Як компанії зайняти правильну позицію на валютному ринку? (частина 1)

Найцікавіше, що цим питанням задаються навіть керівники тих компаній, які з іноземними валютами-то не особливо працюють, купуючи, наприклад, товари і сировину всередині країни за білоруські рублі і реалізуючи продукцію внутрішнім покупцям в цій же валюті.

Здавалося б, про які курсових коливаннях і втрати тут може йти мова? Але чесно зізнаємося: ми просто не вміємо рахувати в білоруських рублях, свідомо чи несвідомо переводячи все в долари США. Погодьтеся, якщо у вас запитати, багато це чи мало - 15 млрд руб., То вам знадобиться деякий час, щоб відповісти. А ось якщо в питанні буде фігурувати сума 155 тис. Дол. США, то відповідь ви зможете дати негайно. І результати роботи вашої компанії ви також напевно підраховуєте в доларах США - або ведете в даній валюті свій управлінський облік, або прикидається, дивлячись на рядок «Прибуток» в звіті про прибутки і збитки, скільки ж це буде в доларах. Саме тому - незалежно від того, працює ваша компанія з іноземною валютою чи ні, - ви кожен день обов'язково заходьте на сайт Національного банку Білорусі, щоб подивитися, наскільки долар (євро, російський рубль) виріс сьогодні.

ВЕЛИЧИНА, ВІД ЯКОЇ ЗАЛЕЖАТЬ ВТРАТИ

Для того щоб захистити компанію від коливання курсів валют, нам перш за все необхідно зануритися в теорію курсових втрат.

Як відомо, курсові втрати в діяльності компанії виникають внаслідок існування поняття «відкрита валютна позиція». Валютна позиція вважається такою у випадку, якщо є різниця між величиною активів і зобов'язань, тобто або активи в певній іноземній валюті перевищують борги компанії, або навпаки.

Чому важлива саме відкрита валютна позиція? Справа в тому, що при зміні курсу валюти відбудеться переоцінка активів і зобов'язань компанії, виражених в даній грошовій одиниці, але ось на фінансовий результат (а саме він і повинен цікавити нас в першу чергу, якщо ми говоримо про втрати) «потрапить» лише сума переоцінки за різницею між активами і боргами, тобто по відкритій валютній позиції.

Розглянемо простий приклад, даними якого ми будемо оперувати протягом всієї статті.

ПРИКЛАД

Компанія «А» імпортує в Білорусь тканини і займається подальшим їх продажем білоруським виробникам одягу. 15 січня 2014 р компанія завозить партію тканин, за які вона повинна сплатити постачальнику 100 тис. Дол. США не пізніше 15 лютого 2014 р (з метою спрощення ми не будемо розглядати питання сплати компанією мит, митного податку на додану вартість (далі - ПДВ ), транспортних послуг та ін.). 20 січня половина завезеної партії реалізується покупцеві «Б» за 630 млн руб. (З урахуванням ПДВ), який відповідно до умов договору повинен розплатитися з компанією не пізніше 5 лютого. Курс долара США, встановлений Національним банком Республіки Білорусь становить: на 15 січня 2014 р - 9 550 тис.руб. / Дол.США; на 31 січня 2014 р - 9 640 тис.руб. / дол. США.

США

Втратила чи компанія що-небудь в зв'язку з ростом долара США і, якщо втратила, то скільки?

Для відповіді на питання складемо баланс «А» на 31.01.2014 до проведення переоцінки валютних активів і заборгованостей; подивимося, що має бути переоцінене; зробимо саму переоцінку з тим, щоб зрозуміти, як вона позначиться на фінансовому результаті «А».

Тепер подивимося, що в обліку «А» має бути переоцінене в зв'язку зі зміною курсу долара США. У цій валюті виражена лише одна стаття - це заборгованість перед постачальником, з яким «А» повинна не 955 млн руб., А 100 тис. Дол. США, що за курсом на 31 січня ц.р. становитиме 964 млн руб.

Потрібно збільшити заборгованість перед постачальником до зазначеної суми і, відповідно, знизити величину прибутку компанії, так як описана переоцінка буде являти собою втрати «А» від зміни курсу долара США.

Після проведення переоцінки баланс «А» прийме вигляд, наведений в табл. 2.

