Ринкова капіталізація "Газпрому": впав і не віджався?
Фото: EPA / UPG
Прем'єр-міністр Росії Володимир Путін і глава Газпрому Олексій Міллер в офісі Газпрому, Москва, 13 січня 2009 року.У дев'яності роки йшла гостра боротьба між російськими владними угрупуваннями за контроль над фінансовими потоками "Газпрому".
Процес трансформації "Газпрому" з риночнооріентірованной природної монополії в державно-монополістичний концерн проходив на тлі глобального зростання цін на енергоносії. Це, з одного боку, призвело до того, що за перші вісім років президентства Володимира Путіна ринкова капіталізація "Газпрому" виросла в 17 разів, а з іншого - дозволило використовувати "газову зброю" за кордоном, незважаючи на витрати. Амбіції російського керівництва були настільки "нестримні", що прогнозувався за десять років зростання ринкової капіталізації "Газпрому" до трильйона доларів. Для порівняння, в 2016 р (липень) ринкова капіталізація Аpple, одного з лідерів світового рейтингу, склала всього лише 526 млрд дол.
Останні вісім років перетворилися для "Газпрому" в рух вгору по "сходах провідною вниз". Чому?
Фото: gazprom.ru
Були причини об'єктивного характеру: фінансова криза 2008-09 років та світове падіння цін на нафту і газ. Природно, що нафтогазовий сектор зазнав втрат. Так, капіталізація найбільших світових компаній Exxon Mobil (США) і Petrochina (Китай) з 2008 р по 2016 г. (червень) знизилася на 13% і 59% відповідно. "Газпром" за цей час знизив свої показники в 6,3 рази.
Російсько-українські газові війни , Які повинні були сприяти збереженню проросійської орієнтації України, принесли зворотні результати: Європейський Союз прийняв цілий ряд заходів зі скорочення залежності від російського газу; Україна остаточно зробила європейський вибір, а "Газпром" максимально скоротив свою присутність на українському газовому ринку (з 52,3 млрд куб метрів у 2008 році до 7,8 млрд куб метрів в 2015 р).
На будівництво газопроводів в обхід України (Північний потік-1, Південний потік, Північний потік-2) "Газпромом" було (і ще буде) витрачено десятки мільярдів доларів. Економічна ефективність даних проектів є сумнівною. Головна їх мета - позбавити Україну транзиту російського газу.
Фото: EPA / UPG
Бізнес-модель "Газпрому" зациклена на традиційній видобутку і перекачування газу в Європу. Очевидно, що тривалий ігнорування розвитку світового ринку зрідженого газу і "сланцевої революції" газпромівським керівництвом було санкціоновано згори. Фінансові втрати газового монополіста від подібних недалекоглядних дій ще належить прорахувати. Тільки прибуток "Газпрому" з 2011 р по 2015 р за підрахунками автора, зменшилася на 70%. Але не це головне. Американський сланцевий газ може в найближчій перспективі потіснити позиції "Газпрому" в Європі - головне джерело експортних газових доходів для Росії.
Спроба розгорнути основне напраление газового експорту на Схід, в першу чергу на Китай, при існуючих цінах на енергоносії - нерентабельне підприємство і потребують нових многоміллардних інвестицій від "Газпрому".
Ознаки кризового стану "Газпрому" не створюють проблем для його керівництва. На звітних зборах в 2016 р головним трендом газової компанії був підтверджений "стійкий курс", тобто консервація поточних напрямків діяльності. "Газпрому" як символу і як одного з основних ресурсів існуючого політичного режиму не загрожує реформування. Інша справа НАК "Нафтогаз України" , Який повинен бути підданий поділу (реформування) найближчим часом.
Відомо, що український "Нафтогаз" створювався за образом і подобою російського газового монополіста. Естетственно, що і проблеми у них однотипні: низька ефективність виробничої і управлінської діяльності, ручне управління фінансовими потоками з боку швидко мінливих урядових чиновників, системна корупція і відсутність перспектив розвитку.Анонсована урядом чергова і остаточна реформа українського газового монополіста відкладена до рішення Стокгольмського арбітражу щодо протистояння з "Газпромом". Керівництво "Нафтогазу України" і уряд впевнені в позитивному результаті судової тяганини для України. Однак, можливі й інші варіанти, які можуть загальмувати поділ "Нафтогазу" і погіршити неоднозначний інвестиційний клімат в газовій галузі країни.
А ось на цей випадок якщо в уряду і керівництва "Нафтогазу" план "Б"?
У зв'язку з цим доречно згадати одне з "крилатих виразів" Віктора Черномирдіна: "навіщо Росії зовнішня політика, якщо у нас є вентиль?Чому?
А ось на цей випадок якщо в уряду і керівництва "Нафтогазу" план "Б"?