Конституція Республіки Білорусь
Чинна Конституція Республіки Білорусь 1994 року є головним, основним законом держави. На її основі формується вся система поточного законодавства, в ній визначається компетенція державних органів. 
Конституція Республіки Білорусь
У Республіці Білорусь діє Конституція 1994 року зі змінами та доповненнями, прийнятими на республіканських референдумі 24 листопада 1996 року і 17 жовтня 2004 року. Вона була прийнята 15 березня 1994 року в 13-й сесії Верховної Ради Української РСР 12-го скликання і є першою в історії суверенної республіки і п'ятої за рахунком Конституцією Білорусі, прийнятої після Жовтневої революції 1917 року.
Чинна Конституція Республіки Білорусь 1994 року є головним, основним законом держави. На її основі формується вся система поточного законодавства, в ній визначається компетенція державних органів.
Відмінними рисами чинної Конституції Республіки Білорусь є:
- політичний плюралізм;
- закріплення в якості економічної основи різноманіття форм власності;
- встановлення рівності держави і громадянина, наявність у них взаємних зобов'язань;
- закріплення в якості вектора для розвитку поточного законодавства пріоритету загальновизнаних принципів міжнародного права;
- верховенство права;
- поділ і взаємодія влади;
- прямий характер дії норм Конституції.
Конституція впливає на розвиток правової системи, визначає правотворчу компетенцію державних органів, в ній визначаються як об'єкти, так і межі правового регулювання. У Конституції закріплюються види нормативних актів і їх підпорядкованість.
Верховенство по відношенню до всіх іншим правовим актам - найважливіше юридичне властивість Конституції. Відповідні правила (про верховенство Конституції) закріплюються в самому Основному Законі. Пріоритет Конституції по відношенню до іншим актам також підкріплюється специфікою її прийняття, зміни або скасування.
Зміст Конституції Республіки Білорусь
У Преамбулі Конституції сформульовані основні ідеї і принципи, якими повинні керуватися народ і влада в процесі державного будівництва та суспільного розвитку. Це відповідальність за теперішній стан і майбутнє Білорусі; усвідомлення себе повноправним суб'єктом світового співтовариства, невід'ємне право на самовизначення; опора на багатовікову історію розвитку білоруської державності; утвердження прав і свобод кожного громадянина; забезпечення громадянської злагоди і непорушних підвалин народовладдя і правової держави.
У першому розділі Конституції "Основи конституційного ладу" дається характеристика білоруської держави як унітарної демократичної соціальної правової, закріплена взаємна відповідальність громадянина і держави.
У другому розділі "Особистість, суспільство, держава" закріплюються особисті, політичні, соціально-економічні та культурні права і свободи громадян, визначаються обов'язки громадян, відповідальність держави перед суспільством і особистістю, його обов'язок забезпечити матеріальні гарантії і можливості для повного здійснення прав і свобод громадян .
Третій розділ "Виборча система. Референдум" закріплює основні принципи виборчої системи, встановлює порядок проведення республіканських і місцевих референдумів.
У четвертому розділі "Президент, Парламент, Уряд, Суд" визначаються статус і повноваження Президента; порядок формування, склад, компетенція, форми і методи діяльності органів державної влади, визначається структура судової влади і принципи здійснення правосуддя в республіці.
П'ятий розділ "Місцеве управління і самоврядування" визначає, через які структури громадянами здійснюється місцеве управління і самоврядування, їх статус та повноваження.
У шостому розділі "Прокуратура. Комітет державного контролю" містяться норми, які регламентують діяльність двох державних органів - прокуратури і Комітету державного контролю.
У сьомому розділі "Фінансово-кредитна система Республіки Білорусь" встановлюється, що на території республіки проводиться єдина бюджетно-фінансова, податкова, грошово-кредитна і валютна політика, визначається порядок формування доходів бюджету, здійснення загальнодержавних видатків, складання, затвердження та виконання бюджетів і державних позабюджетних фондів.
