Коефіцієнт варіації при обгрунтуванні НМЦК

При обгрунтуванні НМЦК і ціни контракту, що укладається з єдиним постачальником (підрядником, виконавцем) методом дослідження ринку потрібно завжди розраховувати коефіцієнт варіації згідно з Наказом 567? Або тоько тоді, коли цінова інформація отримана в різні періоди часу? наприклад, між датами отримання комерційних пропозицій період більше 6 місяців? Якщо все комерційні пропозиції у мене від одного тижня - можна не розраховувати коефіцієнт варіації? спасибі заздалегідь

Як працювати з електронними торговими майданчиками

Оксана Баландіна, шеф-редактор Системи Держзамовлення

З 1 липня 2018 року по 1 січня 2019 року біля замовників перехідний період - дозволено проводити і електронні, і паперові процедури. З 2019 року конкурси, аукціони, котирування і запити пропозицій на папері заборонять, крім восьми винятків.
Читайте, які закупівлі проводити на ЕТМ, як вибрати ділянку та отримати електронний підпис, за якими правилами укладати контракти в перехідний період і після.

Дізнатися більше

Перший з передбачених ч. 1 ст. 22 Закону про контрактну систему методів визначення і обґрунтування НМЦК - метод порівнянних ринкових цін (Аналізу ринку) - є пріоритетним для цілей розрахунку НМЦК. Тобто замовник при визначенні та обгрунтуванні НМЦК в першу чергу повинен розглянути питання про можливість застосування саме цього методу. І безумовно, більшість закупівель, що здійснюються замовниками, передбачає наявність конкурентного середовища, а значить, і можливість проаналізувати конкуруючі пропозиції (т. Е. Здійснити аналіз ринку).

Для цілей застосування цього методу замовнику перш за все необхідно вивчити інформацію про ціни щодо об'єкта закупівлі. Саме на даному етапі йому потрібно визначитися з ідентичністю і однорідністю товарів, робіт, послуг. Ознаки віднесення товарів, робіт, послуг до ідентичним і однорідним містяться в ч. 13 і 14 відповідно ст. 22 Закону про контрактну систему. Крім того, визначення ознак ідентичності й однорідності більш повно розкривається в пп. 3.5 і 3.6 відповідно Наказу № 567. При цьому замовнику необхідно розуміти, що однакові основні характерні ознаки при визначенні ідентичності є вимоги до об'єкту закупівлі, які будуть встановлені в технічному завданні. А ось можливість враховувати відмінності в зовнішньому вигляді товару, країну походження, виробника товару, кваліфікацію підрядника (виконавця) при закупівлі робіт і послуг являє собою механізм, що дозволяє не приймати для цілей розрахунку НМЦК ті цінові пропозиції, раз-мер яких в більшій мірі обумовлений не собівартістю товару, роботи або послуги, а вартістю нефінансових активів виробника, додатковими опціями товару, що не впливають на його технічні і функціональні властивості (наприклад, колір, дизайн, додаткові харак теристики, що збільшують вартість без зміни основних функціональних параметрів). Тобто ознаки ідентичності й однорідності в першу чергу повинні розглядатися з позиції впливу на ціну товару, роботи або послуги.

При закупівлі ноутбуків ціни на один той же товар в межах одного модельного ряду конкретного виробника можуть відрізнятися за вартістю до 30% тільки за ознаками колірного рішення і дизайнерського оформлення корпусу. При цьому колір корпусу не є суттєвою характеристикою, що впливає на функціональні і технічні властивості такого виду товару, в зв'язку з чим замовник, користуючись ознаками ідентичності (відмінність у зовнішньому вигляді значно впливає на вартість товару), може не використовувати для цілей розрахунку НМЦК пропозиції, що містять "дизайнерські рішення".

