ласий шматок
Сумарна заборгованість НАК "Нафтогаз України" перед ПАТ "Укргазвидобування" за два роки зросла з 1 млрд грн до 42 млрд на кінець першого кварталу 2018 го. А 21,8 млрд з 39,3 млрд грн чистого прибутку НАКу за 2017 рік - це кошти, недоплачені НАКом "Укргазвидобуванню".
Коли два роки тому "Нафтогаз" наполягав на збільшенні ціни газу для громадян і промислових споживачів до рівня імпортного паритету, серед найістотніших причин називалася саме необхідність вкладати кошти в розвиток газовидобутку в Україні . Мовляв, "Укргазвидобування" (УГД) таким чином запрацює на нове обладнання, розпочне програму збільшення видобутку газу в країні, ніж буде сприяти зниженню залежності від імпортованого газу. Ціни підняли, програму розвитку газодобувної галузі України до 2020 р уряд затвердив в 2016-м. Планувалося, що "Укргазвидобування" збільшить видобуток з 14 до 20 млрд кубометрів на рік. Однак видобувної компанії ледь вдається утримувати її на колишньому рівні. А обіцяних інвестицій в газовидобуток так ніхто і не бачить. Чому? І куди поділися кошти, які ми платимо за газ?
Як "Укргазвидобування" містить "Нафтогаз"
Відповіді на всі ці питання можна знайти в фінансових звітах НАК "Нафтогаз України" і ПАТ "Укргазвидобування". Зокрема, в звіті про виконання фінансового плану "Нафтогазу" за 2017 р зазначено, що з 20,89 млрд кубометрів газу, реалізованого НАКом, обсяг газу, придбаного у "Укргазвидобування", склав 13,895 млрд кубометрів. Чистий прибуток "Нафтогазу" в 2017 р дорівнює 39,3 млрд грн (див. Рис. 1).
При цьому, аналізуючи чистий рух коштів від операційної діяльності, в "Нафтогазі" зазначають: "Збільшення ... пояснюється тим, що збільшилися надходження від послуг за транзит; ... за рахунок збільшення в Держбюджеті субсидій збільшились надходження за природний газ (+5260 млн грн); зменшилася по відношенню до плану оплата ПАТ "Укргазвидобування" за газ і не була здійснена запланована покупка обладнання для УГД, що в цілому призвело до зростання чистого грошового потоку від операційної діяльності на 21 772 млн грн "(див. рис. 7).
Отже, згідно з фінзвіту "Нафтогазу" за 2017 р НАК недоплатила "Укргазвидобуванню" 21,8 млрд грн. І ці кошти, виходить, записала собі в прибуток. Але, як відомо, якщо десь прибуло, то десь мало відбути. дивимося баланс (звіт про фінансовий стан) "Укргазвидобування" на 31 грудня 2017 р і знаходимо графу "Дебіторська заборгованість за продукцію, товари, роботи, послуги": 33,85 млрд грн - на кінець звітного періоду, 18,96 млрд - на початок звітного періоду. Така ж заборгованість була і за результатами першого кварталу 2018 го - 33,85 млрд грн, на кінець звітного періоду вона збільшилася до 42,18 млрд.
В оприлюдненому звіті правління ПАТ "Укргазвидобування" "Про результати фінансово-господарської діяльності за 2016 рік, пропозиції щодо основних напрямків діяльності на 2017 рік" зазначається: "Фінансовим планом суспільства заплановано фінансування капітальних витрат в розмірі 30 430 172 тис. Грн, а зменшення фінансування призведе до зменшення обсягів видобутку ".
В аналогічному звіті за 2017 р наголошується, що фінансовим планом товариства заплановано фінансування капітальних витрат в розмірі 39 868,2 тис. Грн, а зменшення фінансування призведе до зменшення обсягів видобутку.
Таким чином, за даними звіту правління УГД, середньорічна потреба у фінансуванні капітальних витрат становить понад 30 млрд грн.
Укргазвидобування / Facebook
Разом з тим, незважаючи на такі потреби в фінансуванні, за спільним рішенням правління пропонується розподілити чистий прибуток "Укргазвидобування" в розмірі 30 472 509 тис. Грн., Отриману за результатами фінансово-господарської діяльності в 2017 р, в такий спосіб:
- 22 854 381,75 тис. Грн направити на виплату дивідендів акціонеру (тобто "Нафтогазу");
- решту (7 618 127,25 тис. Грн) чистого прибутку залишити нерозподіленим (для виконання статутних цілей).
