Допомагати легко: Як закарпатські волонтери створюють Європу в Україні
У сучасному світі благодійність, допомога нужденним, волонтерство та залучення до різних акцій, спрямованих на певну благородну мету, стали дуже поширеними. Причому допомога, її розмір і суть не залежать від статусу і матеріальної спроможності - зараз допомагати просто, варто лише почати.
Що стосується останнього, то недавно найбільше волонтерський рух Закарпаття - Рух підтримки закарпатських військових - уже зазначало четверту річницю своєї діяльності. Зараз Рух є відомою волонтерської організацією, учасників називають не інакше як "ведмедями" (Рух підтримки має відповідну емблему), і майже кожне масовий захід не проходить без небайдужих волонтерів, які заробляють гроші для військових. Саме заробляють, а не просять. Фантазія у волонтерш і волонтерів невичерпна. Вони проводять тематичні "торжища", готуючи і продаючи їжу і напої, розігрують лотереї, організовують волонтерський онлайн-магазин. Все для того, щоб заробити гроші для допомоги військовим на фронті.
Саме влітку чотири роки тому і був заснований ДПЗВ (Рух підтримки закарпатських військових - Ред.), Провівши акцію в одному з супермаркетів міста. Тоді, коли почалися військові дії на Сході України, армія потребувала їжі, одязі, засобах гігієни. На заклик волонтерів, в тому числі і однією з засновниць потужного руху, журналістки Галини Ярцевої, відгукнулися місцеві і закрутилося - тоді взагалі у всіх супермаркетах зібрали 3,5 тонни продуктів. Згодом були такі акції, зараз же волонтери свого заряду не втрачають - відповідно до дати чи заходу вони стають чарівними морячка, містичними чортами чи іншими персонажами і готують, варять, торгують, розігрують.
Незважаючи на те, що ДПЗВ не здається і активно працює, волонтери потребують допомоги. Як фінансової, так і фізичної. Для роботи їм часто банально просто не "вистачає рук". Тому будь-яка допомога і приєднання до справи для них доречні. Про це волонтери відзначають кожен раз, і кожен раз, слава Богу, на їхні заклики підтримати в тій чи іншій справі відгукується чимало людей - як дорослих, так і дітей.
Також вже кілька років в Ужгороді працює громадська організація "Щасливі діти". Їх поле роботи безмежно. Члени організації залучають дітей до творчих проектів, екологічним ініціативам. Свого часу, на початку діяльності, чимало часу було присвячено адаптації маленьких переселенців зі східних регіонів. За роки діяльності багато було зроблено і для допомоги дітям з обмеженими можливостями. Члени ГО зуміли організувати масштабний проект "Місто щасливих дітей", залучити дітей до виготовлення екосумок і зробити використання таких сумок певним "трендом".
Також за участю "Щасливих дітей" була розроблена ініціатива про обмеження на законодавчому рівні використання пластику та поліетилену в Україні. Відповідне звернення було проголосовано обласними депутатами на останньому засіданні сесії Закарпатської облради. Не забувають у громадській організації та про батьків, запрошуючи їх на зустрічі з фахівцями в самих різних сферах, пов'язаних з вихованням дітей.
З останніх досягнень "Щасливих дітей": в обласній дитячій лікарні облаштували ігровий куточок для онкохворих . Тепер дітям, які лікуються в онкогематологічному відділенні обласної дитячої лікарні в Мукачеві, буде набагато веселіше. Це стало можливим завдяки звичайним людям, які об'єдналися заради доброї справи. "Протягом березня-липня на наш рахунок надходили кошти. Хтось перераховував 1000 грн, хто - то - 25. Але справа не в цифрах. А в щирому бажанні допомогти. І це неймовірно!", - кажуть в організації.
Оскільки більшість заходів ГО "Щасливі діти" (а їх неймовірна кількість) - безкоштовні, або з мінімальною оплатою, то підтримка організації - без перебільшення безцінна.
Не відстають закарпатці і в такому популярному русі, як захист тварин. У більшості закарпатських міст, як і по Україні в цілому, - гостра проблема з бездомними тваринами, функціонуванням спеціальних притулків тощо. Більш того, тут немає жодного пристойного притулку, який би мав повноцінне фінансування. Все тримається на плечах і ентузіазмі волонтерів-зоозахисників.
Багатьом закарпатцям відомі назви організацій "Барбос", "Допоможи другу", "Другий шанс". Волонтери мають "роботу" постійно - підібрати, вилікувати, нагодувати, обігріти, знайти господарів або новий будинок чотириногим. Таким організаціям коштів постійно не вистачає.
Крім того, що приміщення під притулки необхідно знайти і містити, постійно потрібен догляд за тваринами. А це: корм, ліки, послуги ветеринарів. Часто волонтери просять старий одяг, постіль, ковдри - щоб тваринам було де спати. І, звичайно, постійно необхідна фізична допомога - бездомних, покинутих або втрачених тварин стає все більше. Допомогти їм часто просто нікому.
Благодійних організацій на Закарпатті багато, хороших людей - ще більше. Стати на шлях благодійності, волонтерства або просто разово допомогти нужденним нескладно. І зовсім не потрібно для цього мати багато грошей, можливостей або часу. Варто лише пам'ятати одну важливу річ: вирішивши стати на шлях безкорисливої допомоги, новачкам слід бути обачними, бо шахраї, які наживаються на псевдоблаготворітельності, теж свою "роботу" виконують справно, тому довіряти кожному заклику про допомогу в мережі не варто. Можна долучитися до відомим, надійним рухам, або ж організувати благодійну справу самостійно.