Економіка та управління. ПРАВО - Законодавство Республіки Білорусь.

Пошук документів

Розсилка сайту

Ресурси в тему

правові новини

нові документи

станом на 25 січня 2005 року

<<< Головна сторінка | <Назад

Управлінський облік і аналіз витрат автотранспортної організації

З кожним днем умови роботи автотранспортних підприємств посилюються. Це пов'язано як з постійно збільшується податкове навантаження, так і з ростом конкуренції. Своєчасне виявлення збиткових напрямків, контроль за зміною сум витрат, рентабельністю вантажоперевезень стають життєво важливими для будь-якої транспортної організації. Саме такі завдання дозволяє вирішувати управлінський облік, який націлений на вирішення власних завдань підприємства, на надання керівництву максимально корисної інформації про стан фірми. На жаль, бухгалтерський облік в нашій республіці в переважній більшості випадків виконує виключно податкові функції. Тому розробка власної системи управлінського обліку є необхідною для тих фірм, які не бажають стати аутсайдерами ринку транспортних послуг. Розробляються системи управлінського обліку повинні враховувати специфіку компанії, її особливості та потреби керівництва в інформації.

Перед розробкою системи управлінського обліку необхідно визначити те коло завдань, які він повинен вирішувати. Управлінський облік витрат дозволяє відстежувати їх динаміку, виявляти причини їх зростання або зниження, контролювати рівень витрат і навіть управляти ними. Керівництвом компанії можуть бути поставлені й інші завдання, наприклад, оцінка праці керівників або водіїв, виконання затверджених бюджетів і т.д.

У процесі організації управлінського обліку необхідно виділити об'єкти обліку витрат, тобто ті структурні одиниці, в яких ці витрати виникають. Важливою умовою є призначення відповідальних за кожен об'єкт обліку витрат, іншими словами, визначаються центри відповідальності. Кожен відповідальний повинен мати право контролювати витрати свого центру, тобто зменшувати або збільшувати їх на свій розсуд. Якщо такого права він не має, то відповідальним він бути не може. Наприклад, водій не є відповідальним за витрати по амортизації автомобіля, але він може відповідати за перевищення норм витрат палива і т.д.

Об'єкти обліку в автотранспорті ділять зазвичай на 3 рівні :

Витрати по кожному з автомобілів.
Витрати транспортної колони.
Офісні витрати.

До того ж всі витрати автотранспортної організації відповідно до системи «директ-костинг» необхідно ділити на постійні і змінні. Змінними витратами вважаються ті витрати, які зростають зі збільшенням обсягу виконаної роботи, а постійні змінюються тільки з плином часу. Також необхідно визначити, які одиниці вимірювання будуть застосовуватися щодо транспортних робіт, а отже, і для визначення, чи належить той чи інший вид витрат до змінних.

У радянській економічній літературі для вимірювання обсягів виконаних робіт використовувалися тонна-кілометри і машино-години. Однак виникає питання: які витрати можуть бути змінними щодо тонна-кілометрів? Витрати по витраті палива, зносу шин і амортизації залежать більше від пробігу автомобіля, ніж від даної розрахункової величини. Дійсно, якщо пробіг автомобіля був холостим, то витрати по даному пробігу виникають в будь-якому випадку, хоча було виконано нуль тонна-кілометрів. Тому для самої транспортної організації показники тонна-кілометрів не є суттєвими. Інша справа, якщо автотранспорт знаходиться на балансі будь-якої організації, що використовує його лише для своїх цілей, або аналіз вантажоперевезень виробляє замовник. Саме таких користувачів і цікавлять показники виконаних робіт, вимірювані в тонна-кілометрах. Але це вже аналіз однієї зі статей витрат, для яких поділ витрат на постійні та змінні не потрібно.

До змінних витрат автотранспортної фірми, на нашу думку, необхідно віднести наступні витрати:

паливо;
екологічний податок;
відрядна заробітна плата водіїв, що обчислюється від пройденого кілометражу;
відрахування на соціальне страхування водіїв і податки, які обчислюються від фонду відрядної заробітної плати;
витрати на відрядження;
знос шин;
амортизація автомобілів;
витрати з технічного обслуговування і ремонту автомобілів в мінімально допустимих межах.