2

Курсивом в табл. 2 виділені статті балансу, які зазнали зміна в порівнянні з табл. 1, тобто в результаті проведення переоцінки валютних рахунків. Як видно, в результаті зміни курсу долара США «А» втратила 9 млн руб.

Чому так сталося? Справа в тому, що на 31 січня ц.р. у «А» була відкрита валютна позиція в розмірі -100 000 долл. США. На зазначену дату у компанії не було ніяких активів, які були б номіновані в доларах США, при цьому була заборгованість перед постачальником у зазначеній валюті в розмірі 100 тис. Курс долара США виріс на 90 руб. - помноживши зростання курсу на розрахований вище розмір відкритої валютної позиції, отримаємо величину втрат компанії: 9 000 000 руб. (90 х (-100 000)).

Втрати компанії залежать саме від величини відкритої валютної позиції. Щоб проілюструвати це, припустимо, що «А» до 31 січня 2014 р встигла отримати від покупця «Б» оплату за відвантажені тканини в розмірі 630 млн руб. і придбала на них 50 тис. дол. США за курсом 9 550 тис. руб. / дол. США, які за станом на 31 січня ц.р. лежать на рахунку компанії.

В цьому випадку баланс «А» на 31 січня 2014 р до переоцінки валютних рахунків прийме вигляд, наведений у таблиці 3.

Тепер подивимося, які статті балансу «А» повинні піддатися переоцінці в результаті зміни курсу долара США. Очевидно, що повинна бути переоцінена заборгованість перед постачальником - вона являє собою зобов'язання «А» по ​​сплаті постачальнику 100 тис. Дол.США. При цьому в статті балансу «Грошові кошти» теж закладена валютна складова, оскільки, як ми пам'ятаємо, компанія купила 50 тис. Дол. США за рахунок оплати, що надійшла від покупця. В результаті, на рахунках у «А» тепер лежить 152 500 000 руб., Які залишилися від покупки валюти, а також ті самі куплені 50 тис. Дол. США, які також повинні бути переоцінені.

В результаті, після проведення переоцінки валютної заборгованості постачальника і залишків по
валютних рахунках, баланс «А» на 31 січня 2014 р прийме вигляд, наведений в табл. 4.

4

Таким чином, в результаті проведення переоцінки валютних рахунків «А» втратила 4,5 млн руб. Зрозуміло, чому так сталося. Негативно на сумі прибутку «А» позначилася переоцінка валютної заборгованості постачальнику в розмірі 9 млн руб., Але при цьому переоцінка рахунків на валютному рахунку компанії дала позитивний ефект в розмірі 4,5 млн руб.

Аналогічний результат можна отримати шляхом розрахунку втрат компанії через використання відкритих валютних позицій. На 31 січня 2014 р валютна позиція компанії в доларах США становила -50 000 (Активи в розмірі 50 000 дол. США (залишки на рахунку) - Зобов'язання в розмірі 100 000 дол. США (заборгованість перед постачальником за тканини)). Курс долара США виріс на 90 руб., Відповідно, шляхом множення даного зростання на розмір відкритої позиції по даній валюті (-50 000) отримаємо втрати компанії в розмірі 4,5 млн руб.

ЯК МІНІМІЗУВАТИ ВТРАТИ?

Допускаю, що вище викладалися очевидні речі. Разом з тим мені важливо, щоб на цьому етапі у вас сформувалося розуміння того, що розмір втрат, які понесе компанія в результаті зміни курсу валюти, визначається формулою:

Від розуміння суті виникають втрат перейдемо до найважливішого - управління втратами.

Виходячи з наведеної формули, зниження розміру втрат компанії від зміни курсів валют можливо в двох випадках, а саме в результаті зниження:

  • розміру курсу;
  • величини відкритої валютної позиції.

Оскільки впливати на зміну валютного курсу ми не можемо, сконцентруємося на зменшенні валютних позицій компанії. Що в цьому напрямку можна зробити?

Відповідь випливає з правил елементарної математики. Якщо відкрита валютна позиція - це різниця між активами і зобов'язаннями, номінованими в певній валюті, значить, нам потрібно або збільшувати активи, або знижувати зобов'язання.

Розглянемо, що можна зробити в частині збільшення активів. Якщо, як в прикладі з «А», у нас є зобов'язання в доларах США, то нам слід створити активи, які також будуть виражені в доларах США.

