Порядок створення банків та припинення їх діяльності

Банк може бути утворений у формі акціонерного товариства або унітарного підприємства. Засновниками банку виступають юридичні особи (за винятком громадських організацій, які мають політичну мету) і фізичні. Юридичні особи повинні бути зареєстровані в установленому законодавством порядку, мати стійке фінансове становище, зокрема, не мати збитків і неплатежів до бюджету.

Комерційні банки Республіки Білорусь мають право здійснювати банківську діяльність з моменту своєї реєстрації в Національному банку. Але до цього моменту їх у с т а в- н и й фонд повинен бути в повному обсязі сформовано, причому з власних коштів засновників. Для контролю за законністю походження коштів, внесених до статутного фонду, передбачено їх декларування. Кожен учасник має право володіти не більше ніж 35% статутного фонду, винятком є ​​банки, що створюються за участю держави.

Мінімальний розмір статутного фонду встановлюється зазвичай центральним банком. Вимоги до мінімального розміру статутного фонду розрізняються:
- для банку, який створюється на території вільних економічних зон Республіки Білорусь, - 500 тис. Євро;
- для всіх інших банків і небанківських кредитно-фінансових організацій - 5 млн. Євро.

Вклади в статутний фонд або оплата акцій можуть здійснюватися як в грошовій, так і в негрошовій формі. При створенні банку мінімальний розмір його статутного фонду повинен бути повністю сформований з грошових коштів. Грошові внески до статутного фонду можуть бути внесені як в білоруських рублях, так і в іноземній вільно конвертованій валюті.

Грошові кошти, що вносяться до статутного фонду банку, підлягають перерахуванню на тимчасовий (накопичувальний) рахунок, що відкривається засновниками банку в Національному банку. В окремих випадках тимчасовий рахунок може бути відкритий в іншому банку, уповноваженому Національним банком. Кошти з цього рахунку можуть бути використані тільки для зарахування на кореспондентський рахунок банку після його реєстрації або для повернення на рахунок засновника.

До вкладів в негрошовій формі відносяться нежитлові приміщення і інше необхідне для здійснення банківської діяльності майно, що входить до складу основних фондів, за винятком об'єктів незавершеного будівництва. Внеском до статутного фонду банку не можуть бути об'єкти інтелектуальної власності.

Для реєстрації банку, створюваного засновниками-резидентами, і отримання ліцензії на здійснення банківських операцій засновники подають до Національного банку Республіки Білорусь наступні документи:
- заяву про державну реєстрацію. У ньому повинен міститися перелік банківських операцій, для здійснення яких банку необхідна ліцензія;
- статут банку;
- виписку з протоколу загальних зборів засновників (рішення власника майна) про затвердження статуту банку і кандидатур на посади керівників виконавчих органів та головного бухгалтера банку;
- документи, що підтверджують формування статутного фонду банку в повному обсязі (виписка з тимчасового рахунку);
- копії установчих документів та свідоцтв про державну реєстрацію засновників - юридичних осіб;
- відомості про засновників - фізичних осіб;
- довідку податкового органу на суми, що підлягають декларуванню;
- документ, що підтверджує право на розміщення банку за місцем знаходження (юридичною адресою), вказаною в установчих документах;
- анкети кандидатур на посади керівників виконавчих органів та головного бухгалтера банку. Претендент на місце керівника виконавчого органу банку повинен надати відомості про вищу юридичну або економічну освіту та стаж роботи не менше трьох років по керівництву відділом або іншим підрозділом банку; майбутній головний бухгалтер - про вищу економічну освіту та стаж роботи не менше трьох років на посаді бухгалтера банку. Крім цього кандидати на обидві посади надають відомості про відсутність у них непогашеної або не знятої судимості;
- документи, що підтверджують внесення вкладів до статутного фонду банку кожним інвестором;
- копії платіжних документів про перерахування грошових коштів до статутного фонду, акт оціночної комісії про вартість негрошового внеску, а також висновок незалежної експертизи про достовірність оцінки внесеного до статутного фонду майна;
- бізнес-план, що містить прогноз діяльності банку (розрахунок планованих доходів, витрат і прибутку) на трирічний період;
- документи, що підтверджують наявність технічних можливостей для здійснення відповідних банківських операцій: засобів телекомунікації, комп'ютерної техніки та програмного забезпечення, обладнання охоронно-пожежної та тривожної сигналізації, технічно укріпленого касового вузла і т.д.);
- платіжні документи, що підтверджують внесення плати за державну реєстрацію банку та загальну ліцензію.

Чи знаєте Ви, що: Форекс-брокер Exness пропонує своїм клієнтам більше 80 варіантів вибору валюти рахунку , В тому числі метало-валютні рахунки.

Для державної реєстрації банку в формі акціонерного товариства додатково подаються нотаріально посвідчений установчий договір банку і список засновників (учасників) із зазначенням розміру їх вкладу та розміру часток в статутному фонді банку. Для реєстрації та отримання ліцензії іноземному банку, а також банку за участю іноземного капіталу необхідно додатково надати документи, що підтверджують згоду контрольного органу країни іноземного засновника на його участь у створенні банку на території Республіки Білорусь. Іноземному засновнику (юридичній особі) необхідно подати документи, що містять доказ його юридичного статусу і платоспроможності. При внесенні іноземним інвестором до статутного фонду банку вільно конвертованої валюти подання декларацій не потрібно.