Тобто при потребі в капітальних інвестиціях в 30 млрд грн акціонер ( "Нафтогаз") залишає для їх фінансування за рахунок чистого прибутку всього 7,6 млрд грн, незважаючи на те, що в звіті міститься чітке застереження: "зменшення фінансування призведе до зменшення обсягів видобутку ".
Залишаючи власне газодобувний підприємство без джерел фінансування необхідних капітальних інвестицій і зриваючи таким чином програму розвитку газодобувної галузі України до 2020 р, "Нафтогаз" використовує нарахування підвищених дивідендів від "Укргазвидобування" для погашення власної заборгованості перед нею ж.
Так, за підсумками першого півріччя 2018 го, після прийняття рішення про виплату понад 22 млрд грн дивідендів для "Нафтогазу", його заборгованість перед ПАТ "Укргазвидобування" протягом другого кварталу 2018 р зменшилася з 42 млрд грн до 24 млрд. При цьому нерозподілений прибуток (яка є джерелом для фінансування програми видобутку) за цей же період зменшилася з 52 млрд грн до 36 млрд.
Застосування таких "схем" для погашення власної заборгованості може свідчити про те, що протягом більше двох років "Нафтогаз" використовував для своїх власних потреб, не пов'язаних з видобуванням газу, кошти, що належать "Укргазвидобуванню". А після цього за мовчазною згодою правління "Укргазвидобування" і наглядової ради "Нафтогазу", всупереч застереженню, що зменшення фінансування призведе до зниження обсягів видобутку, НАК вилучає з фінансування програми видобутку газу більше 22 млрд грн для покриття власних касових розривів. Ну і, звичайно, нічого подібного фінансовими планами, підлягають затвердженню Кабінетом міністрів, що не передбачалося і здійснюється керівництвом з власної ініціативи.
Разом з тим у звіті зазначається, зокрема, що одним із першочергових завдань наглядової ради в 2017-му стала спільна робота з правлінням і ключовими дочірніми компаніями групи над розробкою фінансових і інвестиційних планів на 2017 р Малювати плани в "Нафтогазі" навчилися добре, з їх виконанням ніяк не виходить.
У річному звіті за 2017-й "Нафтогаз" стверджує, що "передає для газодобувних підрозділів 98% від ціни реалізації газу". Так звідки ж тоді у "Укргазвидобування" дебіторська заборгованість перед "Нафтогазом" в 42 млрд грн? Між іншим, ця сума становить майже 50% від річної вартості видобутого природного газу. При цьому за імпортований природний газ НАК розраховується в повному обсязі і навіть наперед. Що стосується розрахунків з дочірньою компанією "Укргазвидобування", то тут все відбувається за залишковим принципом.
На початку каденції нового менеджменту "Нафтогазу" і "Укргазвидобування", в 2014-2015 рр., Інвестиційні банкіри (за визначенням тепер уже головного комерційного директора "Нафтогазу") з керівництва НАКу говорили про можливість і навіть необхідність виведення компанії "Укргазвидобування" на IPO . Мовляв, розмістивши акції на біржі, УГД могла б залучити додаткові інвестиції в розвиток видобутку. Тоді вважали, що у видобувній компанії як самостійного юрособи є хороші шанси. Сьогодні в "Нафтогазі" кажуть, що тільки під керівництвом НАКу "Укргазвидобування" стане прибутковою компанією, а тих, хто запитує про колишніх наміри вийти на біржу з цінними паперами УГД, вважають продажними людьми, співаючими з голосу ворогів "Нафтогазу" і інтересів країни.
Прикриваючись "Укргазвидобування", НАК вимагає з бюджету 111 мільярдів гривень
Істотний нюанс в тому, що з 2016 р громадяни отримують газ за встановленою Кабміном ціною, яка нижча за ринкову і імпортного паритету (близько 7 тис. Грн за тисячу кубометрів). НАК купує газ у "Укргазвидобування" і продає населенню за спеціальними зобов'язаннями (ПСО) через мережу газорозподільних і газосбивающіх компаній. Різницю в ціні "Нафтогазу" оплачує уряд, як і за субсидії.
При цьому слід зазначити, що згідно з поданою на затвердження Кабміном (як акціонером "Нафтогазу") річного звіту правління НАКу "рівень розрахунків споживачів ПСО в 2017 р істотно покращився і склав 92% (в 2016 р - 69%), що стало наслідком перш за все ефективної роботи компанії, а також підвищення обсягу субсидій у держбюджеті "(див. рис. 3).
