У НАТО через Німеччину: Як російська "Волга-Дніпро" хоче обійти Україну

Не тільки Україна рветься в НАТО. Російські компанії, незважаючи на риторику проти Альянсу, також намагаються проникнути в НАТО хоча б через чорний хід

Півтора місяці тому Depo.ua описував ситуацію, що склалася на ринку надання послуг з перевезення сил і засобів Альянсу великотоннажними літаками. Зокрема, російська авіакомпанія "Волга-Дніпро" сповістила командування НАТО про припинення надання таких послуг літаками Ан-124 "Руслан", починаючи з 1 січня 2019 року.

Читайте також: "Волга-Дніпро" - на вихід: Чи зможе "Антонов" монополізувати авіаперевезення НАТО .

Справа в тому, що російський перевізник експлуатує дванадцять "Русланів", кожен з яких повинен мати технічний сертифікат придатності до польотів (стандартна світова практика). Держателем ж сертифікатів цих літаків залишилося українське ДП "Антонов", і за його умовами процедура продовження ресурсу кожного літака повинна проводитися після кожних 4 тисяч льотних годин.

А так як в 2016 році ДП "Антонов" розірвало договір про співпрацю з російською компанією "Волга-Дніпро" і пішло "на вільні хліби", воно не зацікавлене в тому, щоб продовжувати сертифікати придатності на польоти прямим конкурентам. Плюс країни знаходяться в стані війни між собою. Ну а без цього продовження російські "Руслани" якщо і не перетворяться скоро в купу дорогого металобрухту, то на цивілізовані міжнародні ринки вийти не зможуть однозначно.

Всі фото - EPA

Однак не всі в цій історії так просто, як здається на перший погляд. Росіяни хоч і демонстративно оголосили про свій демарш, однак, як виявилося, самі тихенько шукають варіанти виходу з ситуації.

Німецькі видання останнім часом повідомляють, що компанія "Волга-Дніпро" направила в німецьке національне агентство цивільної авіації запит про реєстрацію нового авіаперевізника. Простіше кажучи, росіяни хочуть відкрити в Німеччині дочірню компанію, передати їй свої літаки "Руслан" і таким чином вийти з-під санкцій, вирішити проблему обслуговування Ан-124 українським ДП "Антонов" і, як наслідок, знову укласти угоду з НАТО.

Принаймні, про такий план пишуть російські видання . Однак всі ми прекрасно розуміємо, що реалізувати його вдасться лише в тому випадку, коли українська сторона свідомо захоче закрити очі на реальний стан речей і зробить вигляд, що її цілком влаштовує формальна сторона питання.

І хоча російські видання пишуть, що ДП "Антонов", в разі відмови продовжувати ресурс російським "Русланам" може втратити міжнародну ліцензію розробника, а тому і шукає вихід із ситуації, віриться в це слабо.

До того ж відомо, що в ДП "Антонов" пообіцяли НАТО знайти літаки для безперебійного обслуговування програми SALIS самостійно. Як показує практика попередніх років, в рамках цієї програми Альянсу може знадобитися до шести "Русланів", а у "Антонова" їх на балансі сім, плюс один найбільший в світі літак Ан-225 "Мрія" на всякий випадок. Це не кажучи про дрібніші літаках: один Ан-22 "Антей", два Ан-12, один Ан-26 і один Ан-74Т.

Єдині незручності, з якими зіткнеться НАТО, - це вартість перевезень. як ми вже писали раніше , Льотну годину "Руслана" ДП "Антонов" коштує 37,5 тис. Євро, тоді як від "Волги-Дніпро" - 23,3 тис. Євро. Однак це та ціна, яку НАТО доведеться платити за відмову від фінансування світового тероризму в особі Росії. Здається, в НАТО це теж розуміють, тому досі не чути ніяких офіційних або навіть неофіційних нарікань з приводу вартості.

А ось небажання росіян втрачати цей ринок - цілком зрозуміло, адже НАТО - великий міжнародний військовий альянс, який має бази по всій планеті, між якими постійно потрібно здійснювати певну логістику (перекидати зброю, техніку, продовольство, воду, паливно-мастильні матеріали, особовий склад і т.п). Це не кажучи про постійні бойових діях, які в різних регіонах земної кулі веде Альянс.

Однак чи буде бажання у самого Альянсу повертатися до співпраці з росіянами (представниками країни прихованого ворога)? А також чи буде бажання у державного концерну "Авіалінії Антонова" підставляти плече представнику країни-агресора і прямому конкуренту на ринку великогабаритних авіаперевезень? Питання, на які, як всі ми думаємо, що знаємо відповіді, проте офіційно їх отримаємо лише через деякий час - за фактом появи на порядку денному вищеописаних питань.