Київ змінює СНД на ГУАМ. Що це дасть Україні?

Прес-служба Кабміну

На 11-му Київському безпековому форумі президент України Петро Порошенко виступив з пропозицією про офіційний вихід країни із статутних органів СНД, а також про припинення дії окремих положень "Договору про дружбу, співпрацю і партнерство між Російською Федерацією і Україною". Іншим важливим подією форуму стали домовленості між Україною і Молдовою, які відповідають прагненню обох країн запустити в короткостроковій перспективі зону вільної торгівлі і єдиний транспортний коридор ГУАМ. Атмосферу форуму доповнили також виступи представників Сполучених Штатів і Північноатлантичного Альянсу із закликами прискорити реформи для якнайшвидшого вступу країни в НАТО і Євросоюз. Україна йде до остаточного розриву з Росією. При цьому, якщо Києву вдасться реанімувати ГУАМ і пролобіювати підвищення обороноздатності його країн-членів, Україна могла б претендувати на роль регіонального лідера і ще більше послабила б позиції Росії на пострадянському просторі. Хоча у самого Києва після виходу з СНД буде дуже багато роботи, перш за все за індивідуальним перегляду договірних відносин з країнами Співдружності

У контексті заяв президента України Петра Порошенка про те, що Україна не є і ніколи не була членом СНД , Слід зазначити, що це думка, підхоплене згодом багатьма вітчизняними експертами, кілька помилково. Так, дійсно, де-юре Україна так і не стала державою - членом Співдружності, не підписавши в 1993 році Статут СНД. Але де-факто аж до 2014 року ми брали активну участь в роботі практично всіх виконавчих органів Співдружності та формували спільну з ними договірно-правову базу.

У контексті останніх років подальше перебування України в складі СНД стало для нашої країни недоцільним.

Україна в СНД - це вже давно не ефективно

В середині нульових структура Співдружності почала тріщати по швах. З приходом до влади в Україні Віктора Ющенка і його прихильників, а також після ряду суттєвих політичних провалів російського керівництва у відносинах з іншими колишніми пострадянськими країнами (Грузія, Молдавія), скептицизм щодо життєздатності та ефективності СНД став тільки зростати. У 2006 році це підігрівалося ще й торговельними війнами між Росією з одного боку та Грузією, Молдовою, Україною - з іншого. Але особливо - з різким загостренням відносин між Росією і Грузією в 2008 році, після якого вона покинула склад організації. Зроблені спроби якось реформувати цю міжнародну організацію теж виявилися безуспішними. Навіть Володимир Путін помічав тоді, що СНД створювалося для "цивілізованого розлучення" пострадянських країн, а все інше - "політичне лушпиння і базікання". У 2005 році він висловив думку, що реальними інтеграційними інструментами є такі об'єднання, як ЄврАзЕС і Єдиний економічний простір (ЄЕП). Що ж стосується СНД, то воно, за словами Путіна, грає роль "дуже корисного клубу для виявлення поглядів керівників держав на наявні проблеми гуманітарного та економічного характеру".

Але при цьому, за всі роки існування Співдружності, Кремлю так і не вдалося затягнути Україну ні в одне з її дітищ (ЄврАзЕС, Митний союз, ЄЕП, ОДКБ). Більш того, в 1997 році Києву вдалося реалізувати власну ініціативу і створити Організацію за демократію та економічний розвиток - ГУАМ (ОДЕР-ГУАМ), яка особливо продемонструвала свою дієздатність в період з 2006 по 2008 рік. Саме тоді її стали називати в Москві не інакше як антиросійський блок або "організацію помаранчевих націй", за спиною якої нібито стоять США.

Фото з відкритих джерел

Проте переломний момент у відносинах між Україною та СНД настав тільки в 2014 році в результаті агресії Росії в Криму і на Донбасі. 19 березня 2014 року РНБО України прийняв рішення про припинення нашого головування в СНД, а його секретар Андрій Парубій вперше заявив, що країна починає процес виходу з даної міжнародної організації. Далі наша співпраця в рамках Співдружності було зведено до мінімуму. До 2016 року ми делегували на саміти організації тільки послів, а в 2017 році проігнорували цей захід. Потім Україна вийшла з ряду багатосторонніх угод в рамках СНД і призупинила членство в багатьох органах галузевого співробітництва. А 9 листопада 2016 року до Верховної Ради був поданий законопроект про вихід України з СНД, який протягом півтора року так і не був розглянутий українським парламентом, а 20 березня 2018 року, незадовго до гучної заяви Порошенка, був знятий з розгляду.

