Резерви банку і їх економічна роль

1. Види резервів банку
2. Обов'язкові резерви банку або резервні вимоги
3. Резервний фонд банку
4. Резерви банку на можливі втрати по позиках
5. Резерви банку під знецінення цінних паперів
6. Інші види резервів банку

Жодна фінансова установа не застрахована на сто відсотків від незапланованих фінансових втрат, тому в процесі свого функціонування і регулювання банківського ризику, фінансовий інститут повинен відводити важливу роль формування резервів банку.

З метою забезпечення своєї фінансової надійності, банк зобов'язаний створювати різного роду резерви на покриття можливих збитків, порядок формування і використання яких встановлюється в більшості випадків Банком Росії і законодавчими актами. Мінімальні розміри резервів банку визначаються Центральним Банком РФ . Розміри відрахувань в резерви банку з прибутку до оподаткування встановлюються федеральними законами про податки.

Види резервів банку

Треба розуміти, що резерви банку хоч і мають одне спільне призначення - як то: на випадок гострої необхідності, очікуваних витрат або збитків, але, тим не менш, підрозділяються на певні види.

Обов'язкові резерви банку або резервні вимоги

Обов'язкові резерви банку або резервні вимоги - представляють собою інструмент регулювання загальної ліквідності банківської системи , Який використовується Банком Росії для контролю грошових коштів за допомогою зниження грошового накопичення комерційними банками. Подібний механізм встановлюється з метою обмеження кредитних можливостей фінансових організацій і підтримки на певному рівні грошової маси в обігу.

Обов'язкові резерви банку - це, по суті, кошти комерційних банків та інших кредитних інститутів, які вони зобов'язані зберігати в Центральному Банку в якості гарантійного фінансового фонду, що забезпечує надійне виконання своїх зобов'язань перед клієнтами. В принципі, завдання створення обов'язкових резервів лежить поза інтересами окремо взятого банку, по суті - це інструмент здійснення грошово-кредитної політики держави.

Обов'язкові резерви, будучи високоліквідними активами, тим не менш, не можуть бути повною мірою використані при виникненні у банку несприятливих обставин. Наприклад, якщо в банку почався відтік грошових коштів вкладників, то обов'язкові резерви можуть бути використані для фінансування цього процесу тільки в межах встановленого нормативу. І навіть підвищення суми обов'язкових резервів внаслідок зміни нормативу не збільшує надійність окремого банку, т. К. В цьому випадку з обороту вилучаються додаткові кошти.

Резервний фонд банку

Резервний фонд банку - частина власного капіталу, що утворюється за рахунок щорічних відрахувань від прибутку. Резервний фонд служить для покриття збитків банку, що виникають в результаті його діяльності, а також створюється для збільшення статутного фонду. Норматив відрахувань до резервного фонду встановлюється загальними зборами акціонерів, однак не може становити менше певної величини статутного капіталу.

Резервний фонд включається в розрахунок капіталу банку. Кредитна організація має можливість за підсумками року зробити відрахування в резервний фонд тільки в тому випадку, якщо є прибуток. Таким чином, резервний фонд банку створюється за рахунок приросту чистих активів.

Тим самим в резервному фонді накопичуються активи, отримані банком в результаті його діяльності. Роблячи перерахування з прибутку в резервний фонд, фінансовий інститут передбачає використання частини своїх активів тільки на певні цілі, головна з яких - покриття збитків.

Резерви банку на можливі втрати по позиках

Резерв на можливі втрати по позиках є спеціальний резерв банку, формування якого обумовлена кредитними ризиками в діяльності фінансових організацій. Цей резерв дозволяє уникати коливань величини прибутку банків у зв'язку зі списанням втрат по позиках, тим самим впливаючи на величину капіталу.

Даний резерв формується за рахунок відрахувань, що відносяться на витрати банків, причому окремо за кожною виданою позикою. Резерв банку на можливі втрати по позиках використовується тільки для покриття непогашеної клієнтами позичкової заборгованості за основним боргом. За рахунок зазначеного резерву банку проводиться списання втрат по нездійсненним для стягнення позиках.

При цьому позичкова заборгованість, безнадійна і (або) визнана нереальною для стягнення, списується з балансу кредитної організації за рахунок резерву на можливі втрати по позиках, а при його нестачі списується на збитки звітного року, тим самим відбувається зменшення оподатковуваної бази банку. Правда, при формуванні подібного резерву банку не використовуються ніякі ресурси, що володіють цінністю.

Резерви банку під знецінення цінних паперів

В останній робочий день кожного місяця проводиться переоцінка за ринковою вартістю вкладень кредитної організації в цінні папери. В даному випадку, під ринковою ціною розуміється середньозважена вартість одного цінного паперу за угодами, здійсненим протягом останнього торгового дня звітного місяця на фондовій біржі або через організатора торгів. У виняткових випадках за ринкову вартість за станом на останній робочий день звітного місяця приймається фактична ціна купівлі цінного паперу, зменшена в два рази.

У тому випадку, якщо ринкова вартість цінного паперу на останній робочий день звітного місяця (т.зв. ціна переоцінки) виявиться нижче балансової вартості цінного паперу, то комерційний банк або кредитна установа зобов'язана створити резерв під знецінення вкладень у цінні папери в розмірі зниження середньої ринкової ціни (ціни переоцінки) щодо балансової вартості. При цьому сума резерву не повинна перевищувати 50% від її балансової вартості.

Даний резерв банку формується в останній робочий день місяця, в якому була придбана цінний папір, і списується одночасно з вибуттям цінного паперу. Резерви банку створюються окремо для кожного цінного паперу незалежно від збереження або збільшення вартості всіх цінних паперів.

Переоцінка вкладень в цінні папери приводить до створення резервів банку під їх знецінення, але не змінює балансової вартості цих цінних паперів. Тому резерв банку під знецінення цінних паперів, по суті, є скоріше не резервом, а коригуванням вартості цінного паперу для обліку її в балансі банку. Кредитні організації за підсумками звітного місяця повинні проводити коректування створених раніше резервів під знецінення вкладень у цінні папери з урахуванням кількості цінних паперів і ринкової вартості.

Інші види резервів банку

Крім перерахованих вище основних резервів банку, існують і інші, об'єднані в групу можливих втрат по іншим активам - до них відносяться:

• резерв банку під балансові активи, за якими існує ризик втрат
• резерв банку по деяких інструментах, які відображені на позабалансових рахунках бухгалтерського обліку
• резерв банку за строковими угодами
• резерв банку під інші втрати

Слід розуміти, що під можливими втратами фінансового інституту стосовно формування резерву на увазі гіпотетичні збитки в майбутньому з причини виникнення таких обставин:

• зниження вартості активів кредитної організації
• збільшення обсягу зобов'язань і (або) витрат банку в порівнянні з раніше відображеними в бухгалтерському обліку
• невиконання зобов'язань контрагентами кредитної організації за укладеними нею операціях (зроблених операціях) або внаслідок невиконання обіцянок особою, належне виконання зобов'язань якого забезпечується прийнятим на себе кредитною організацією зобов'язанням.

В принципі, з розглянутих резервів банку, ефективним є тільки його резервний фонд, тому що тільки за рахунок цього фонду банк може впливати на свої витрати. Всі інші резерви не є для банку ефективними, тому що їх збільшення не сприяє посиленню здатності банку протистояти несприятливого розвитку подій.