Що стосується ефективної роботи компанії "Нафтогаз" в цьому напрямку - це, очевидно, перебільшення. Але бюджет значно ретельніше розраховується з НАКом, ніж навіть рік тому.
Отже, отримуючи в 2017 р від споживачів ПСО оплату за газ на рівні 92%, сам "Нафтогаз" продовжував накопичувати борги перед УГД, відволікаючи кошти, що належать газовидобувному підприємству, на фінансування інших витрат, не передбачених фінансовим планом, зокрема на дострокове погашення кредитної заборгованості перед Газпромбанком (22,28 млрд грн).
Виходячи з такого стану розрахунків, підкреслювати в річному звіті то, що "Нафтогаз" передає газовидобувних підрозділам 98% від ціни реалізації газу, це цинічні вигадки, які не мають нічого спільного з реальним станом справ.
Але далі - більше. У річному звіті за 2017 г. "Нафтогаз" і УГД вимагають компенсацію з держбюджету витрат від ПСО в 2015-2017 рр. на загальну суму 111 млрд грн. Структура компенсації, за їхньою логікою наступна:
- 12,1 млрд грн - збитки "Нафтогазу";
- 24,1 млрд грн - резерв на сумнівну заборгованість "Нафтогазу";
- 74,8 млрд грн - збиток "Укргазвидобування" від неринкової ціни газу.
Такі вимоги "Нафтогазу" і УГД, м'яко кажучи, на межі здорового глузду і є приводом засумніватися у всій решті інформації, наведеної у звітах компаній про їх фінансової та господарської діяльності.
По-перше, відповідно до аудиторського звіту за 2015 г. "Нафтогазу" була надана з бюджету додаткова фінансова підтримка від держави в розмірі 29,7 млрд грн і якраз з метою покриття збитків від реалізації газу для побутових споживачів. Тому за 2015 року всі збитки були компенсовані з держбюджету.
Що стосується реалізації газу для побутових потреб населення (ПСО) в 2016-2017 рр., То відповідно до консолідованої фінансової звітності, в 2016 р від цієї діяльності "Нафтогаз" отримав 12,0 млрд грн валового прибутку, в 2017 р - вже 26 , 5 млрд (див. рис. 2, 3).
Сумарний прибуток від поставок газу побутовим споживачам за 2016-2017 рр. становить 48,5 млрд грн. Тоді які ж 12,1 млрд грн збитків вимагає компенсувати "Нафтогаз", і на чому ґрунтуються його такі заяви?
По-друге, не тільки ніякими законами або нормативними актами, а й здоровим глуздом не передбачено можливість компенсації за рахунок платників податків (з державного бюджету) нездатності менеджменту "Нафтогазу" проводити елементарну роботу з дебіторською заборгованістю, яку сама ж компанія перевела в розряд сумнівної (24 , 1 млрд грн).
По-третє, сумарний чистий прибуток УГД за 2016-2017 рр. перевищує 42 млрд грн. Разом з тим за цей період на капітальні інвестиції витрачено всього близько 18 млрд грн. В ПАТ "Укргазвидобування" існує значний профіцит фінансування, тому підприємство, незважаючи на мільярдні потреби в капінвестиції, навіть не приваблює кредитні кошти. Та попри це і в умовах державного регулювання цін на природний газ для споживачів соціальної сфери, "Нафтогаз" вимагає від державного бюджету компенсувати для УГД ще додатково 74,8 млрд грн. На тлі таких вимог, можливо, борги самої НАК перед "Укргазвидобування" будуть не настільки помітними? Логіка така?
Отримувати значний прибуток від діяльності ПСО і разом з тим вимагати в звіті від Кабінету міністрів надати компенсацію за таку діяльність - не свідома чи це введення в оману суспільства, уряду, а також потенційних інвесторів галузі?
Про субсидії
Детально вивчаючи річний звіт за 2017 р можна помітити, як змінювалася позиція менеджменту "Нафтогазу", "що діє в інтересах компанії та кінцевого власника - народу України", щодо субсидій на газ для населення.
Восени 2016 р глава "Нафтогазу" стверджував: "З 2016 року" Нафтогаз "вперше за багато років є прибутковим і не потребує фінансових вливань з держбюджету. У поточному році "Нафтогаз" планує сплатити близько 60 млрд грн податків, або більше 10% загальних доходів Державного бюджету України. Цього вдалося досягти, зокрема, за рахунок ліквідації руйнівних прихованих субсидій та побудови нової системи адресних субсидій для допомоги малозабезпеченим громадянам ".