Які активи гіпотетично можна створити? Напевно, мало не першим, «розштовхуючи» всі інші варіанти, проситься відповідь «Грошові кошти» - найбільш загальноприйнятий, так скажемо, актив, який може бути виражений в іноземній валюті. Але тут все не так просто.

Якщо є зобов'язання перед постачальником в розмірі 100 тис. Дол. США, яке необхідно погасити в наступному місяці, то для захисту від курсових втрат потрібно покласти на рахунок 100 тис. Дол. США та тримати їх там до того моменту, поки дане зобов'язання не буде виконано, тобто поки не розплатимося з постачальником. Це на сто відсотків застрахує від курсових втрат. Але чи правильно ми вчинили? Зрозуміло, немає. Замість того, щоб успішно заробляти на наявних у нас ресурсів, ми заморозили їх на цілий місяць, щоб застрахуватися від валютних ризиків. У подібному випадку розмір недоотриманого прибутку з гаком «компенсує» ті втрати, які ми могли б понести. До того ж просто так взяти і купити іноземну валюту, щоб покласти її на рахунок, в нашій країні практично неможливо.

Тому в першу чергу рекомендую звернути увагу на активи, які з'явилися у компанії внаслідок виникнення валютної заборгованості. Якщо ми зможемо перетворити в «валютні» саме їх, то застрахуємо себе від валютних ризиків без відволікання додаткових ресурсів з обороту.

Які активи виникли у «А» після того, як вона стала повинна постачальнику 100 тис. Дол. США? Очевидно, що в першу чергу це товарні запаси, за які компанія і повинна перерахувати гроші постачальнику. Після старту продажів цих запасів у компанії буде виникати дебіторська заборгованість - у міру її погашення «А» стане отримувати грошові кошти, якими зможе розраховуватися з постачальником.

Таким чином, наша задача - перетворити в «валютні активи» ті товари, які ми купили у постачальника, а також дебіторську заборгованість, яка виникає в результаті продажу даних товарів. В цьому випадку можна буде не просто закрити відкриту валютну позицію по доларах США, тобто застрахуватися від валютних ризиків, але зробити це без відволікання ресурсів компанії.

Чи можна зробити так, щоб вартість товарних запасів і дебіторки була виражена в іноземній валюті?

Головний бухгалтер компанії відповість, що ні. Свою відповідь фахівець підкріпить цілої полицею відповідних кодексів, інструкцій і методичних рекомендацій, згідно з якими товарно- матеріальних цінностей враховуються в білоруських рублях, так само як і дебіторська заборгованість (якщо покупець здійснює оплату в білоруських рублях).

Правила білоруського бухгалтерського обліку відомі. Тим часом найголовніше зараз - зробити так, щоб незалежно від рівня валютного курсу компанія в кінцевому підсумку отримала достатньо грошей і для покупки валюти (з тим, щоб розрахуватися з постачальником), і для фінансування власних витрат і отримання прибутку.

Що таке взагалі активи і зобов'язання, виражені в іноземній валюті? Мова йде не про те, що на рахунках бухобліку дані активи і зобов'язання повинні бути виражені саме в іноземній валюті. Відкрию вам секрет: в бухгалтерському і навіть управлінському обліку актив може враховуватися в білоруських рублях, але при цьому бути вираженим в іноземній валюті.

Досить згадати, в чому саме полягала переоцінка валютних рахунків, яка відображена в табл. 2 і 4: при зростанні курсу валюти відбувається збільшення вартості цих активів і зобов'язань. Тому, якщо ми говоримо про захист від змін курсу валют, нам неважливо, в якій валюті врахований даний актив. Головне, щоб при зростанні курсу його вартість також збільшувалася, - тоді правомірно говорити, що даний актив виражений в іноземній валюті.

Чи можна зробити так, щоб вартість товарів і / або дебіторської заборгованості збільшувалася при зростанні курсу валюти? Якщо знову забути про бухгалтерський облік, відповідь буде позитивний. Адже що таке вартість, наприклад, дебіторської заборгованості? На мій погляд, ця не та сума грошей, яка відображена за дебетом рахунка 62, а та сума грошових коштів, яку в кінцевому підсумку сплатить компанії покупець. Сподіваюся, що і ви думаєте так само.