Розгляд документів для вирішення питання про реєстрацію банку має здійснюватися протягом не більше ніж двох місяців з дня їх подачі. До прийняття рішення про державну реєстрацію банку спеціальна кваліфікаційна комісія Національного банку проводить оцінку професійної придатності керівників виконавчих органів і головного бухгалтера банку.

Рішення про реєстрацію банку та видачу ліцензії на здійснення банківських операцій приймає Правління Національного банку.

При позитивному вирішенні питання про реєстрацію банку відділ ліцензування виробляє відповідний запис в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та індивідуальних підприємців і видає керівнику банку посвідчення і свідоцтво про державну реєстрацію. В обов'язковому порядку дані про державну реєстрацію повідомляються:
Міністерству фінансів Республіки Білорусь;
Міністерству статистики та аналізу Республіки Білорусь;
Інспекції Державного податкового комітету за місцем знаходження банку;
Республіканському унітарному підприємству "Білоруський міжбанківський розрахунковий центр".

Банківським законодавством визначено ряд причин, за якими банку може бути відмовлено в реєстрації. Підставами для відмови в державній реєстрації банку є:
не сформовані в оголошеному розмірі статутного фонду;
невідповідність кваліфікаційним вимогам керівників виконавчих органів і головного бухгалтера;
виявлення недостовірної інформації в поданих для державної реєстрації документах;
невідповідність статусу та фінансового стану засновників встановленим вимогам.

Відмова в державній реєстрації банку з мотивів недоцільності його створення не допускається.

Рішення Національного банку про відмову в реєстрації і видачі ліцензії може бути оскаржено засновниками (учасниками) банку в судовому порядку.

Комерційні банки можуть відкривати філії (відділення). Філією банку є його відокремлений підрозділ, що розташований поза місцем знаходження банку і здійснює від його імені всі або частину банківських операцій, передбачених ліцензією.

Філія банку не є юридичною особою і проводить свою діяльність на підставі положення, затвердженого створив його банком.

Філії банку на території Республіки Білорусь можуть здійснювати свою діяльність з моменту отримання згоди Національного банку на їх створення. З цією метою в Національний банк представляються:
- Заява;
- виписка з протоколу загальних зборів засновників (учасників) банку про прийняття рішення про створення філії;
- положення про філію банку, затверджене уповноваженими органами банку;
- відомості про професійну придатність керівника і головного бухгалтера філії.

Питання про створення філії розглядається Національним банком в 30-денний строк з дня подачі документів.

Комерційному банку може бути відмовлено в створенні філії або відділення, якщо:
- протягом трьох місяців перед подачею документів банк допускав збитки, не виконував економічні нормативи;
- є невідповідності положення про філію банку вимогам законодавства Республіки Білорусь і статуту банку;
- допущені порушення встановленого порядку створення філії;
- кваліфікація керівника та головного бухгалтера філії недостатня.

Перелік філій банку додається до його статуту. Банки або його філії (відділення) можуть створювати різні структурні підрозділи, розташовані поза місцем знаходження банку, філії (відділення) - розрахунково-касові центри, обмінні пункти і ін.

Комерційні банки можуть відкривати свої представництва, які є відокремленими підрозділами, розташованими поза місцем знаходження банку. Основна мета діяльності представництв банку - представлення його інтересів і здійснення їх захисту на певній території. Представництва банків не є юридичними особами і не мають права здійснювати банківські операції.

Комерційні банки зобов'язані інформувати Національний банк про внесення змін до установчих документів та доповнень, викликаних створенням або закриттям філій, змінами розміру статутного фонду банку, складу засновників, місця знаходження банку та ін. Зміни і доповнення, що вносяться до установчих документів банку, в обов'язковому порядку підлягають державної реєстрації.

Банківська діяльність є ліцензійною. Для здійснення різних видів банківських операцій комерційні банки повинні отримати відповідні ліцензії Національного банку Республіки Білорусь.

Загальна ліцензія видається банку під час його державної реєстрації і дає право на здійснення зазначених у ній операцій в білоруських рублях. Такими операціями можуть бути: залучення грошових коштів юридичних осіб у внески і депозити; розміщення залучених коштів від свого імені і за свій рахунок на умовах повернення, терміновості, платності; відкриття і ведення банківських рахунків юридичних осіб.

Внутрішня ліцензія дає право здійснювати зазначені в ній банківські операції в іноземній валюті на території Республіки Білорусь. Вона видається за заявою банку під час або після його державної реєстрації.

Генеральна ліцензія дозволяє здійснювати зазначені в ній банківські операції в іноземній валюті як на території Республіки Білорусь, так і за її межами. Ця ліцензія видається банку за його заявою, але не раніше ніж через рік після його державної реєстрації. Винятки передбачені для банків з іноземними інвестиціями і дочірніх банків іноземного банку.

