Як захистити свої фінанси від девальвації рубля
- Порада перша: завжди зберігайте спокій
- Порада друга: заздалегідь продумуйте свої дії
- Порада третя: диверсифікуйте ризики
Громадян Росії постійно лякають девальвацією . Багато хто боїться і внаслідок цього роблять помилки. Якщо ж спокійно продумати свої дії, то можна значно знизити втрати від девальвації.
Страх наших співвітчизників перед девальвацією можна легко пояснити. Росіяни добре пам'ятають девальвацію 1998 року, що супроводжувався дефолтом за державними боргами, крахом найбільших банків і втратою своїх заощаджень вкладниками. Більш плавна девальвація в 2008 році також викликала серйозне «схуднення» багатьох заощаджень в доларовому обчисленні. Додали чорних фарб події грудня 2014 року і кінця 2015 року, коли проходила на тлі перманентного фінансово-економічної кризи девальвація стала асоціюватися з помітним падінням рівня життя. Тут мимоволі задумаєшся.
Насправді в самій по собі девальвації немає нічого страшного. Наприклад, на початку 2000-х багато європейців тільки раділи від того, що курс євро до долара швидко падав. Логіка тут проста: подешевшав євро посилює конкуренцію європейських товарів, що веде до появи нових робочих місць, зростання економіки і доходів громадян.
У Росії ситуація в даному аспекті сильно відрізняється. Наша економіка істотно перекошена в бік нафтогазового сектора. Виробництво товарів для населення розвинене куди гірше: побутова техніка майже вся імпортна, одяг в значній мірі - теж, частка імпорту в секторі продовольчих товарів також досить висока. Тому девальвація рубля веде до підвищення цін на споживчому ринку; реальні доходи громадян падають, на тлі інфляції знижується рівень життя, заощадження знецінюються (оскільки зменшується їхня купівельна спроможність).
При всьому перерахованому девальвація зовсім не гарантує ні економічного зростання, ні компенсацій у вигляді зростання хоча б рублевих доходів. Це пояснюється саме тим, що вітчизняна економіка орієнтована в значній мірі на розподіл нафтогазової ренти, ніж на виробництво конкурентоспроможних на загальносвітових ринках товарів.
Проте, боятися девальвації не слід. По-перше, страх взагалі поганий порадник. А по-друге - навряд чи ви особисто можете вплинути на ситуацію в економіці Росії або курс рубля (якщо, звичайно, ви не міністр або глава Центробанку).
А найголовніше - за останні 20 років ми пережили мінімум чотири значні хвилі девальвації, що дозволяє зробити певні висновки і сформувати вірну лінію поведінки. У пропонованих рецептах немає нічого оригінального. Ми просто хочемо нагадати про тих «граблях», на які так люблять наступати наші громадяни при кожному новому кризі.
Порада перша: завжди зберігайте спокій
Досвід усіх попередніх девальвацій незаперечно свідчить: якщо люди масово кинулися купувати валюту в обмінниках, то майже напевно вони вже запізнилися і в їх діях немає ніякого сенсу. У подібній ситуації дуже висока ймовірність покупки євро або доларів на самому піку ціни, після чого їх курси почнуть знижуватися. У моменти ажіотажного попиту обмінні пункти ще й штучно завищують ціни на валюту, що призведе вас до додаткових втрат.
Порада друга: заздалегідь продумуйте свої дії
Найчастіше росіяни зберігають свої заощадження в рублях, розраховуючи перевести їх у валюту при необхідності. Але яким чином здійснити такий переклад? У 1998 р вибір був невеликий: обмінник або конвертація в банку з рублевого рахунки на валютний. Другий варіант забирав чимало часу і нервів (через хитке становище багатьох банків). З тих пір відбулися серйозні зміни.
Більшість великих банків пропонують мультивалютні вклади , Які дозволяють миттєво змінювати валюту депозиту без втрати відсотків. Робити це можна за допомогою інтернету. Не так давно приватні особи отримали можливість покупки і продажу валюти на біржі , Що дозволяє здійснювати конверсію по найбільш вигідному в конкретний момент курсу. Для цього потрібно відкрити біржовий рахунок. На ньому зовсім необов'язково постійно тримати гроші, однак при необхідності ви зможете в будь-який момент перевести на нього відповідну суму і купити потрібний обсяг валюти.
Порада третя: диверсифікуйте ризики
Рада розкладати яйця в різні кошики старий, як світ. І представники російських економічних влади, і незалежні експерти неодноразово говорили, що заощадження краще зберігати в різних валютах. Разом з тим до цього часу йде процес дедоларизації заощаджень, який почався в 2000-х роках. Сьогодні частка валютних вкладів у загальній сумі депозитів не особливо велика - приблизно 30%, та й ці цифри ймовірно потребують коригування. Переважно в валюті тримають свої гроші перш за все власники великих станів, які мають на меті швидше зберегти заощадження, ніж заробити на відсотках. А ось звичайні громадяни в першу чергу звертають увагу на розмір процентних ставок, які значно вище по рублевих депозитах. Про існування ж девальваційних ризиків такі вкладники забувають геть.
Якщо ви тримаєте всі свої заощадження в рублях, варто витратити пару годин і подивитися, що було б за умови зберігання хоча б третини коштів у валюті. Можливо, ви буде здивовані отриманим результатом. У будь-якому випадку витрачений час окупиться: ви буде точно розуміти, як функціонує механізм диверсифікації ризиків . Це дозволить вам надалі більш усвідомлено вкладати свої гроші, не женучись виключно за найвищим відсотком.
Можна навести безліч подібних рецептів. Наприклад, існують інструменти фінансового ринку: як валютні, так і карбованцеві. Замість відкриття депозиту в великому банку можна розглянути питання придбання облігацій цієї фінансової організації. Кошти на депозитах захищає система страхування вкладів, зате облігації забезпечують куди більший дохід. Очікувати ж краху великого держбанку в найближчі кілька років навряд чи доводиться.
Втім, подібні рецепти - це вже для більш «просунутих» інвесторів, які хочуть розбиратися в тонкощах фінансових ринків. А ось ряд простих кроків, що дозволяють зменшити втрати в разі інфляції, може зробити кожен. Для це потрібно лише не полінуватися і трохи попрацювати головою. Тому куди небезпечніше девальвації рубля - «девальвація» мислення.
Але яким чином здійснити такий переклад?