Отже, якщо ми хочемо прив'язати вартість наших товарів до курсу долара США, то встановлюються на товар ціни нам потрібно розраховувати не в білоруських рублях, а в доларах США. І тоді можна стверджувати, що чим вище буде курс долара, тим більшу суму грошей ми в кінцевому підсумку отримаємо від покупця при продажу товару.

Тобто наш товар перетворюється в актив, виражений в доларах США. Його наявність приводить до зниження розміру відкритої валютної позиції - відповідно, компанія починає знаходити захист від втрат при коливанні курсу долара США.

Повернемося до прикладу і компанії «А» з тим, щоб перевірити, так це чи ні.

Нагадаю, половину придбаної за 100 тис. Дол. США партії товару «А» реалізувала покупцеві «Б» за 630 млн руб. з урахуванням ПДВ. На підставі цього можна зробити висновок, що компанія очікує заробити на даній партії товару прибуток в розмірі 47,5 млн руб. (630 млн руб. (Ціна реалізації) - 105 млн руб. (ПДВ) - 477,5 млн руб. (Собівартість реалізованих товарів)).

Станом на кінець січня 2014 р на складі компанії залишилася аналогічна партія товару. Чи запрацює «А» необхідну прибуток, якщо реалізує залишки за аналогічною ціною з урахуванням збільшеного курсу долара США? Отримавши від покупця 630 млн руб., «А» буде змушена заплатити ПДВ у розмірі 105 млн руб. Далі для оплати постачальнику придбаної тканини компанії необхідно придбати 50 тис. Дол. США за курсом 8 640 руб. / Дол. США. Таким чином, на придбання валюти компанія витратить 482 млн руб. В результаті в розпорядженні компанії залишиться 43 млн руб., Що менше необхідної прибутку.

У разі якщо компанія прив'яже ціну на реалізований товар до курсу долара США, то можна говорити про те, що вона продає половину партії придбаних тканин нема за 630 млн руб., А за 65 968,59 дол.США. Кінцева ж сума в білоруських рублях буде озвучена покупцеві в залежності від курсу на дату здійснення операції. Так, якщо покупець придбає тканину після 31 січня 2014 р тобто за курсом 9 640 руб. / Дол. США, то реа¬лізація йому буде здійснена за 635 937 173 руб.

Чи запрацює компанія необхідну прибуток? Після отримання грошових коштів від покупця «А» заплатить ПДВ в розмірі 105 989 529 руб. (Виручка 635 937 173 руб. Х 20% ПДВ / 120%), а також направить 482 млн руб. (50 000 дол. США х 9 640 руб.) На покупку валюти для оплати постачальнику. Отже, у «А» залишиться 47 947 644 руб. (Виручка 635 937 173 руб. - ПДВ 105 989 529 руб. - Оплата постачальнику 482 000 000 крб.). В результаті необхідний розмір прибутку компанією буде отримано.

Вас не повинно бентежити те, що компанія заробила навіть дещо більше, ніж було потрібно, адже всі розрахунки ведуться в доларах США. І якщо компанія хотіла заробити 47,5 млн руб., То при курсі в 9 550 руб / дол. США це говорить лише про те, що вона хотіла отримати прибуток в розмірі 4 973 дол. США. Саме цю величину прибутку, але тільки за курсом 9 640 руб. / Дол. США, «А» і отримала.

Приймати за дебіторки

Таким чином, в ваших руках - перший інструмент страхування компанії від можливих втрат внаслідок зміни валютного курсу.

Якщо ви купуєте у постачальника товар за іноземну валюту, то і ціну на нього повинні встановлювати в цій же валюті, здійснюючи перерахунок в білоруські рублі за курсом на дату реалізації товару. При цьому необхідно розуміти: ця страховка від валютних втрат діє рівно до того моменту, поки товар не покинув ваш склад і не рушив до покупця.

Згадаймо про наших валютних позиціях. Поки товар лежить на складі (в разі якщо ціна на нього встановлена ​​виходячи з валютної ціни), у вас є і актив в іноземній валюті (товар), і зобов'язання (заборгованість перед постачальником). Тобто валютна позиція у вашій компанії закрита.