Разова ліцензія дає право здійснити окрему банківську операцію в іноземній валюті і видається банку за його заявою про необхідність одноразового проведення окремої банківської операції.

Ліцензія на залучення у внески коштів фізичних осіб дозволяє банку не тільки залучати ці кошти, а й проводити розрахункове і касове обслуговування даної категорії клієнтів, відкривати і вести їх банківські рахунки. При наявності генеральної або внутрішньої ліцензії такі операції можуть здійснюватися як в білоруських рублях, так і в іноземній валюті.

Ліцензія із залучення у внески коштів фізичних осіб може бути видана банку за його заявою не раніше ніж через два роки після дати його реєстрації і при наявності певних розмірів власного капіталу.

Ліцензія на здійснення операцій з дорогоцінними металами і дорогоцінним камінням може бути видана банку за його заявою не раніше ніж через три роки після його державної реєстрації при наявності технічних можливостей і дотриманні кваліфікаційних вимог.

Обидві названі вище ліцензії можуть бути надані тільки фінансово стійким банкам. Під фінансовою стійкістю банку розуміється його прибуткова діяльність, дотримання економічних нормативів, встановлених Національним банком, відсутність заборгованості по платежах до бюджету і державні цільові бюджетні та позабюджетні фонди. Крім цього, для отримання ліцензій банк повинен мати у своєму розпорядженні власними коштами (капіталом) в розмірі, еквівалентному не менше 10 млн. Євро.

В окремих випадках, визначених законодавством, Національний банк може відкликати або призупинити дію тієї чи іншої ліцензії.

Для отримання ліцензій на здійснення банківських операцій в білоруських рублях і в іноземній валюті банку недостатньо дотримуватися вимог економічного і юридичного характеру; він повинен мати у своєму розпорядженні певними технічними можливостями. У нього повинні бути: відповідним чином обладнаний касовий вузол; рахункова, комп'ютерна та оргтехніка; технічні засоби за визначенням автентичності готівкової валюти; засоби захисту інформації, що передається по відкритих каналах зв'язку, і т.д. Крім того, Національним банком не тільки визначається технічна готовність комерційного банку до проведення банківських операцій з іноземною валютою, але і оцінюється відповідність кваліфікаційним вимогам персоналу банку.

Припинення діяльності банків може статися в результаті їх реорганізації або ліквідації. Реорганізація банку може бути проведена за рішенням його засновників (учасників) або з ініціативи Національного банку. У ряді випадків реорганізація банку здійснюється за рішенням уповноважених державних органів, в тому числі суду.

Законодавством передбачаються наступні форми реорганізації: злиття, приєднання, поділ, виділення, перетворення.

При злитті банку з іншими банками або приєднання до них усі майнові права та обов'язки переходять до банку, яке з'явилося в результаті злиття (приєднання). При поділі (виділенні) банку до створених в результаті цього банкам переходять за розподільчим балансом у відповідних частинах майнові права і обов'язки, що реорганізується банку. При перетворенні, здійснюється шляхом реорганізації банку в банк іншого виду, до знову яке з'явилося банку переходять всі майнові права та обов'язки колишнього банку.

При реорганізації банку в установчі документи вносяться необхідні зміни і виробляється його перереєстрація.

Ліквідація банку тягне за собою припинення його діяльності без переходу прав і обов'язків у порядку правонаступництва до інших осіб. Банк може бути ліквідований за рішенням його засновників (учасників), господарського суду та Національного банку. Ліквідація банку з ініціативи його засновників (учасників) проводиться з письмової згоди Національного банку. Основними причинами самоліквідації можуть бути: закінчення строку, на який створювався банк; досягнення мети, заради якої його було створено; рішення засновника про подальшу недоцільність функціонування банку.

Основними причинами примусової ліквідації за рішенням Національного банку, як правило, є: затримка початку діяльності банку більш ніж на шість місяців з моменту його реєстрації; порушення термінів і порядку формування мінімального розміру статутного фонду; порушення банком законодавства, свого статуту і розпоряджень Національного банку; виявлення неточних відомостей, на підставі яких видана ліцензія; неодноразове протягом звітного періоду подання недостовірної звітності, що приховує дійсний стан справ; здійснення недобросовісної реклами і неодноразове порушення прав споживачів та ін.

Керівництво банку при отриманні рішення про примусову ліквідацію банку (згода на самоліквідацію) має повернути до Національного банку всі види ліцензій для подальшого їх анулювання.

Для здійснення процедури ліквідації банку органом, який прийняв таке рішення, створюється ліквідаційна комісія, призначається її голова, встановлюються порядок і строки ліквідації. Повідомлення про майбутню ліквідацію банку публікується у відкритій пресі. Ліквідаційна комісія проводить оцінку фінансового стану банку, що ліквідується, готує звіт та ліквідаційний баланс, який затверджується органом, який прийняв рішення про ліквідацію. Дані документи направляються в Національний банк для внесення запису про ліквідацію банку до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та індивідуальних підприємців. Про припинення діяльності комерційних банків повідомляється в засобах масової інформації.