Реструктуризація проблемних активів казахстанського банківського сектора

Бібліографічний опис:

Туменбаева О.Ш. Реструктуризація проблемних активів казахстанського банківського сектора [Текст] // Актуальні питання економічних наук: матеріали II Міжнар. науч. конф. (г. Уфа, квітень 2013). - Уфа: Літо, 2013. - С. 55-58. - URL https://moluch.ru/conf/econ/archive/76/3722/ (дата звернення: 08.06.2019).

Вступ

Управління банківською кризою не просте завдання для регуляторів. Найчастіше рішення приймаються коли вже криза настала і при наявності «фрагментарною» інформації. Як відомо, банківського бізнесу більш притаманне не поширення володіє інформацією. Більш того, деякі учасники мають стимул спотворювати окремі факти. З огляду на роль банківського сектора в сучасній економіці, рішення регулятора можуть мати як політичні, так і економічні наслідки для будь-якої країни. У цій статті подано короткий огляд рішень, прийнятих казахстанським регулятором, для мінімізації ризиків банківського сектора і поточний стан по реструктуризації проблемних активів банківського сектора.

Регуляторні рішення для мінімізації ризиків банківського сектора.

Незважаючи на те, що з моменту початку глобальної фінансової кризи пройшло більше шести років, казахстанський банківський сектор все ще в пошуках успішної моделі розвитку. Закон про мінімізацію ризиків (Закон), який був підписаний в грудні 2011 року президентом Республіки Казахстан, поки ще на практиці реалізував себе в якості збору постфактум інформації від сектора. У частині інструментів щодо поліпшення якості банківських активів Закон передбачає створення дочірніх організації банків для роботи з поганими активами і створення Національним Банком РК Фонду Проблемних Активів (ФПА), а також скасування податкових наслідків для списання позик з балансу банків.

Однак на сьогоднішній день перші два інструменти залишаються нереалізованими. Умови придбання проблемних активів ФПА мають ряд обмежень і тим самим звужують можливості використання даного інструменту. По-перше, це розмір капіталу, вливається в ФПА, який становить всього 1 млрд. Доларів США. У той час як сума непрацюючих позик тільки на початок відкриття ФПА становила 23,4 млрд доларів США. По-друге, вимоги до викуповувати непрацюючим позиками. ФПА може викуповувати позики, видані тільки юридичним особам резидентам РК, розміром перевищує 400 тис. Доларів США, не пов'язані з нерухомістю або не забезпечені нерухомістю. Тим самим ефекту від участі в програмі ФПА на себе не зможуть відчути Альянс Банк (роздрібний кредит), Банк ТуранАлем (нерезиденти) і Казкоммерцбанк (будівельний сектор). У той час як частка цих банків у складі непрацюючих позик сектора становить понад 71 відсотки.

Як наголошується в казахстанських фінансових колах, інноваційним рішенням регулятора в частині створення дочірніх організації в структурі банку є дозвіл цим дочірнім компаніям володіти акціями (частками участі) в нефінансових організаціях, що раніше було заборонено. Теоретично це участь в реструктуризації операційної та фінансової діяльності боржника має позитивно відіб'ється не тільки у вигляді повернення боржником грошей банку, а й як підвищення ділової активності економіки країни. На практиці невідомо наскільки ця ідея здійсненна, враховуючи той факт, що в країні майже відсутня школа криза менеджменту. Якими професійними якостями повинні володіти персонал дочірніх компанії, щоб управляти активами в різних секторах економіки? Про який розмірі штату співробітників може йти мова? Яка точка беззбитковості діяльності цих дочірніх компанії? На додаток, коли і як дочірні компанії зможуть продати свою участь в капіталі нефінансових організації стратегічному інвесторові? Можливо відсутність бачення повної картини діяльності дочірніх компанії і спричинило за собою неактивність казахстанських банків у створенні дочірніх компанії або «поганих банків» в своїй структурі. Той же Казкоммерцбанк тільки в лютому поточного року заявив про створення своєї дочірньої компанії, через рік після прийняття Закону.

Тим самим, казахстанський регулятор або запізнюється в прийнять рішення або свідомо приймає рішення, які не матимуть належного економічного ефекту для сектора. Наслідки цих рішенні на цифрах будуть розглянуті в наступній частині статті.

Поточний стан по реструктуризації проблемних активів банківського сектора

Існуючі регуляторні вимоги дозволяють застосовувати японську модель вирішення питань по проблемних активах і як результат нешвидка і нерадикального «чистка» активів. Статистика проблемних активів банків вказує на негативну динаміку. За аналізований період з 1 березня 2007 року (умовно «докризовий період») по 1 березня 2013 року частка сумнівних кредитів збільшилася майже на 15 пунктів або збільшилася з 16,71% до 31,57%, частка безнадійних кредитів - збільшилася майже на 20 пунктів і досягла 21,55% (Див. Рис.1). У той же час банки не можуть собі дозволити активну чистку активів через недостатність капіталу.

Мал. 1. Якість позичкового портфеля казахстанського банківського сектора,%

Джерело: КФН НБ РК.

Сьогоднішнє якість активів сектора відображає кредитну політику банків докризового періоду. Основна частина проблемних кредитів банків була сформована ще в 2005-2007 роки. З настанням кризи ліквідності банки стали більш обачними в наданні кредитів. Аналіз рівня безнадійних і сумнівних активів (понад 90 днів неповернення) демонструє значне погіршення якості активів Казкоммерцбанка і тенденцію, що для Банку ТуранАлем (проходить 2 реструктуризацію боргів), Альянс Банк і Темірбанк (Див. Рис.2). Останні 2 банку розглядають варіант злиття протягом цього року. Менеджмент обох банків впевнені в успішності результату злиття.

Заходи, що проводяться регулятором, повинні сприяти розвитку та відновленню банківського сектора. Як зазначено в Концепції розвитку фінансового сектора РК «Одним з показників, що характеризують відновлення банківського сектора, є співвідношення активів банківської системи до внутрішнього валового продукту докризового рівня. При цьому структура і якість активів будуть значно видозмінені в бік диверсифікації галузей і видів фінансових інструментів ». [1, 23].

Мал. 2. Якість активів банків на 01.01. 2013 р в тис. Доларах США

Джерело: КФН НБ РК.

література:

1. Концепція розвитку фінансового сектору Республіки Казахстан в посткризовий період, Указ Президента РК від 1 лютого 2010 року № 923

2. Закон РК Про банки і банківську діяльність в Республіці Казахстан від 31 серпня 1995 року N 2444 (з доповненнями та змінами від 01.08.2012 року)

3. Закон РК «Про внесення змін і доповнень до деяких законодавчих актів РК з питань регулювання банківської діяльності та фінансових організацій в частині мінімізації ризиків» від 28 грудня 2011 року.

4. Поточний стан банківського сектора РК за станом на 01.01.2013. Звіт КФН НБ РК.

5. www.afn.kz

6. www.nationalbank.kz