Але як тільки даний товар ви продали, актив у валюті у вас зник - з'явився актив в білоруських рублях (дебіторська заборгованість). Ваша валютна позиція, відповідно, відкривається, і ви знову нервово тиснете кнопку «Оновити» на сайті Нацбанку Білорусі, жваво цікавитеся у кожного співрозмовника, що він думає з приводу можливої ​​девальвації.

Чи можна зробити що-небудь в цьому випадку? Відповідь очевидна: дебіторську заборгованість компанія теж повинна прив'язати до іноземної валюти. На щастя, білоруське законодавство дозволяє зробити це.

Якщо говорити конкретно про компанію «А», то вона в договорі з покупцем «Б» повинна домовитися про те, що зазначена в накладної на тканини сума в 630 млн руб. не є остаточною, а підсумкова сума платежу покупця «Б» за накладною буде визначатися в залежності від курсу долара США на момент оплати покупця.

В даному випадку при здійсненні оплати в лютому покупець «Б» повинен буде:

  • розрахуваті, скільки за курсом на дату відвантаження становила ВАРТІСТЬ тканин в доларах США (в нашому прікладі це буде 65 968,59 дол. США (630 000 000 крб. / 9 550 руб.);
  • помножити отриману величину на курс долара США на дату здійснення оплати і перерахувати «А» отриману суму.

У нашому випадку «Б» перерахує «А» 635 937 173 руб. (65 968,59 дол. США х 9 640 руб.). При цьому в бухгалтерському обліку «А» частина суми, що надійшла в розмірі 630 млн руб. буде відображена як погашення боргу за виписаною накладної. Залишилася ж сума в розмірі 5 937 173 руб. буде відображена у формі доходу від виниклих в ході розрахунків сумових різниць. В обліку «Б», навпаки, 630 млн руб. будуть відображені як погашення заборгованості за накладною, що залишилася ж сума - як збиток від виниклих в розрахунках сумових різниць.

Якщо ваша компанія на відміну від «А» займається не оптовою торгівлею, а іншими видами діяльності, то ви зможете зрозуміти, які саме застереження необхідно зробити в договорах з вашими контрагентами і яким чином здійснювати (враховувати) розрахунки між вами.

ДВОХ ЗАЙЦЕВ ОДНИМ ПОСТРІЛОМ

Отже, компанія «А» отримує від покупця «Б» грошові кошти в розмірі, достатньому не тільки для покупки валюти і її перерахування постачальнику, але і отримання прибутку в необхідному розмірі.

Прив'язавши ціну на реалізовані товари, а також заборгованість покупця до курсу валюти, в якій «А» проводить розрахунок з постачальником за їх придбання, компанія застрахувала себе від валютних ризиків. Однак не повністю - незастрахованим залишився період часу з того моменту, як покупець «Б» перерахує «А» білоруські рублі в оплату придбаних товарів, і до моменту, поки «А» купить за отримані рублі валюту для перерахування її постачальнику.

Захисту від втрат внаслідок коливання валютних курсів ми домоглися завдяки тому, що знижували існувала у «А» відкриту валютну позицію шляхом збільшення активів компанії, виражених в іноземній валюті.

Найцікавіше, що в обліку «А» (бухгалтерському, а не управлінському) нічого не змінилося. Як отримувала компанія баланс за підсумками січня, наведений в табл. 2, так і отримує. Як бачила компанія в звіті про прибутки і збитки в січні за статтею «Курсові різниці» втрати в розмірі 9 млн руб., Так і бачить.

Якщо у вас була відсутня відкрита валютна позиція, то боятися цих втрат не потрібно. Те, що у вас в обліку пройшло відображення втрат від курсових різниць в розмірі 9 млн руб., Не говорить про те, що ці гроші втрачені. Якщо ви прив'язали величину дебіторської заборгованості і товарних запасів компанії до курсу долара США, то ці втрати вам в майбутньому компенсують покупці.

Настійно рекомендую, крім традиційних статей активів і пасивів, відстежувати в балансі і стан валютних позицій. В цьому випадку баланс, наведений в табл. 2, набуде вигляду, відбитий в табл. 5.