А це вже цитати з річного звіту "Нафтогазу" за 2017 р .:
"Система розрахунків за газ, який використовується одержувачами житлових субсидій, є недосконалою";
"Одержувачі субсидій використовують вдвічі більше газу, ніж споживачі, які оплачують газ самостійно";
"... є обгрунтована підозра, що на побутових споживачів, чиє споживання покривається субсидіями, облгазсбити приписують не використані ними обсяги (що, в свою чергу, збільшує суму субсидій і витрати державного бюджету)".
Отже, НАК готувала підстави, щоб вимагати вливань з держбюджету?
Заради справедливості слід зазначити, що як платник податків, зборів та інших обов'язкових платежів "Нафтогаз" все ж в перших рядах (див. Табл. 1, 2). У минулому році його платежі до бюджету склали 36,2 млрд грн. Ось тільки дивний збіг - майже таку ж суму НАК вимагає повернути їй з держбюджету ...
Про перемогу - голосно, про решту - ні звуку
Голосно презентуючи річний звіт за 2017 р НАК постійно наголошує: "Перемога в арбітражних виробництвах проти" Газпрому "стала головним фактором прибутковості групи в 2017 р -" Нафтогаз "отримав найбільшу за свою двадцятирічну історію чистий прибуток ... Без позитивного ефекту арбітражу по справі про транзит газу Група понесла б чистий збиток у розмірі 7,4 млрд грн ".
Слід звернути увагу на два твердження з наведеного тексту:
1. Перемога в арбітражних виробництвах проти "Газпрому" стала головним фактором прибутковості групи "Нафтогаз" в 2017 р
2. Без позитивного ефекту арбітражу у справі про транзит газу у групи "Нафтогаз України" був би чистий збиток у розмірі 7,4 млрд грн.
У першому затвердження нас запевняють, що головним фактором прибутковості є перемога в обох виробництвах проти "Газпрому" (нагадаю, було два виробництва, одне із закупівлі газу у російської компанії, друге з транзиту російського газу через ГТС України).
У другому затвердження переконується, що без позитивного ефекту тільки одного арбітражу - по транзиту газу група мала б чисті збитки в розмірі 7,4 млрд грн.
Перше твердження, м'яко кажучи, не витримує критики, друге носить маніпулятивний характер, де говориться "А", але замовчується "Б", і ось чому.
По-перше, в самому звіті вказується величина прибутку від відображення обох рішень Стокгольмського арбітражу - і з купівлі-продажу природного газу, і по його транзиту. Її розмір становить 12,6 млрд грн.
По-друге, відповідно до аудиторської перевірки консолідованої фінансової звітності за 2017 р зазначена прибуток (12,6 млрд грн) є складовою загального прибутку "Нафтогазу" до оподаткування, яка дорівнює 52,75 млрд грн.
Таким чином, частина прибутку від відображення обох рішень Стокгольмського арбітражу становить 24% від загального прибутку до оподаткування і не є головним чинником.
Для порівняння, згідно з тим же аудиторського звіту сумарний прибуток до оподаткування від реалізації всього газу становить 20,45 млрд грн (або 39%, див. Рис. 2, 3), від транзиту - 14,5 млрд (або 28%, див. рис. 4).
Тому твердження "Нафтогазу" про те, що головним фактором прибутковості компанії є перемога в арбітражних виробництвах проти "Газпрому", не відповідає дійсності і нівелює інші реальні (а не намальовані на папері), значно більші прибутки компанії - від реалізації газу і від його транзиту (див. рис. 4).
Також окремі дані, наведені на графіку під назвою "Формування чистого прибутку групи за 2017 рік", поданому в річному звіті за 2017 року, не відповідають даним аудиторського звіту, є надуманими, спотворюють реальні показники і вводять в оману користувачів цього звіту.
Тепер про другий затвердження, что без позитивного ефект арбітражу делу про транзит газу група НАК "Нафтогаз України" мала б чистий збиток в 7,4 млрд грн. Воно Дійсно має Арифметичний Зміст, Аджея Якби НЕ Було позитивного решение арбітражу по транзиту, и існувало решение арбітражу относительно газу, то "Нафтогаз" не зміг бі Записати Собі в доходи 57,1 млрд грн. Але змушений був би залишити у витратах 44,5 млрд, нарахованих по арбітражному виробництву щодо контракту купівлі-продажу газу.