Новини по темі

Новини по темі

Слід зазначити, що російська агресія відбилася також і на індивідуальних контактах Києва з вищим керівництвом країн Співдружності, на що в деякому роді вплинули також результати голосування останніх в ООН за українськими резолюціям про територіальну цілісність 2014 року і по ситуації в Криму 2016 і 2017 рр.

Проти українських резолюцій систематично голосували Білорусія, Казахстан і Вірменія. В результаті ні в Казахстані, ні в Вірменії на сьогоднішній день Києвом не призначені посли, а динаміка наших двосторонніх контактів, крім вищевказаних країн, знизилася ще і з Киргизстаном, Таджикистаном, Туркменістаном і Узбекистаном. При цьому Україна зберегла підвищений інтерес до країн-членів ГУАМ (Азербайджан, Молдавія) і Білорусії.

112.ua

Також варто відзначити, що абсолютно неприйнятним було б для України продовжувати участь в організації, де певним чином представлено т. Н. Співдружність невизнаних держав або СНД-2. У складі Республіки Абхазія, Нагірно-Карабахської Республіки, Придністровської Молдавської Республіки і Південної Осетії. Особливо в контексті прагнення цих псевдореспублік налагодити останнім часом співпраця з невизнаними "ЛНР" і "ДНР".

У Росії, проте, вважають , Що вихід України з СНД жодним чином не позначиться на діяльності Співдружності, а ось українці, в свою чергу, втратять можливість "тримати руку на пульсі", висловлювати свою думку і навіть блокувати (організація побудована на принципі консенсусу) деякі рішення організації. Перш за все стосуються сфери військового співробітництва на пострадянському просторі.

Українські експерти єдиним мінусом вважають тільки ризики, пов'язані з переглядом існуючої у нас договірно-правової бази з СНД. На їхню думку, це торкнеться питань, на який термін затягнеться процес інвентаризації існуючих договорів, чи готові всі країни СНД переглянути договірні відносини з Україною на тих же умовах, наскільки в цей процес буде втручатися Росія і як це все відіб'ється на показниках торгово-економічного співробітництва Києва з країнами Співдружності.

Деякі експерти переконані, що процес інвентаризації договірної бази може затягнутися від кількох місяців до року, а розрив в першу чергу торкнеться нашої торгівлю з країнами Співдружності, яка тільки починає відновлюватися після кризи 2014-2016 рр.

Новини по темі

Новини по темі

Так, наприклад, економіст Олександр Охріменко вважає , Що одним з головних документів, який буде переглядатися, є договір про зону вільної торгівлі між країнами СНД. Він передбачає, що саме тут нас чекають найбільші складності. За його словами, "це досить об'ємний документ і незрозуміло, які пункти залишать. У будь-якому випадку його перевірка вплине на роботу самої ЗВТ. Навіть така елементарна річ, як поставка печива в Білорусію, може" підвиснути ". Грубо кажучи, воно випаде з угоди і нам треба буде потім в ручному режимі погоджувати, чи відповідає це печиво правилами торгівлі в рамках двосторонніх відносин, чи треба з нього брати мито і так далі ".

Радник міністра закордонних справ України Тарас Качка, в свою чергу, переконаний , Що де-юре ЗВТ "можна замінити двосторонніми договорами, які знаходяться в так званій сплячці - з Молдовою, з Казахстаном, наприклад. Але це все вимагає системного прочісування і визначення, де це можливо з правової точки, де це політично можливо, а де це нам потрібно по суті питання - економічно або в силу того, що цей інструмент використовується ".