В даному випадку розрахунок відкритих валютних позицій проведений підсумовуванням статей активів балансу, які номіновані в іноземній валюті (це товарні запаси, так як «А» встановлює ціну на них виходячи з курсу долара США, а також дебіторська заборгованість, так як сума кінцевого платежу покупців також прив'язується до курсу долара), і відніманням з них аналогічних статей пасивів балансу (заборгованості постачальників, так як постачальнику ми повинні перерахувати оплату в доларах, а також прибутку, так як оцінку того, як відпрацювала аша компанія, ми даємо також не по сумі в білоруських рублях, а попередньо переводимо її в долари).

Компанії не варто боятися зростання курсу валюти, адже ні за однією з валют немає негативного розміру позицій. І хоча в обліку відображені втрати від курсових різниць в розмірі 9 млн руб., Потрібно пам'ятати: покупець «Б» заплатить «А" не 630 млн руб., А більше. І залишки товару компанія «А» також буде продавати не виходячи із загальної суми в 630 млн руб., А за більшу ціну. В результаті відображені в обліку підприємства втрати в майбутньому будуть їй компенсовані.

Якщо говорити про управлінський облік, то в ньому можна подати все більш наочно. Ніхто не заважає компанії відобразити тут переоцінку і вартості товарів, і дебіторки, якщо вони прив'язані до курсу валюти. В цьому випадку в обліку взагалі не буде видно ніякі втрати; відсутність же негативних валютних позицій свідчить, що і в майбутньому компанії не варто боятися зростання курсу валюти.

До речі, наявність в прикладі з компанією «А» позитивної валютної позиції в доларах США підтверджує: згодом на зростанні курсу даної валюти компанія зможе заробляти ще і додатково. Це насправді так. Ми прив'язали до курсу долара США весь платіж покупця, тоді як в ньому міститься ПДВ, який нам слід сплатити до бюджету. Платити ж його ми будемо не по сумі фактичного платежу, а за сумою, розрахованою згідно з виписаною накладної. В результаті при зростанні курсу долара покупець заплатить нам більше, але в бюджет ми більше не перерахуємо. І ці гроші осядуть в нашій прибутку. Правда, при цьому ми повинні почати боятися падіння курсу долара (про це також говорить позитивна величина валютної позиції), так як при падінні курсу долара покупець нам оплатить менше, але в бюджет ми повинні будемо сплатити фіксовану суму ПДВ. В результаті, різницю доведеться профінансувати з нашої прибутку.

ІНШІ ВАРІАНТИ

Отже, величина втрат компанії від зміни курсу валюти являє собою добуток розміру зміни курсу і розміру відкритої валютної позиції компанії по даній валюті. Оскільки впливати на зміну курсу компанія не може, всю свою увагу вона повинна сконцентрувати на зменшенні величини цієї самої валютної позиції.

Тепер в ваших руках є два інструменти зниження розміру втрат внаслідок зміни курсу, а саме:

  • прив'язка ціни на реалізовані товари до курсу валюти, в якій здійснюється їх придбання;
  • прив'язка величини оплати покупця за реалізовані йому товари до курсу валюти, в якій купуються товари.

Зрозуміло, ці інструменти працювали б зовсім ідеально в тому випадку, якщо б не було ринку і конкуренції. Але, на жаль, ми не завжди можемо піднімати ціну на товари слідом за збільшенням курсів долара, євро або російського рубля. А покупець не завжди погодиться з тим, щоб розмір його заборгованості прив'язувався до курсу валют.

Що робити в таких випадках?

Перш за все, потрібно згадати про другий напрямку зниження розміру відкритих валютних позицій - зменшенні зобов'язань. Якщо ж цей інструмент не застосуємо, можна стверджувати, що усунути валютний ризик взагалі не можна. Але і тоді засмучуватися рано. Потрібно спробувати ... перекласти ризик з нашої компанії на кого-небудь іншого.

Продовження статті читайте тут

Здавалося б, про які курсових коливаннях і втрати тут може йти мова?
Чому важлива саме відкрита валютна позиція?
Втратила чи компанія що-небудь в зв'язку з ростом долара США і, якщо втратила, то скільки?
Чому так сталося?
ЯК МІНІМІЗУВАТИ ВТРАТИ?
Що в цьому напрямку можна зробити?
Які активи гіпотетично можна створити?
Але чи правильно ми вчинили?
США?
Чи можна зробити так, щоб вартість товарних запасів і дебіторки була виражена в іноземній валюті?