Що зміниться з відміною обов'язкового продажу валютної виручки - думка

Фото з сайту shkola-abc.kz

В Білорусі скасована обов'язковий продаж валютної виручки. Навіщо цей інструмент взагалі був потрібен і як це рішення позначиться на експортерах - про це «Про бізнес» розповів фінансовий аналітик Олександр Сабодін.

- Обов'язковий продаж виторгу експортерами - поширений у світовій практиці інструмент адміністративного валютного регулювання.

Директор з розвитку «ФТМ Брокерс»

В першу чергу він спрямований на вирішення наступних завдань:

• Наповнення валютного ринку країни іноземними коштами без витрачання золотовалютного резерву
• Підтримка сталого курсу національної валюти і збереження балансу попиту і пропозиції на внутрішньому валютному ринку
• Часткове позбавлення держави від необхідності використовувати інші методи по залученню іноземної валюти, такі як випуск валютних облігацій, міжнародні кредити і т.д.

У 1991 році після розпаду СРСР і переходу країни до ринкової економіки виникла необхідність створення абсолютно нових інститутів: валютного ринку і валютного регулювання. Період до кінця 1990-х років характеризується глибокою економічною кризою і відсутністю постійного припливу іноземної валюти за рахунок експортних операцій, а також збільшенням зовнішньої заборгованості Білорусі.

Фото з сайту lifeinjapan.ru

Щоб стримувати зростання курсу іноземних валют і контролювати інфляцію, збільшити офіційні валютні резерви і для становлення внутрішнього валютного ринку в Білорусії, були зроблені спроби адміністративного впливу на валютні потоки:

• Введення адміністративного регулювання валютного курсу
• Введення обмежень на придбання валюти підприємствами, які імпортують товари
• Введення валютних коридорів, а також нормативу обов'язкового продажу валютної виручки експортерами

У 1993 році в Білорусі цей норматив складав 50%, з яких 10% стягувалося у вигляді податку на експортну виручку, а 20% прямувало до державного валютний фонд.

В рамках лібералізації валютного регулювання і контролю Нацбанк почав плавно знижувати цей норматив аж до його скасування в цьому році. Так у вересні 2016 року норматив зменшили з 30% до 20%, в жовтні 2017 року - до 10%.

Більш м'яке валютне регулювання стало можливо через збалансованої ситуації на внутрішньому валютному ринку, а також завдяки домовленостям з Євразійським фондом стабілізації і розвитку. Згідно з цими домовленостями в рамках виділення кредиту на підтримку реформ Білорусь взяла на себе ряд зобов'язань, в тому числі скасування нормативу обов'язкового продажу частини валютної виручки. Нагадаю, що кредит був на $ 2 млрд. У цьому році Мінськ розраховує отримати останні два транші на $ 400 млн.

Фото з сайту oren.ru

Що стосується наших сусідів, то в Росії зобов'язання для експортерів продавати частину своєї валютної виручки скасовано ще в 2007 році. Національний банк України в червні цього року залишив в силі діючу вимогу обов'язкового продажу надходжень в іноземній валюті на користь юридичних осіб в розмірі 50%.

Як позначиться скасування нормативу на компаніях

Норматив стосувався будь-яких компаній, які займалися зовнішньоекономічною діяльністю, найбільш відомі з них ВАТ «Газпром трансгаз Білорусь», АТ «Білоруська нафтова компанія», РУП «Мінськенерго», ТОВ «Тютюн-інвест», ЗАТ «Мінський завод виноградних вин», СТОВ « Мобільні ТелеСистеми », унітарне підприємство« Велком ». Обов'язковий продаж частини валютної виручки впливала таким чином:

• По-перше, багато часу персонал витрачав на відстеження валютних надходжень і своєчасну продаж валюти у встановлені терміни
• По-друге, у компанії могли зриватися вигідні експортні (імпортні) операції тому, що не вистачало коштів через обміну частини валютної виручки на національну валюту

Штрафні санкції за порушення валютного законодавства в нашій країні були досить серйозні: для посадових осіб досягали 100 базових величин, для юридичних - 300. Причому ці штрафи могли застосовуватися одночасно.

Фото з сайту shtrafyinfo.ru

Як говориться в прес-релізі Нацбанку від 31 липня, поетапне зниження розміру обов'язкового продажу валютної виручки не зробило будь-якого негативного впливу на обсяг пропозиції іноземної валюти на внутрішньому валютному ринку. При діючому нормативі обов'язкового продажу на рівні 10% компанії фактично продавали більше 47% своєї валютної виручки.

Середньоденна продаж валюти в умовах поступового зниження нормативу обов'язкового продажу з 30% до 10% збільшилася з $ 62 млн (за січень-серпень 2016 року) до $ 77 млн ​​(за жовтень 2017 року-червень 2018 року).

Ці цифри говорять про те, що обсяг продаваної компаніями іноземної валюти диктується головним чином їх потребами в білоруських рублях (зарплати, податки, покупка комплектуючих і матеріалів та ін.). Ці потреби в свою чергу залежать від рівня ділової активності в економіці і динаміки масштабів господарської діяльності.

Структура операцій з купівлі та продажу валюти на внутрішньому ринку згідно зі статистикою НБ РБ за першу половину 2018 року (у $ млн):

Скріншот надано автором

Таким чином, чистими продавцями виступають фізичні особи, чистими покупцями - юрособи-резиденти. Для повної гармонії на внутрішньому валютному ринку необхідно досягати балансу серед юросіб. Розраховувати на те, що в довгостроковому плані фізособи продовжать покривати різницю, я б не став.

Ще одна ложка дьогтю в бочці валютної стабільності - необхідність Білорусі обслуговувати державний борг, розмір якого на 1 липня цього року становив 36,7% до ВВП країни. У минулому році він досягав рекордного відносини за останні кілька років - 40,4% до ВВП, в цьому році вдалося відійти від торішнього максимуму. Динаміка державного боргу згідно з даними Мінфін РБ:

Скріншот з сайту minfin.gov.by

Спроможність обслуговування державного боргу - один з ключових чинників макроекономічної стабільності в країні. Від характеру вирішення боргової проблеми залежить бюджетна дієздатність Білорусі, стан її валютних резервів, а також стабільність національної валюти. Індикатором довіри кредиторів може виступити факт отримання від Євразійського банку розвитку чергового кредитного траншу в цьому році і ставка запозичення на зовнішніх ринках - чим вона менша, тим більше довіри у іноземних інвесторів. Менш 7% - для Білорусі досить непоганий результат. Але потрібно розуміти, що в розвинених країнах ставка запозичення більш 7% означає низький кредитний рейтинг.

Державні облігації Білорусі, розміщені на зовнішніх фінансових ринках за даними Мінфін РБ (натисніть на картинку, щоб збільшити).

Скріншот з сайту minfin.gov.by

Читайте також