Варто відзначити, що Україна зараз активно торгує з такими учасниками СНД, як Білорусія, Молдавія, Казахстан, Азербайджан. До 2015 року частка країн СНД у зовнішній торгівлі України впала практично вдвічі - з 34% до 16,6%, в основному за рахунок заморожування економічних відносин з РФ. Торгівля з іншими країнами Співдружності впала менше. Але в 2017-2018 роках показники знову почала зростати. Так, наприклад, загальний товарообіг між Україною і Білоруссю протягом 2017 року збільшився на 20% і склав 4,4 млрд дол. США.

112.ua

При цьому слід врахувати, що в ході заморозки України торгових відносин з РФ інші країни СНД - Молдова, Казахстан і особливо Білорусь - стали виконувати функцію економічних посередників, продаючи Україні потрібні товари або купуючи українські товари, в тому числі для подальшого експорту в РФ. І це може підштовхнути ці країни після виходу України зі Співдружності до відновлення ЗВТ вже на двосторонньому рівні.

ГУАМ - навіщо це Україні?

Крім цього, після виходу з СНД на перший план для Києва вийде формат ГУАМ, де Угода про зону вільної торгівлі де-юре вступило в силу ще в 2003 році, але на практиці з тих пір так і не було реалізовано. Перш за все, через існуючого ЗВТ в рамках СНД, а також що вступив в силу після 2014 року ЗВТ Грузії, України і Молдавії з Євросоюзом.

Слід зазначити, що піковим для ГУАМ став період з 2005 по 2008 рік. Тоді сторони завершили створення нової міжнародної організації, підписавши декларацію про створення Організації за демократію та економічний розвиток - ГУАМ (ОДЕР-ГУАМ) і її статут. Були також озвучені плани створення паливно-енергетичного ради, покликаного скоординувати зусилля щодо забезпечення енергетичної безпеки країн-учасниць. Організація придбала широку підтримку з боку Євросоюзу, ОБСЄ, ОЧЕС, Литви, Польщі, Румунії, Болгарії, Естонії, Латвії, США та Японії. Були підписані: Бакинська декларація "ГУАМ: Об'єднуючи континенти", де особливу увагу було приділено питанням енергетичної безпеки, використання транзитного потенціалу країн-членів, а також питань щодо боротьби з міжнародним тероризмом, агресивним сепаратизмом і екстремізмом, транснаціональною організованою злочинністю, і Батумська декларація " ГУАМ - об'єднуючи схід Європи ", яку схвалили президенти п'яти держав - Азербайджану, України, Грузії, Литви та Польщі. В останній зазначалося особливе геополітичне розташування і транзитний потенціал ГУАМ як моста між Європою та Азією, який пропонує унікальні можливості для розвитку транспортно-комунікаційних зв'язків і диверсифікації маршрутів доставки енергоресурсів, тим самим об'єднуючи континенти.

Станом на 2008 рік показники взаємної торгівлі України з країнами ОДЕР-ГУАМ склали близько 3,2 млрд дол. США.

112.ua

На початку 2010 року тодішній кандидат в президенти України Віктор Янукович заявив, що діяльність ГУАМ зараз неактуальна. Янукович зазначив, що за останні п'ять років чув лише розмови навколо ГУАМ, але не бачив конкретних дій.

У 2013 році взаємний товарообіг України з країнами ГУАМ впав приблизно на 17% і склав близько 2,6 млрд дол. США.

112.ua

А в 2017 році в порівнянні з 2013 роком значно зріс імпорт в Україну товарів з Азербайджану і Молдови на тлі падіння показників експорту української продукції до країн ГУАМ на 67%.

112.ua

Через дев'ять років робота ГУАМ була відновлена. У березні 2017 року за ініціативою українського прем'єра Володимира Гройсмана в Києві пройшов четвертий саміт ОДЕР-ГУАМ , Головною темою якого стало відновлення повномасштабної договору про вільну торгівлю і створення транспортного коридору в рамках ГУАМ.

Також серед цілей саміту називалася необхідність реалізації програми співпраці з Японією, яка була підписана 3 грудня 2015 року в рамках зустрічі ГУАМ - Японія, і підготовка програм співробітництва з країнами Вишеградської четвірки та США.