Будь-який вид палива (дизельне, бензин, газ) витрачається автопарком в прямій залежності від пройденого кілометражу, при цьому його витрачання проводиться незалежно від того, здійснений пробіг з вантажем або без нього. Відмінності в кількості використаного палива при поїздки з вантажем і без можна усунути, встановивши середню лінійну норму на основі розроблених Міністерством транспорту і комунікацій Республіки Білорусь лінійних норм витрати або на основі власних вимірів. У разі, якщо автомобіль може використовуватися з причепом або без нього, необхідно розробити різні норми витрати палива. В результаті розробки норм витрати з придбання палива будуть прямо пропорційні пройденого кілометражу.

Внаслідок того, що ставки екологічного податку фіксовані по відношенню до кількості спаленого палива, то витрати з цього податку також є змінними.

Під відрядної заробітної платою водіям мається на увазі заробітна плата, обчислена виходячи з досконалого пробігу. До змінних витрат необхідно відносити податки і відрахування, розраховані від даної суми фонду оплати праці.

При визначенні ступеня зносу шин рекомендується керуватися нормами зносу шин, які поставлені також в пряму залежність від пробігу.

Багато питань може виникнути і по амортизації автомобілів. Будь-який автомобіль як основний засіб переносить свою вартість на собівартість виконуваних автопослуг протягом всього терміну своєї експлуатації. Проблема полягає в тому, щоб визначити величину амортизаційних відрахувань за певний проміжок часу. Застосування методу прямолінійної (рівномірної) амортизації в даному випадку економічно не обґрунтоване. Це пояснюється двома факторами:

зниження ринкової вартості придбаного автомобіля не обов'язково відбувається рівномірно протягом часу;
технічний стан автомобіля, а отже, і його ринкова вартість в основному залежить від його пробігу.

Внаслідок цього більш логічним видається встановлення норм амортизаційних відрахувань автомобіля в залежності від його пробігу, ніж від часу експлуатації або інших параметрів, тобто використання продуктивного методу. Розробку норм амортизаційних відрахувань можна зробити наступним чином (див. Табл. 1).

Таблиця 1

Розрахунок норм амортизаційних відрахувань автомобіля

Пробіг, км Прогнозована ринкова ціна автомобіля, у.о. Зміна ринкової ціни автомобіля, у.о. Норма амортизаційних відрахувань, у.о. / 1 км 0 16 000 3 000 3 000/50 000 = 0,06 50 000 13 000 1 500 1 500/50 000 = 0,03 100 000 11 500 1 000 1 000/50 000 = 0,02 150 000 10 500

Такі витрати, як витрати на відрядження, витрати з техобслуговування та ремонту автомобілів і т.д. неможливо безпосередньо пов'язати з пройденим кілометражем, проте взаємозв'язок між ними очевидна. Адже чим більше пробіг автомобіля, тим більше він потребує ремонту або тим вище рівень витрат на відрядження. Такі витрати отримали назву умовно-змінних.

Включення даних витрат до складу змінних в повному обсязі неприпустимо по ряду причин. По-перше, в результаті форс-мажорних обставин (аварія, капітальний ремонт) їх рівень тимчасово може значно зрости, по-друге, змінні витрати мають ознаку неконтрольованості, тобто зниження їх рівня досить важко, в той час як частина умовно-змінних витрат легко контрольована. Внаслідок цього до складу змінних витрат повинна включатися тільки частина умовно-змінних витрат в мінімально допустимих межах (на цільовому рівні). Даний рівень повинен бути об'єктивно визначений виходячи з усіх супутніх умов (див. Табл. 2).

Таблиця 2

Визначення цільового рівня витрат з технічного обслуговування і ремонту автомобіля

Січень Лютий Березень Квітень Травень Витрати на ремонт і технічне обслуговування, у.о. Від 25 до 40 124 17 37 з них внаслідок аварії - - 98 - - Пробіг 8 500 7 600 9 400 5 700 6 800 Середній рівень витрат, у.о. / 1 км 0,0029 0,0052 0,0028 0,003 0,0054 Цільовий рівень витрат на 1 км 0, 0039 = (0,0029 + 0,0052 + 0,0028 + 0,003 + 0,0054) / 5

Серед постійних витрат слід виділяти постійні витрати, що припадають на одиницю транспорту (постійні витрати 1-го рівня), і постійні витрати автотранспортної організації (постійні витрати 2-го рівня).

