НОУ ІНТУЇТ | лекція | Аналіз забезпеченості організації трудовими ресурсами та ефективності їх використання. Аналіз ділової активності. Аналіз ефективності виробничих (реальних) інвестицій
Аналіз забезпеченості організації трудовими ресурсами та ефективності їх використання
Аналіз виконання плану по праці і використання трудових ресурсів є одним з найважливіших розділів аналізу виробничо-господарської діяльності підприємства. Результати виробничо-господарської діяльності, і в першу чергу виконання плану виробництва продукції, багато в чому визначаються ступенем використання трудових ресурсів. Аналіз показників по праці і використання трудових ресурсів дозволяє дати оцінку забезпеченості підприємства необхідними кадрами, встановити відповідність професійного складу та рівня кваліфікації працівників вимогам виробництва, ступінь руху робочої сили, визначити причини відхилень від планових показників, розробити заходи щодо підвищення продуктивності праці і усунення непродуктивних витрат робочого часу. Мета аналізу полягає в тому, щоб розкрити резерви підвищення ефективності виробництва за рахунок зростання продуктивності праці і більш раціонального використання робочого часу. Основними джерелами інформації є дані звітності з праці (форма № П-4 "Відомості про чисельності, зарплати і рух працівників", форма № 1-т "Відомості про чисельність та заробітну плату працівників за видами діяльності"), табельного обліку, одноразового обліку працівників за професією і кваліфікації, вибіркових спостережень за використанням трудових ресурсів, а також відомості про трудомісткість продукції та завдання щодо її зниження.
Аналіз ефективності використання трудових ресурсів доцільно починати з виявлення співвідношення між випуском продукції, чисельністю працівників і продуктивністю їх праці, з визначення впливу на обсяг продукції екстенсивних та інтенсивних показників використання праці.
Для оцінки загальних показників використання трудових ресурсів на підприємстві, що аналізується скористаємося табл. 3.1 .
Таблиця 3.1. Динаміка обсягу продукції, чисельності працівників і продуктивності їхньої праці Показники Позначення Попередній рік Звітний рік Відхилення (+, -) в абсолютній сумі в% Б В 1 2 3 4 Обсяг відвантажених товарів, виконаних робіт і послуг в порівняних цінах, тис. Руб. Q 54 000 54 500 +500 +0,93 Середньооблікова чисельність працівників, осіб R 1 190 1 150 -40 -3,4 Середньооблікова чисельність робітників, осіб r 860 840 -20 -2,3 Питома вага робітників у загальній чисельності працівників (стор . 3: стр. 2 x 100),% 
72,27 73,04 +0,77 x Середньорічне виробництво продукції, руб .: а) на одного працівника (стор. 1: стор. 2) 
45 378 47 391 +2 013 +4,4 б) на одного робітника (стор. 1: стор. 3) 
62 791 64 881 +2 090 +3,3
З наведених даних видно, що чисельність працівників у звітному періоді в порівнянні з минулим роком зменшилася на 40 осіб, а чисельність робітників - на 20 осіб.
Найважливіший показник по праці - продуктивність праці. З таблиці видно, що середньорічна вироблення на підприємстві підвищилася як на одного працівника, так і на одного робітника. При цьому темпи зростання вироблення одного робочого нижче, ніж одного працівника. Це свідчить про поліпшення структури персоналу.
З'ясувавши динаміку показників по праці, слід перейти до вивчення впливу на обсяг виробництва трудових факторів, що характеризують наявність робочої сили, структуру персоналу і зростання продуктивності праці. На обсяг продукції безпосередній вплив надають такі чинники:
- середньооблікова чисельність працівників;
- структура персоналу;
- середньорічне вироблення на одного робітника.
Взаємозв'язок факторів, що впливають на обсяг продукції, можна виразити формулою
Розкриваючи економічний сенс кожного фактора, отримуємо
Існує кілька методів обчислення розміру впливу трудових факторів на обсяг продукції - метод ланцюгових підстановок, спосіб різниць абсолютних і відносних величин та ін.
Математичний опис розрахунків впливу трудових факторів при способі ланцюгових підстановок може бути представлено так:
де значення "0" і "1" - величини показників відповідно за попередній і звітний роки.
Підставивши відповідні значення показників за даними підприємства, отримаємо
Наведемо значення розрахункових показників:
Визначимо вплив кожного фактора на динаміку обсягу продукції.
Вплив зниження чисельності працівників:
52 186 - 54 000 = -1 814 тис. Руб.
Вплив поліпшення структури персоналу:
52 742 - 52 186 = +556 тис. Руб.
Вплив зростання середньорічного виробітку на одного робітника:
54 500 - 52 742 = +1 758 тис. Руб.
Баланс відхилень:
-1 814 + 556 + 1 758 = +500 тис. Руб.
Після вивчення загальних показників використання трудових ресурсів необхідно приступити до аналізу забезпеченості підприємства робітниками кадрами. Метою аналізу чисельності та складу робочої сили є перевірка забезпеченості підприємства трудовими ресурсами, встановлення конкретних причин, що впливають на відхилення від плану і минулого року, розробка заходів щодо поліпшення складу і структури промислово-виробничого персоналу. До основних об'єктів такого аналізу відносяться:
- склад і структура промислово-виробничого персоналу;
- забезпеченість підприємства робочою силою;
- професійний і кваліфікаційний склад робітників;
- рух робочої сили.