Далі замовнику необхідно отримати мінімум 3 цінових пропозиції, що відповідають вимогам до об'єкта закупівлі. Для отримання цінової інформації замовник може:

• адресно спрямувати потенційним постачальникам (підрядникам, виконавцям) запит про надання цінової інформації. І це найбільш часто використовуваний замовниками джерело цінової інформації. Рекомендовані вимоги до змісту такого запиту передбачені п. 2.10 Наказу № 567. На жаль, часто замовникам дуже складно отримати відповіді на такі запити, оскільки в більшості своїй постачальники (підрядники, виконавці) не зацікавлені в напрямку подібних запитів. Крім того, багато замовників зіткнулися з проблемою штучного завищення постачальниками цін, що містяться у відповідях на запити замовника. У зв'язку з цими необхідно відзначити, що запит про надання комерційних пропозицій є не єдиним джерелом інформації про ціни, який може бути застосований для розрахунку НМЦК;
• розмістити запит цін. Надалі можливість розміщення запроса цен буде передбачена в е диною інформаційній системі. До введення цього функціоналу на сайті www.zakupki.gov.ru замовники можуть розміщувати такі запити на своїх сайтах, на сайтах вищих організацій або на регіональних порталах;
• отримати інформацію про ціни із загальнодоступних джерел інформації. Перелік таких джерел передбачений ч. 18 ст. 22 Закону про контрактну систему. В їх число входять і відомості з реєстру контрактів, і статистичні дані, і інформація, отримана в мережі Інтернет, і результати загальнодоступного вивчення ринку та ін. джерела інформації. Крім того, необхідно відзначити, що перелік загальнодоступних джерел інформації про ціни не є закритим і передбачає інші джерела інформації, прямо не перераховані в ч. 18 ст. 22 Закону про контрактну систему.

Часто замовники в силу свого затвердження, що в регіоні відсутня розвинений ринок товарів, робіт, послуг і є тільки один постачальник, підрядник, виконавець, вагаються з вибором методу визначення і обґрунтування НМЦК і припускають, що метод аналізу ринку для розрахунку НМЦК застосувати не можна. Дане припущення є помилковим. Причина криється в рекомендації п. 3.19 Наказу № 567 і вже усталеною практикою обґрунтування ціни відповідно до Закону № 94-ФЗ, коли для цілей розрахунку НМЦК необхідно застосувати мінімум 3 цінових пропозиції. Таким чином, наявність одного регіонального постачальника зовсім не виключає можливість отримати цінову інформацію в масштабах країни в цілому, в т. Ч. І шляхом розміщення запроса цен, і з застосуванням загальнодоступних джерел інформації.

Після отримання цінових пропозицій замовнику слід розрахувати їх середню арифметичну і прийняти її в якості НМЦК.

Варто сказати, що розрахунок середнього цінового пропозиції необхідний лише для випадків проведення конкурентних закупівель та абсолютно недоцільний, коли закупівля здійснюється у єдиного постачальника (підрядника, виконавця), наприклад згідно з пп. 4 і 5 ч. 1 ст. 93 Закону про контрактну систему. Більш того, п. 1.4 Наказу № 567 безпосередньо вказує на те, що рекомендації застосовуються при визначенні НМЦК з метою включення її в документацію і повідомлення про проведення закупівлі. На підставі цього можна зробити висновок про те, що при визначенні НМЦК з метою закупівлі у єдиного постачальника (підрядника, виконавця), з урахуванням необхідності забезпечення ефективності закупівлі та економії бюджетних коштів, середня ціна може не розраховуватися і необхідно застосовувати мінімальну пропозицію про ціну контракту. Крім того, отримані цінові пропозиції можуть бути скориговані для цілей розрахунку з урахуванням порівнянних комерційних і фінансових умов: терміни поставки, крупність партії, сезонність, умови доставки, розмір авансу, розмір забезпечення виконання контракту, розмір і термін гарантійних зобов'язань і т. Д. Так , наприклад, не варто приймати до розрахунку інформацію, отриману з реєстру контрактів, про ціни на картоплю, закупівля якого була здійснена в березні, якщо замовник планує купувати картоплю в вересні. В даному випадку з урахуванням сезонності та специфічності об'єкта закупівлі ціни березня можуть бути істотно завищені в порівнянні з цінами вересня і дані цінові пропозиції будуть непорівнянні в частині комерційних умов. А ось застосувати для цілей розрахунку цінову інформацію на картоплю вересня попереднього року (з урахуванням колишніх умов врожайності в країні в цілому) і скорегувати її на розмір інфляції можна вважати цілком коректним.