Тобто без позитивного рішення по транзиту не існувало б джерела покриття витрат по газу. І саме різниця між цими доходами і витратами (12,6 млрд грн) і є так званим ефектом відображення рішень арбітражу щодо купівлі-продажу природного газу та його транзиту.
Таким чином, якщо сам "Нафтогаз" в своєму річному звіті говорить "А" і допускає "відсутність позитивного рішення арбітражу по транзиту", то далі безумовно треба сказати і "Б", а саме - наявність арбітражного рішення за контрактом купівлі-продажу газу завдало "Нафтогазу" збитки щонайменше в сумі 44,5 млрд грн. Чи не так?
Якщо так, то цікаво, кому і за що в серпні-вересні 2017 р були виплачені десятки мільйонів гривень премій під гаслом перемоги в Стокгольмському арбітражі за контрактом купівлі-продажу газу? Адже на той час ще не існувало позитивного рішення арбітражу по транзиту, завдяки якому, як випливає з фінансового звіту НАКу, покрили витрати по першому рішенню.
Трудовий контракт з главою "Нафтогазу" і фінплан на 018 рік
Наказом Мінекономрозвитку від 13 квітня 2016 р №681 були затверджені умови контракту з головою правління публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія" Нафтогаз України ".
Відповідно до п.2.2.1 умов контракту керівник зобов'язаний забезпечувати виконання завдань, передбачених річним фінансовим планом. Згідно з пунктом 2.2.16 у разі незатвердження (непогодження) річного фінансового плану в установленому порядку керівник зобов'язаний здійснювати витрати, безпосередньо пов'язані з виробництвом і реалізацією продукції (товарів, робіт, послуг).
Наказом Мінекономрозвитку від 2 березня 2015 р №205 затверджено Порядок складання, затвердження та контролю виконання фінансового плану суб'єкта господарювання державного сектора економіки, відповідно до якого компанія "Нафтогаз України" повинна подавати фінансовий план на відповідний рік та надавати звіти про його виконання.
Проект фінансового плану НАК "Нафтогаз України" на 2018 був відісланий до Кабміну листом компанії від 20 листопада 2017 р №31-913 / 1 / КМ-17. Для виконання доручення уряду від 24 листопада 2017 р №46678 / 1 / 1-17 зазначений фінансовий план був опрацьований Міністерством фінансів. За підсумками такого пророблення Мінфін листом від 15 грудня 2017 р №24020-10-5 / 35411 проект фінансового плану "Нафтогазу" на 2017 р повернув компанії для врахування зауважень та суттєвого доопрацювання.
Станом на початок серпня 2018 р фінансовий план компанії "Нафтогаз України" не тільки не затверджений, але і не поданий на розгляд в установленому порядку.
За підсумками першого кварталу 2018 року компанія "Нафтогаз" надіслала в Мінекономрозвитку звіт про свою фінансову діяльність за поточний період. Слід порівняти, як змінилися (збільшилися / зменшилися) витрати "Нафтогазу" на юристів, радників, відрядження і зарплати в 2017 р (див. Рис. 5, 6).
Згідно з цим звітом, незважаючи на відсутність затвердженого фінансового плану і всупереч пункту 2.2.16 умов контракту з керівником, в "Нафтогазі" здійснювалися не тільки витрати, безпосередньо пов'язані з виробництвом і реалізацією продукції (товарів, робіт, послуг), а й інші не пов'язані з цим витрати (див. рис. 5). Зокрема, в звітному періоді "Нафтогаз" здійснював витрати, не пов'язані з виробництвом і реалізацією продукції, на:
- зміст філій і представництв - 52 млн грн;
- забезпечення діяльності наглядової ради - 15 млн;
- залучення зовнішніх радників - 21 млн;
- забезпечення діяльності апарату компанії, крім витрат на оплату праці (оренда і обслуговування адміністративних приміщень, поточні ремонти, послуги охорони, безпеки, автотранспорту, зв'язку, організаційно-технічні послуги, підвищення кваліфікації персоналу, відрядження, інше), - 24 млн;
- нарахування резерву на сумнівну заборгованість - 1523 млн грн;
- визнані економічні санкції - 998 млн грн.
Таким чином, в першому кварталі 2018 го "Нафтогаз України" поніс понад 2,6 млрд грн витрат, не пов'язаних з виробництвом і реалізацією продукції, що, в свою чергу, призвело до зменшення фінансового результату (чистого прибутку).
