Економіка Азербайджану
Економіка - Економіки країн світу
Сторінка 1 з 2
Азербайджан - це колишня республіка СРСР, а нині - країна, що розвивається Закавказзя, яка прагне до створення ринкової економіки. Головними в народному господарстві Азербайджанської Республіки є нафто- і газовидобувна галузі. Розпочата в 2005 році розробка багатих родовищ нафти і природного газу забезпечувала до 2010 року значне зростання ВВП і позитивні зовнішньоекономічні показники. Слідом за стагнацією 2011 року, коли зростання валового внутрішнього продукту країни склав всього 0,1%, було відзначено збільшення ВВП у 2012 році на 2,5%, а в 2013 році він зріс уже на цілих 6% (при цьому частка нафти / природного газу в ВВП Азербайджану збільшилася на 1,1%, а частка ВВП, не пов'язана з нафтою і газом, - на 10%). У республіці успішно здійснюються диверсифікація та реформування економіки. Однак, обсяги виробництва галузей, не пов'язаних з нафтою, залишаються все ще низькими. Проте, наприклад, на частку будівельного сектора в 2013 році довелося 12% ВВП країни. При цьому сільське господарство Азербайджану, яке в тому ж 2013 році виробило 5,3% ВВП (з урахуванням продукції лісового / мисливського господарства / рибної промисловості), значно не дотягує до свого потенційного рівня, хоча в ньому зайнято майже 40% всіх громадян.
Згідно з наявними даними, підтверджені запаси нафти в країні становлять 14 млрд. Барелів (близько 2 млрд. Тонн), а підтверджені запаси природного газу - 2 550 млрд. Куб. м.
Обсяг видобутку в 2013 році склав понад 43 мільйонів тонн, тобто трохи виріс вперше з 2010 року. З червня 2006 року перебуває в експлуатації Транскавказький нафтопровід (БТД), що веде з Баку через Тбілісі до турецького середземноморський порт Джейхан. Крім нього існують ще 2 нафтопроводи до Чорного моря з меншою пропускною здатністю, один з яких веде в Супсу (Грузія), а інший - до Новоросійська (Росія).
Після виявлення в 2010 і 2011 роках декількох шельфових родовищ природного газу [родовище Умід (Ümid), виявлене державною нафтовою компанією Азербайджану (SOCAR), і газоконденсатне родовище Апшерон (Abscheron), розвідане за участю французької компанії Total] Азербайджан по праву сподівається на те, що список виявлених родовищ буде і далі збільшуватися. В кінці 2006 року почався видобуток природного газу з шельфового газоконденсатного родовища Шах-Деніз (Shah Deniz). У 2013 році загальний обсяг видобутку природного газу склав 17,9 млрд. Кубічних метрів, до 2017 року обсяг його державної видобутку повинен бути збільшений до 20 з гаком млрд. Куб. м в рік, а до 2025 року - до 50 млрд. куб. м в рік, при цьому половина видобутого газу повинна бути відправлена на експорт. Крім того, Азербайджан має намір використовувати свої можливості в якості країни транзиту енергоносіїв з Центральної Азії до Європи. Частина природного газу з родовища Шах-Деніз транспортується по Південнокавказькому газопроводу (South Caucasus Pipeline) до Туреччини, а звідти - далі в Європу.
У червні 2012 року країна домовилася з Туреччиною про будівництво Трансанатолійського газопроводу (TANAP), який є важливим елементом так званого Південного коридору поставок природного газу з регіону Каспійського моря і Близького Сходу в Європу. У червні 2013 року консорціум з розробки родовища Шах-Деніз II повідомив, що кращим варіантом транспортування каспійського природного газу від західного кордону Туреччини до Європи є Трансадріатичний газопровід (TAP), а в грудні 2013 року встановив обсяг можливих інвестицій в розмірі 28 млрд. Доларів США . В кінці вересня 2013 роки 11 європейських енергетичних компаній підписали довгострокові договори про постачання газу з Азербайджану. Згідно з планами, ці поставки повинні початися в 2018 році. Проти будівництва Транскаспійського газопроводу з Туркменістану до Азербайджану, який повинен бути включений в Південний коридор, висуваються юридичні заперечення (в зв'язку зі спірним статусом Каспійського моря) з боку Російської Федерації та Ірану.
Оголошеними цілями економічної політики азербайджанського уряду є ринкова економіка і вільна зовнішня торгівля. З 1997 року ведуться переговори про вступ країни до Світової організації торгівлі (СОТ).