Психологія молодшого шкільного віку. Навчальний посібник

Передмова   Курс психології молодшого шкільного віку є одним з найважливіших в підготовці бакалаврів за напрямами «Психологія» та «Психолого-педагогічна освіта»

Передмова

Курс психології молодшого шкільного віку є одним з найважливіших в підготовці бакалаврів за напрямами «Психологія» та «Психолого-педагогічна освіта». Освоєння курсу створює базу для осмисленого засвоєння педагогічних знань, а також знань в області інших психологічних дисциплін. Майбутнім фахівцям необхідно знати основні закономірності становлення провідного виду діяльності та інших видів діяльності дитини молодшого шкільного віку, розвитку пізнавальних психічних процесів і властивостей особистості на даному етапі онтогенезу, характеристику можливих особистісних і поведінкових проблем молодших школярів і вміти користуватися діагностичним інструментарієм для виявлення особливостей психіки дітей, конструювати оптимальні умови для їх психічного розвитку.

Даний навчальний посібник складено з метою формування у студентів уявлень про основні закономірності психічного розвитку дитини молодшого шкільного віку, методах їх діагностики та корекції. Зміст навчального посібника орієнтоване на науковий підхід до вивчення закономірностей психічного розвитку: уявлення про рушійні сили розвитку психіки, про загальні закономірності і логіку розвитку психіки молодших школярів, знання про особливості соціальної ситуації, яка веде діяльності і новоутвореннях психіки молодших школярів.

Навчальний посібник починається з розгляду соціальної ситуації розвитку і провідної діяльності молодшого шкільного віку. Далі слід характеристика інших видів діяльності, типових для молодших школярів: ігровий, комунікативної, продуктивної і трудової, що обумовлено діяльнісних підходом до аналізу психіки дітей. Наступні розділи присвячені закономірностям розвитку пізнавальної сфери дітей: відчуттів і сприйняття, уваги, пам'яті, мислення, уяви, мовлення. Описуються основні вікові особливості когнітивного розвитку дітей, напрямки кількісних і якісних змін психічних функцій, розкривається процес структуроутворення в пізнавальній сфері. Характеризуються особливості особистісного розвитку дитини в молодшому шкільному віці: закономірності розвитку сфери самосвідомості, мотиваційно-потребностной сфери, вікові особливості емоційної і вольової сфер, моральний розвиток. При цьому особлива увага приділяється розгляду зовнішніх і внутрішніх факторів розвитку особистості, що визначають рушійних сил і умов особистісного розвитку дитини. Остання глава підручника присвячена викладенню деяких аспектів психологічного супроводу розвитку молодших школярів: проблем психологічної готовності до школи та адаптації дітей до шкільного навчання, шкільної неуспішності, особистісних і поведінкових проблем молодших школярів, основ психокорекційної роботи з дітьми молодшого шкільного віку.

Після кожного розділу наведені тексти для самостійного вивчення, питання і завдання для самоконтролю знань, а також практичні і дослідницькі завдання для поглибленого аналізу і практичного осмислення вивченого матеріалу, психодіагностичні методики, які можуть бути використані для вивчення особливостей розвитку різних видів діяльності, особистісних особливостей і особливостей пізнавальних процесів дітей. Списки рекомендованої літератури після кожного розділу також допоможуть організувати самостійну роботу з вивчення психології молодшого шкільного віку. З цією ж метою в додатку наведені контрольні питання з усього курсу дисципліни, теми доповідей і рефератів. Текст підручника супроводжується практичними прикладами, малюнками і таблицями, які дають можливість краще зрозуміти і засвоїти фактичний матеріал по психології молодшого шкільного віку.

У сукупності з іншими дисциплінами базової частини професійного циклу ФГОС ВПО дисципліна «Психологія молодшого шкільного віку» забезпечує інструментарій формування професійних компетенцій бакалавра психолого-педагогічної освіти.

При вивченні дисципліни «Психологія молодшого шкільного віку» бакалавр повинен володіти такими компетенціями:

знати:

• закономірності розвитку різних видів діяльності в молодшому шкільному віці;

• особливості когнітивного і особистісного розвитку дитини молодшого шкільного віку;

• основні напрямки і зміст психологічного супроводу розвитку молодших школярів.

вміти:

• застосовувати отримані теоретичні знання в роботі в виховних та освітніх установах;

• аналізувати вікові особливості психічного розвитку молодших школярів;

• виявляти труднощі в психічному розвитку молодших школярів, планувати і здійснювати психодіагностичне обстеження дітей;

• конструювати оптимальні умови для розвитку психіки дітей, визначати способи психологічної підтримки при наявності труднощів у розвитку.

володіти:

• навичками аналізу практичних ситуацій з позиції наукових положень психології молодшого шкільного віку;

• основними методами і методиками психодіагностики розвитку молодших школярів;

• навичками психокорекційної роботи з дітьми молодшого шкільного віку;

• проведення психолого-просвітницької роботи серед педагогів і батьків.

Глава 1
Характеристика соціальної ситуації розвитку і діяльності в молодшому шкільному віці

Розвиваються компетенції:

знати особливості соціальної ситуації розвитку молодшого школяра, характеристику навчальної діяльності як провідної в молодшому шкільному дитинстві, закономірності спілкування з дорослими і однолітками, особливості трудової, продуктивної та ігрової діяльності дітей молодшого шкільного віку;

вміти виявляти труднощі у розвитку діяльності дітей, конструювати оптимальні умови для розвитку діяльності дітей молодшого шкільного віку;

володіти способами застосування отриманих знань у практичній роботі, методами діагностики розвитку діяльності дітей молодшого шкільного віку, проведення психокорекційної та психолого-просвітницької роботи.

1.1. Соціальна ситуація розвитку в молодшому шкільному віці

Специфіка соціальної ситуації розвитку в молодшому шкільному віці полягає в перебудові системи відносин дитини з навколишньою дійсністю, пов'язаної зі вступом до школи. Молодший шкільний вік характеризується тим, що у дитини з'являється новий статус: він стає учнем, змінюється провідна діяльність з ігровою на навчальну. Навчальна діяльність є суспільно значущою і ставить дитину в нову позицію по відношенню до дорослих і однолітків, змінює її самооцінку, перебудовує взаємини в сім'ї. З цього приводу Д. Ельконін [1] відзначав, що навчальна діяльність є громадською за своїм змістом (в ній відбувається засвоєння всіх досягнень культури і науки, накопичених людством), громадської за своїм змістом (вона є суспільно значимою), громадської за своїм виконанням (виконується відповідно до суспільно виробленими нормами), вона є провідною в молодшому шкільному віці, т. е. в період формування.