Окремо в частині розрахунку НМЦК методом аналізу ринку варто сказати про такий інструмент статистичного аналізу, як коефіцієнт варіації. Необхідність розрахунку даного коефіцієнта передбачена п. 3.20 Наказу № 567. Для деяких замовників сенс розрахунку цього коефіцієнта, а також порядок його обчислення бачиться досить складним. Взагалі коефіцієнт варіації - це той інструмент, який дозволяє оцінити розкид цінових пропозицій у вибірці і утвердитися в достовірності розрахованого середнього значення. За загальним правилом, якщо коефіцієнт варіації не перевищує 33% - значить, вибірка однорідна, і спрощено можна сказати, що мінімальне і максимальне значення взятих для розрахунку цін не відрізняються від середнього значення більш ніж на 33%, а значить, і розрахована середня ціна дійсно показова. Якщо ж коефіцієнт варіації більше 33%, то вибірка неоднорідна, - значить, при розрахунку були використані ціни з великим розкидом, а відповідно і середнє значення ціни не показово. В такому випадку необхідно або додати в розрахунок додаткові цінові пропозиції, або ще раз проаналізувати вибірку цінової інформації з позиції ідентичності й однорідності, порівнянності комерційних та фінансових умов і можливо скорегувати мають цінові пропозиції або виключити деякі дані про ціни з розрахунку.

Згідно з пунктом 3.20 Методичних рекомендацій з метою визначення однорідності сукупності значень виявлених цін, використовуваних в розрахунку НМЦК , В разі застосування методу порівнянних ринкових цін рекомендується визначати коефіцієнт варіації.

Коефіцієнт варіації - це той інструмент, який дозволяє оцінити розкид цінових пропозицій у вибірці і утвердитися в достовірності розрахованого середнього значення.

Тобто, коефіцієнт варіації розраховувати рекомендується при всіх закупівлі в разі застосування методу дослідження ринку. За загальним правилом, якщо коефіцієнт варіації не перевищує 33% - значить, вибірка однорідна, і спрощено можна сказати, що мінімальне і максимальне значення взятих для розрахунку цін не відрізняються від середнього значення більш ніж на 33%, а значить, і розрахована середня ціна дійсно показова. Якщо ж коефіцієнт варіації більше 33%, то вибірка неоднорідна, - значить, при розрахунку були використані ціни з великим розкидом, а відповідно і середнє значення ціни не показово. В такому випадку необхідно або додати в розрахунок додаткові цінові пропозиції, або ще раз проаналізувати вибірку цінової інформації з позиції ідентичності й однорідності, порівнянності комерційних та фінансових умов і можливо скорегувати мають цінові пропозиції або виключити деякі дані про ціни з розрахунку.

Журнал «Госзакупкі.ру» - єдиний журнал, на сторінках якого практичні роз'яснення дають не тільки провідні експерти галузі, а й фахівці ФАС Росії і Мінекономрозвитку Росії.
Підписатися по акції >>

Журнал «Госзакупкі.ру» - це журнал, на сторінках якого практичні роз'яснення дають провідні експерти галузі, а матеріали готуються за участю фахівців ФАС і Мінфіну. Всі статті журналу - це вища ступінь достовірності.

Довідкова Система Держзамовлення - незамінний помічник для тисяч замовників і постачальників завдяки грамотним рекомендаціям, чітким відповідям на питання і унікальним шаблонами. Онлайн-помічник, зручні сервіси та розраховувачі значно спростять вашу роботу.

Асистент замовника - онлайн-сервіс, який допомагає автоматизувати документообіг з планування закупівель. Ви швидко і правильно сплануєте закупівлі, перевірите план на предмет помилок, створите електронну і друковану форму звіту по закупкам у едпоставщіка і завантажте готові документи в ЄІС.