До постійних витрат 1-го рівня відносяться:

заробітна плата водіїв, нарахована в формі окладу;
відрахування на соціальне страхування водіїв і податки, які обчислюються від заробітної плати у формі окладу;
витрати на придбання інструментів, спецодягу і т.п .;
витрата палива понад встановлених лімітів;
витрати на відрядження понад встановлені норми;
витрати з технічного обслуговування і ремонту автомобілів понад цільового рівня;
податок на нерухомість;
інші витрати (витрати на страхування і т.д).

Слід звернути увагу, що перевищення умовно-змінних витрат над їх мінімально допустимим рівнем включається до складу постійних витрат. Величина всіх перерахованих вище витрат не залежить від пробігу автомобіля і обумовлена умовами роботи, прийнятої на підприємстві кадровою політикою і т.д.

В результаті обліку витрат за вищенаведеними статтями можна сформувати звіт про виробничу собівартість виконаних автопослуг за звітний період (наприклад, місяць), який буде відображати величину витрат транспортного цеху (див. Табл. 3).

Таблиця 3

Зразок звіту про виробничу собівартість виконаних автопослуг

Звіт про виробничу собівартість автопослуг за січень 2004 р Статті витрат Сума, у.о. Центр відповідальності МАЗ 55514 06-52 КІ МАЗ 55514 06-53 КІ Виконаний пробіг 8 700 7 800 Відпрацьовано годин 170 185 Змінні витрати 1 Паливо 1 395 1 250 Неконтрольовані витрати 2 Екологічний податок 12 10 3 Відрядна зарплата 144 267 4 Відрахування і податкові платежі від ФОП 57 107 5 витрати на відрядження 50 40 6 Знос шин 161 134 7 Амортизація автомобілів 235 190 8 витрати по ТО і ремонту 34 30 Разом змінних витрат 2 088 2 028 Усічена виробнича собівартість на 1км 0,24 0,26 9 витрати на паливо понад встановлені норм 15 20 Водій
10 Витрати по ТО і ремонту понад цільового рівня (внаслідок аварії) 44 11 Заробітна плата (оклад), премії 50 Начальник автоколони 12 Відрахування та податки, які обчислюються від окладу 20 13 Витрати на придбання інструментів, спецодягу і т.п. 5 10 14 Витрати по ТО і ремонту понад цільового рівня 46 15 15 Інші витрати 12 10 Разом постійних витрат 148 99 Всього витрат 2 236 2 127 Виробнича собівартість на 1 км 0,26 0,27

Даний звіт показує:

величину змінних витрат на 1 км пробігу по кожному автомобілю і в цілому по фірмі, які потім можуть використовуватися в ході прогнозного аналізу;
використання яких автомобілів більш затратно. Таке порівняння серед автомобілів одного класу може привести до висновку про неефективність використання певних одиниць техніки і необхідності їх заміни менш витратними;
відповідальних за кожен вид витрат. Крім того, в разі різкого зростання витрат може бути легко визначена особа, яка їх допустило.

Таким чином, даний звіт характеризує рівень витрат самого автопарку. Грунтуючись на ньому, можна визначити структуру і динаміку зміни витрат автотранспорту, оцінити якість роботи начальника автоколони. Керівник організації на підставі такого звіту може зробити об'єктивні висновки про витратною стороні роботи автопарку.

Постійні витрати 2-го рівня:

заробітна плата адміністративно-управлінського персоналу;
відрахування на соціальне страхування і податки, які обчислюються від заробітної плати адміністративно-управлінського персоналу;
оренда стоянок і офісних приміщень;
оплата комунальних послуг;
рекламні витрати;
офісні витрати;
інші податкові платежі;
Інші витрати.

Дані витрати також утворюють свій центр витрат, за які відповідальний офіс-менеджер або особа, яка його замінює. За даними витратами також бажано формування звіту, який в сукупності зі звітом про виробничу собівартість представить цілісну інформацію про витрати організації. Слід зазначити, що витрати з придбання товарно-матеріальних цінностей і оплати послуг повинні включатися в звіт без ПДВ.