Згідно з пунктом 2.2.1 умов контракту, керівник зобов'язаний дотримуватися умов контракту, за пунктом 2.2.3 діяльність керівника повинна бути спрямована на збільшення прибутку компанії. Понесені компанією витрати, не пов'язані з виробництвом і реалізацією продукції (2,6 млрд грн), суперечать пункту 2.2.16 умов контракту з керівником.
Але керівництво "Нафтогазу" "і тут підстрахувалося. Згідно з висновками, наведеними в річному звіті, в разі невиконання роботи з технічного обслуговування і запланованого зростання групи "Нафтогаз" керівництво компанії по суті знімає з себе відповідальність і перекладає її на органи виконавчої влади, які своєчасно не змогли узгодити фінансовий план компанії.
Ось як подається інформація в річному звіті:
"Довготривале затвердження фінансового плану
Чинне законодавство України передбачає узгодження фінансового плану компанії з органами виконавчої влади, що призводить до значних затримок в його затвердження і підвищує ризик його невиконання.
Відсутність затвердженого фінансового плану унеможливлює повноцінне здійснення інвестиційних програм, що може бути викликом як для успішного виконання нинішньої роботи з технічного обслуговування, так і для запланованого зростання групи "Нафтогаз".
Дивує при цьому позиція керівництва "Нафтогазу" в частині того, що для успішного виконання роботи з технічного обслуговування і для запланованого зростання потрібен затверджений фінансовий план, а для виплати мільйонних бонусів для топ-менеджменту компанії - немає.
***
Проголошення "Нафтогазу України" прибутковою компанією має матеріальне значення для її менеджменту - чим більше прибуток, тим вище будуть їх нагороди і бонуси. Тим більше що у глави НАКу контракт закінчується 22 березня 2019 г. А ще стільки треба встигнути! Очевидно, і з цієї причини "Нафтогаз" не розраховується вчасно з "Укргазвидобуванням" і "Укртрансгазом", записуючи невиплати в свій прибуток. Тому й потрібен НАКу, як і будь-якої монополії, імпортний паритет цін. Тому що якщо країна буде забезпечувати себе газом і не буде залежати від імпорту (а НАК ще й основний імпортер газу), то ціна на нього, очевидно, буде значно нижче. Собівартість видобутку газу УГД не перевищує 40 дол. / Тис. кубометрів. Навіть з урахуванням інвестиційної складової на розвиток газовидобутку ціна видобутого в Україні газу реально нижчою від імпортного паритету.
Імпортують же газ (і орієнтуються на його ціни) в залежності від розкладу на газових ринках Європи і не тільки на рівні від 120-160 дол. / Тис. кубометрів. Трейдерам вигідно, "Нафтогазу" вигідно, не вигідно споживачам. Але вони (тобто ми) не є пріоритетом в комерційній діяльності державної компанії. Їх головна мета - прибуток, так і в статуті записано. Там, правда, є і про забезпечення газом надійно і безперебійно, і про соціальну відповідальність компанії. Але до цих положень статуту, як правило, звертаються тільки в разі потреби довести вагомість НАКу в публічних або судових суперечках. А також в недешевої рекламної продукції "Нафтогазу".
До того ж, утримуючи під своїм контролем ресурсні потоки (газові та грошові) "Укргазвидобування", НАК "Нафтогаз України" свідомо чи ні притримує газовидобувну компанію, тільки підтверджені запаси природного газу якої сягають понад 270 млрд кубометрів, для майбутнього покупця. До речі, за різними оцінками, запаси на майже 140 родовищах і ліцензійних площах "Укргазвидобування" значно більше - від 380 до 780 млрд кубометрів. Ласий шматок. І в руках одного власника - потенційного продавця він має не тільки чималу комерційну, а й стратегічну для енергетики і економіки країни ціну. Хто і як їм розпорядиться, в чиїх інтересах?
Алла ЄРЬОМЕНКО
Чому?І куди поділися кошти, які ми платимо за газ?
Так звідки ж тоді у "Укргазвидобування" дебіторська заборгованість перед "Нафтогазом" в 42 млрд грн?
Тоді які ж 12,1 млрд грн збитків вимагає компенсувати "Нафтогаз", і на чому ґрунтуються його такі заяви?
На тлі таких вимог, можливо, борги самої НАК перед "Укргазвидобування" будуть не настільки помітними?
Логіка така?
Отже, НАК готувала підстави, щоб вимагати вливань з держбюджету?
Чи не так?
Якщо так, то цікаво, кому і за що в серпні-вересні 2017 р були виплачені десятки мільйонів гривень премій під гаслом перемоги в Стокгольмському арбітражі за контрактом купівлі-продажу газу?