Восьмий розділ "Дія Конституції Республіки Білорусь і порядок її зміни" визначає місце і роль Конституції, формування всієї правової системи з урахуванням ієрархії нормативних актів, а також розкриває питання дії Конституції і порядок її зміни.
"Прикінцеві та перехідні положення" містяться в останньому, дев'ятому, розділі Конституції. У ньому позначені правові засоби для забезпечення переходу до реалізації тих норм, які не можуть бути виконані відразу після запровадження в дію Конституції, а також містяться норми, присвячені особливостям формування, збереження повноважень раніше створених і знову передбачених державних органів.
Конституція Республіки Білорусь втілила в собі спадкоємність і досвід багатовікового історичного шляху Білорусі, ознаменувала новий етап в політичному і соціально-економічному розвитку країни. Вона грунтується на невід'ємне суверенне право білоруського народу мати свою державність і бути повноправним суб'єктом світового співтовариства. У Конституції Республіки Білорусь знайшов відображення досвід конституційного будівництва таких держав, як Австрія, Бельгія, Данія, Італія, США, Франція, ФРН, Швеція та інших країн з урахуванням особливостей умов розвитку нашого суспільства і його історичних традицій.
Білоруська Конституція гарантує кожному громадянину свободи і права, необхідні для творчої праці, гідного життя і гармонійного всебічного розвитку особистості.
Зміни та доповнення до Конституції Республіки Білорусь
Дія Конституції Республіки Білорусь і порядок її зміни визначені в розділі VIII Основного Закону.
У статті 138 йдеться про те, що питання про зміну і доповнення Конституції розглядається палатами Парламенту за ініціативою Президента або не менше 150 тис. Громадян Республіки Білорусь, які мають виборче право.
У статті 140 закріплено положення про те, що зміни і доповнення Конституції можуть бути проведені через референдум. Рішення про зміну і доповнення Конституції шляхом референдуму вважається прийнятим, якщо за нього проголосувала більшість громадян, внесених до списків для голосування.
Розділи I "Основи конституційного ладу", II "Особистість, суспільство, держава", IV "Президент, Парламент, Уряд, Суд" і VIII "Дія Конституції Республіки Білорусь і порядок її зміни" можуть бути змінені лише шляхом референдуму.
Перші зміни і доповнення до Конституції Республіки Білорусь були внесені в результаті проведення 24 листопада 1996 року республіканського референдуму, на який були винесені два проекти оновленого Основного Закону.
За проект, запропонований Президентом Республіки Білорусь А. Г. Лукашенко, проголосували 5175664 людини, або 70,5% від загального числа виборців. За проект Верховної Ради - 582 437 осіб, або 7,9% від загального числа виборців. На підставі результатів референдуму Конституція була прийнята в новій редакції.
Поряд з раніше передбаченими нормами про різноманітність форм власності, політичний плюралізм, пріоритет загальновизнаних принципів міжнародного права, судового захисту громадянами своїх прав і свобод з'явилося положення про верховенство права, перерозподілені повноваження між Президентом, Парламентом і Урядом, розширені деякі права і свободи.
Внесення змін до Основного Закону дозволило забезпечити ефективну діяльність виконавчої, законодавчої та судової влади, а також глави держави в інтересах білоруського народу.
Проведення референдуму 1996 року заскочило єдиним легітимним способом усунути ті конституційні положення, які перебували в протиріччі з правовими нормами, суспільними потребами і завданнями створення економічно стабільної, соціально орієнтованого, правової держави.
Наступний референдум, на який були винесені питання зміни і доповнення Конституції Республіки Білорусь, відбувся 17 жовтня 2004 року. Його підсумком стало вилучення з частини першої статті 81 Конституції норми про заняття одним і тим же особою посади Президента Республіки Білорусь не більше двох термінів.
Згідно з даними Центральної комісії Республіки Білорусь з виборів і проведення республіканських референдумів, в цьому голосуванні взяли участь 90,28% виборців. За нову редакцію частини першої статті 81 Конституції висловилися 79,42% громадян від загальної кількості внесених до списків для голосування.