На зустрічі був підписаний ряд документів щодо впровадження ЗВТ і, зокрема, протокол про взаємне визнання результатів митних процедур щодо товарів і транспортних засобів, які перетинають державні кордони країн - членів ГУАМ.

За підсумками четвертого саміту сторони, серед іншого, підкреслили намір якнайшвидшого врегулювання діючих конфліктів на територіях держав - членів ГУАМ з метою збереження суверенітету, територіальної цілісності і непорушності міжнародно визнаних кордонів держав.

Новини по темі

Новини по темі

Потім в жовтні 2017 року Тбілісі відбулося спеціальне засідання Ради міністрів закордонних справ ГУАМ, де глава українського МЗС Павло Клімкін знову закликав Азербайджан, Грузію і Молдову об'єднатися проти Росії, щоб протистояти викликам, пов'язаним з порушенням територіальної цілісності.

У 2018 році в ГУАМ головує Молдавія, яка своїми пріоритетами визначила забезпечення функціонування ЗВТ між країнами організації та посилення взаємодії в економіці, транспортній сфері та енергетиці. Не менш важливим напрямком діяльності стане підвищення якості взаємодії в таких сферах, як обмін інформацією в галузі освіти, науки, досліджень та інновацій. А особливу увагу буде приділено консолідації міжнародного співробітництва в т. Н. форматі ГУАМ +, зокрема з країнами ЄС, ОБСЄ, з Японією, США і країнами Вишеградської четвірки.

Прес-служба Кабміну

Також Молдова постарається використовувати своє головування в ГУАМ, щоб схилити Росію виконати "Стамбульські угоди" (про виведення військ з Абхазії, Південної Осетії і Придністров'я), про що Кишинів ясно дав зрозуміти під час 11-го Київського безпекового форуму, закликавши Київ надати відповідний коридор для виведення російських військ з Придністров'я.

На форумі також укладена нова угода про повітряне сполучення між Україною та Молдовою, підписаний протокол, який покращить транспортне та автомобільне співпрацю, а також меморандум про синхронізацію молдавських і українських енергосистем з енергосистемою Європи. Важливість цих рішень, в числі іншого, обумовлена ​​також намірами сторін прискорити процес створення зони вільної торгівлі і єдиного транспортного коридору ГУАМ.

У той же час експерти вважають, що членам ГУАМ слід почати мислити стратегічно. Директор економічних програм Центру Разумкова Василь Юрчишин відзначає , Що "було б доречно і корисно, якби наміри розширення і посилення зв'язків в рамках ГУАМ або з іншими країнами на території колишнього СНД розглядалися відразу в контексті входження в серйозні інфраструктурні трансконтинентальні проекти. Один з маршрутів нового Шовкового шляху якраз буде задіяти Азербайджан, Грузію, Україну - майже всі країни ГУАМ. Молдавія також цілком могла б до цього долучитися ". У свою чергу, політичний оглядач з Молдавії Корнел Чуря впевнений, що реанімувати цю організацію як геополітичного гравця буде вкрай складно. На його думку, "ув'язка цих чотирьох країн досить складна ... у всіх чотирьох країн дещо різні порядку денного. У Азербайджану переважають економічні цілі, у Молдавії - на зразок і прозахідний вектор, але відсутні значні геополітичні амбіції, зате в України і Грузії амбіції більше. Тут важливо ефективне лідерство, яке задавало б напрямок організації, а також змогло б збалансувати різні інтереси цих чотирьох країн ".

* * *

Наступний саміт ГУАМ пройде в Молдові 21 червня. Будемо сподіватися, що до того часу Україна прийде до згоди з усіма країнами організації і на саміті буде анонсований запуск ЗВТ і початок формування єдиного транспортного коридору ГУАМ. Адже потенціал взаємного товарообігу цих країн вже в середньостроковій перспективі може скласти близько 3,4 млрд дол. США. Крім цього, Києву не варто затягувати інвентаризацію договірно-правової бази СНД і краще прискорити процес індивідуального перегляду договірних відносин з країнами Співдружності, насамперед з Білоруссю і Казахстаном.

Павло Горін