукції на складах на початок і кінець періоду; ТП - вартість випуску товарної продукції; РП - обсяг реалізації продукції за звітний період; Відносна ВТК - залишки відвантаженої продукції на початок і кінець періоду.
Розрахунок впливу даних факторів на обсяг реалізації продукції виробляється порівнянням фактичних рівнів факторних показників з плановими і обчисленням абсолютних і відносних приростів кожного з них. Для вивчення впливу цих чинників аналізується баланс товарної продукції (табл. 18.14).
З таблиці видно, що план реалізації продукції перевиконано за рахунок збільшення її випуску і надпланових залишків товарів, відвантажених покупцям на початок року. Негативний вплив на обсяг продажів надали такі фактори: збільшення залишків готової продукції на складах підприємства, а також зростання залишків відвантажених товарів на кінець року, оплата за які не надійшла ще на розрахунковий рахунок підприємства. Тому в процесі аналізу необхідно з'ясувати причини утворення надпланових залишків на складах, несвоєчасної оплати продукції покупцями і розробити конкретні заходи щодо прискорення реалізації продукції та отримання виручки.
Особлива увага приділяється вивченню впливу чинників, що визначають обсяг виробництва продукції. Їх можна об'єднати в три групи:
1) забезпеченість підприємства трудовими ресурсами та ефективність їх використання;
2) забезпеченість підприємства основними виробничими фондами та ефективність їх використання:
3) забезпеченість виробництва сировиною і матеріалами та ефективність їх використання:
де Дв - частка реалізованої продукції (виручки) у загальному обсязі валової продукції.
Розрахунок впливу даних факторів на обсяг валової і реалізованої продукції можна зробити одним із прийомів детермінованого факторного аналізу. Потім, знаючи причини зміни середньорічної вироблення персоналу, фондовіддачі і матеріаловіддачі, слід встановити їх вплив на випуск продукції шляхом множення їх приросту за рахунок i-го чинника відповідно на фактичну чисельність персоналу, фактичну середньорічну вартість основних виробничих фондів і фактичну суму спожитих матеріальних ресурсів:
Основні джерела резервів збільшення випуску і реалізації продукції показані на рис. 18.3.
Визначення величини резервів по першій групі проводиться таким чином:
де Р ВПкр, Р ВПфрв, Р ВПчв - резерв зростання валової продукції відповідно за рахунок створення нових робочих місць, збільшення фонду робочого часу в зв'язку зі скороченням його втрат і підвищення середньогодинної вироблення; Р КР - резерв збільшення кількості робочих місць; Р ФРВ - резерв збільшення фонду робочого часу за рахунок скорочення його втрат з вини підприємства; Р ЧВ - резерв зростання середньогодинної вироблення за рахунок удосконалення техніки, технології, організації виробництва і робочої сили; ФРВв - можливий фонд робочого часу з урахуванням виявлених резервів його зростання.
По другій групі резерви збільшення виробництва продукції за рахунок збільшення чисельності обладнання (Р К) часу його роботи (Р Т) і випуску продукції за один машинно-годину (P ЧB) розраховуються за формулою:
По другій групі міст резерви збільшення випуску продукції обчислюються наступним чином:
а) додаткову кількість j-го матеріалу ділиться на норму його витрати на одиницю i-го виду продукції і множиться на планову ціну одиниці продукції. Потім результати сумуються за всіма видами продукції:
б) надпланові відходи матеріалів діляться на норму їх витрати на одиницю i-го виду продукції і множаться на планову ціну одиниці відповідного виду продукції, після чого отримані результати підсумовуються:
в) плановане скорочення добові норми витрат j-го ресурсу на одиницю i-го виду продукції множиться на планований до випуску обсяг виробництва i-го виду продукції, отриманий результат ділиться на планову норму витрати і множиться на планову ціну даного вироби, після чого підраховується загальна сума резерву валової продукції:
На закінчення аналізу узагальнюють виявлені резерви збільшення виробництва і реалізації продукції (табл. 18.15).
Резерви збільшення випуску продукції повинні бути збалансовані по всіх трьох групах ресурсів. Максимальний резерв, встановлений за однією з груп, не може бути освоєний до тих пір, поки не будуть виявлені резерви в такому ж розмірі і по інших групах ресурсів.
На даному підприємстві резерв збільшення випуску продукції обмежений матеріальними ресурсами і становить 5450 млн руб. Максимальний резерв випуску продукції за рахунок поліпшення використання устаткування може бути освоєний, якщо підприємство знайде ще по трудових ресурсів резервів на суму 2572 млн руб. (8345-5773) і з матеріальних ресурсів - на суму 2895 млн руб. (8345-5450).
При визначенні резервів збільшення реалізації продукції необхідно, крім даних резервів, врахувати надпланові залишки готової продукції на складах підприємства і відвантаженої покупцям. При цьому слід враховувати попит на той чи інший вид продукції і реальну можливість її реалізації.