Розрахунок прибутку за методом «директ-костинг»

Облік витрат за вищенаведеною системі дозволяє розраховувати маржинальний дохід, тобто різницю між виручкою і змінними витратами (див. табл. 4). Нараховану виручку слід відображати в відношенні кожного клієнта. При цьому слід враховувати нетто-виручку. Нетто-виручка розраховується відніманням з належної виручки суми ПДВ і нараховуються податків від реалізації. Якщо заробітна плата менеджерів по роботі з клієнтами розраховується як відсоток від виручки, то нетто-виручка зменшується на суму зарплати менеджерів.

Таблиця 4

Розрахунок прибутку від надання автопослуг

Замовник Нетто-виручка, у.о. Пробіг, км Змінні витрати, у.о. Валовий прибуток, у.о. Власні потреби 50 10 -10 ІП «Аляска» 3 000 10 000 2 000 1 000 УП «Белтехтранс» 1 500 5 000 1 000 500 СП «Зовнішторг» 435 1 450 290 145 Разом 4 935 16 500 3 300 1 635 Виробничі постійні витрати 1-го рівня 400 Постійні витрати 2-го рівня 1 000 Чистий прибуток 235

Даний звіт характеризує:

рівень прибутковості по кожному з клієнтів, причому дана прибуток може бути легко розрахована, тому що немає необхідності в розподілі постійних витрат, як у вітчизняному бухгалтерському обліку;
вплив постійних витрат на рівень прибутку всієї організації. Можна спрогнозувати і зростання прибутку в разі прийняття рішення про зниження постійних витрат або збільшення обсягу вантажоперевезень;
вплив витрат, пов'язаних з вантажними перевезеннями за власними потребами, на прибуток підприємства.

Використання системи «директ-костинг» в ціноутворенні

Дані, визначені за допомогою системи «директ-костинг», дозволяють досить точно оцінити издержкоемкость майбутньої вантажоперевезення і попередньо розрахувати той рівень ціни, який принесе запланований прибуток.

Слід враховувати, що при наданні автотранспортних послуг можливі простої з вини замовника, може витрачатися додатковий час на вантажно-розвантажувальні операції, оформлення документів і т.д. Щоб уникнути зазначених витрат, ціна повинна формуватися виходячи з розрахунку витрат на 1 км вантажоперевезення і 1 машино-годину роботи. Розглянемо приклад формування відпускної ціни на автопослуги (див. Табл. 5).

Таблиця 5

Формування відпускної ціни на автопослуги

Показники Сума, у.о. Змінні витрати на 1 км 0,2 Постійні витрати в місяць 1 400 Кількість машино-годин 355 Постійні витрати на 1 машино-годину 3,94 Цільова норма рентабельності,% 25 Ставка податків від реалізації,% 24,5 Тариф на 1 км 0, 31 Тариф на 1 машино-годину 6,13

Щодо часу постійні витрати є змінними. Таким чином, формування відпускної ціни в розрахунку на 1 машино-годину дозволяє чітко спланувати обсяг майбутніх надходжень і рівень рентабельності. Постійні витрати на 1 машино-годину розраховуються як відношення постійних витрат (1-го і 2-го рівня) до кількості відпрацьованих (планованих) машино-годин за місяць.

Використання системи «директ-костинг» в процесі попереднього аналізу (метод «витрати - обсяг продажів - прибуток»)

Дані про рівень змінних витрат надзвичайно важливі при плануванні діяльності організації. Графік «витрати - обсяг продажів - прибуток», побудова якого заснована на інформації про рівень змінних і постійних витрат і виручки, в даний час добре відомий і описаний в економічній літературі. Однак його використання досить обмежена, тому що можливо тільки в умовах однономенклатурного виробництва, в той час як в автотранспортних компаніях часто використовуються автомобілі різних марок.

Однак при прийнятті рішення про надання транспортних послуг нижче їх повної собівартості застосування даного методу може виявитися доцільним.

приклад

Замовлення на спеціалізований автомобіль при ціні 35 центів за 1 км скороти до уровня 2 000 км в місяць. Рівень змінніх витрат ставити 25 центів за 1 км, постійні витрати дорівнюють 300 дол. США на місяць. Рішення про продаж даного автомобіля Ще не Прийнято. У тій же година існує можлівість надаті автомобіль в Розпорядження замовника за ціною 28 центів на Виконання робіт при пробігу 4 000 км. Если рівень змінніх витрат НЕ БУВ бі відомій и розраховувалася б только повна собівартість вантажоперевезення, данє комерційну пропозіцію напевно Було б відхилено. При цьом грузоперевозчик получил бі збиток в размере 100 дол. США (2 000 Ч (0,35 - 0,25) - 300). Если грузоперевозчик Прийма Цю пропозіцію, ВІН получит за місяць прибуток, рівну 20 дол. США (4 000 Ч (0,28 - 0,25) - 100). З Іншого боку, если замовник запропонує Ціну 24 цента, вантажоперевізніку слід відмовітіся, тому что це збільшить його збиток на 40 доларів.

Таким чином, застосування методу "витрати - обсяг продажів - прибуток» дозволяє досить точно визначати беззбитковий рівень ціни і будувати ефективну цінову політику, а також формувати матрицю прогнозованих варіантів показників ефективності діяльності транспортної компанії, які ставляться в залежність від пробігу (див. Табл. 6 ).

Таблиця 6

Матриця прогнозованих показників прибутку

з причепом

без

причепа

Прибуток можна спрогнозувати в деяких інтервалах, встановивши при цьому і її найбільш ймовірну величину.

Аналіз вантажоперевезень замовником

Замовника автотранспорту цікавлять перш за все показники витрат, що припадають на 1 тонна-кілометр, тобто рівень витрат по перевезенню 1 тонни вантажу на 1 кілометр, і відповідно, витрати на транспортування певного обсягу вантажів на необхідну відстань. Така інформація допоможе визначити транспортну фірму, замовлення у якій найбільш вигідний.

До управлінського обліку витрат з вантажоперевезень ставляться такі вимоги:

відмова від методики окремого обліку і подальшого розподілу транспортних витрат, встановленої Інструкцією про порядок обчислення і сплати податку до бюджету податків на доходи і прибуток, затвердженої постановою Міністерства з податків і зборів Республіки Білорусь від 18 березня 2002 № 30 з наступними змінами і доповненнями;

облік витрат з автопослуг щодо кожної вантажоперевезення, а якщо їх кількість значно - щодо кожного менеджера, замовляє транспорт (тобто за центрами прибутку);
облік витрат з автопослуг не тільки в сумовому вираженні, але й у тонна-кілометрах. Це дозволить оперативно розраховувати вартість 1 тонна-кілометри по кожній вантажоперевезення або відповідальному менеджеру і проводити необхідні порівняння.

Розглянемо порівняльний аналіз вантажоперевезень на прикладі (див. Табл. 7).

Таблиця 7

Аналіз вантажоперевезень організацією-замовником

Показники Номер поїздки 1 2 3 Відстань вантажоперевезення, км 150 50 400 Тоннаж вантажу, т 5,5 20 15 Вартість автопослуг без ПДВ, у.о. 100 80 300 Собівартість 1 т / км, у.о. 0,12 0,08 0,05

Виходячи з даних таблиці, можна зробити висновок, що менеджер, який замовив третю машину, знайшов найбільш вигідний варіант, в той час як перше замовлення був найбільш збитковим. Такі порівняння можна проводити не тільки для оцінки роботи менеджерів, а й для порівняння автопідприємств, які пропонують свої послуги на ринку.

Використання системи «директ-костинг» в рамках управлінського обліку дозволяє вирішувати те коло завдань, що ставиться перед менеджерами вищою керівною ланкою компанії. На відміну від вітчизняної практики бухгалтерського обліку, аналізу і планування його використання відповідає вимогам ринкових умов і попереджає прийняття невірних управлінських рішень.

ДМИТРО СИЧ,

магістр економічних наук,

аспірант БДЕУ

<<< Головна сторінка | <Назад

Новини партнерів

pravo.kulichki.ru ::: pravo.kulichki.com ::: pravo.kulichki.net

2004-2015 Республіка Білорусь

стрічка новин

Однак виникає питання: які витрати можуть бути змінними щодо тонна-кілометрів?