Аналіз забезпеченості підприємства робітниками кадрами, як правило, починається з вивчення складу і структури персоналу. Працівники промислового підприємства в плані і обліку поділяються на дві групи: промислово-виробничий і непромисловий персонал.
До промислово-виробничого персоналу належать працівники, які беруть безпосередню в виробничому процесі або обслуговують його. Непромисловий персонал - це працівники ЖКГ, дитячих садів, підприємств культурно-побутового обслуговування і т. П. Крім того, персонал підприємства поділяється на окремі категорії працівників: робітники і службовці (керівники, фахівці і допоміжний персонал). За характером участі в процесі виробництва робочий персонал підприємства також поділяється на основних виробничих і допоміжних робітників. Вирішальний вплив на структуру персоналу підприємства надає НТП. Підвищення організаційно-технічного рівня виробництва призводить до відносного скорочення чисельності службовців, до зростання питомої ваги робітників у загальній кількості працівників. Удосконалення техніки, технології та організації виробництва, зокрема централізація і спеціалізація допоміжних робіт, механізація вантажно-розвантажувальних і транспортних робіт, призводять також до зміни співвідношення між основними і допоміжними робітниками на користь збільшення частки основних.
Порівнюючи фактичну чисельність з плановою, встановлюємо забезпеченість підприємства працівниками в цілому і за окремими категоріями. При аналізі забезпеченості підприємства кадрами обслуговуючого персоналу обмежуються визначенням абсолютних відхилень від плану і минулого року, виявленням місця і причин виникнення цих відхилень. За категорією робітників, крім абсолютного, визначають відносне відхилення чисельності від плану в зв'язку з ростом обсягу виробництва. Для цього з фактичної чисельності робітників віднімають планову, скориговану на відсоток виконання плану за обсягом продукції в частці приросту його за рахунок збільшення чисельності робітників.
Велика увага приділяється також вивченню забезпеченості підприємства робітниками кадрами з професійного і кваліфікаційного складу на основі даних оперативно-технічного обліку відділу кадрів. Узагальнюючим показником, що характеризує кваліфікаційний склад робітників, є середній тарифний коефіцієнт, який визначається множенням чисельності робітників кожного розряду на тарифний коефіцієнт відповідного розряду і діленням загальної суми отриманих порозрядних показників на чисельність робітників у уже згадуваному періоді. Аналіз забезпеченості робочими за рівнем кваліфікації проводиться шляхом зіставлення середнього фактичного тарифного коефіцієнта робочих тієї чи іншої спеціальності із середнім коефіцієнтом фактично виконаних робіт. Далі необхідно вивчати персонал підприємства за віковим складом і стажу безперервної роботи. Такий аналіз вкрай необхідний для своєчасного проведення роботи з підготовки кадрів для заміни йдуть на пенсію працівників і для планування соціального розвитку підприємства.
Стабільність складу кадрів на підприємствах є суттєвою передумовою зростання продуктивності праці і ефективності виробництва. Тому рух робочої сили і його динаміка є важливими об'єктами аналізу. Рух робочої сили визначається коефіцієнтами обороту по прийому та вибуття робітників, які розраховуються як відношення кількості прийнятих та вибулих робітників до їх середньоспискової складу. Необхідно порівнювати коефіцієнти в динаміці за кілька років, а також з аналогічними показниками споріднених підприємств. Показник руху робочої сили по підприємству виражається також коефіцієнтом плинності. Він визначається як відношення числа звільнених за всіма негативним причин (догляд працівників за власним бажанням, через сімейні обставини, через важкі виробничих умов, звільнення за порушення трудової дисципліни і т. Д.) До списком робочих на початок аналізованого періоду.
Найважливішим якісним показником роботи промислових підприємств є продуктивність праці, під якою розуміється ступінь ефективності праці, що характеризується економією живої і минулої (уречевленої) праці.
Неухильне зростання продуктивності праці є одним з головних умов підвищення ефективності виробництва, збільшення випуску продукції і зниження її собівартості.
Рівень продуктивності праці на промислових підприємствах вимірюється кількістю продукції, виробленої працівниками або робочими в одиницю часу, або кількістю робочого часу, витраченим на одиницю продукції. Він може визначатися в натуральному, трудовому та вартісному вираженні.
В даний час на промислових підприємствах продуктивність праці характеризується обсягом відвантаженої продукції на одного працівника персоналу і на одного робітника. Крім того, в практиці планування, обліку та аналізу використовуються показники продуктивності праці працівників:
- середньоденна вироблення продукції одного працівника;
- середньогодинна вироблення продукції одного працівника.
При цьому середня річна (квартальна, місячна) вироблення продукції одного працівника і робочого ( 
) Обчислюється відношенням обсягу продукції (Q) до середньоспискової кількості працівників і робочих (R, r); середній денний виробіток продукції одного працівника ( 
) - відношенням обсягу продукції (Q) до загальної кількості відпрацьованих людино-днів усіма працівниками ( 
); середній годинниковий виробіток продукції одного працівника ( 
) - відношенням обсягу продукції (Q) до загальної кількості відпрацьованих усіма працівниками людино-годин ( 
).
У плануванні та звітності основним з них є показник виробітку продукції на одного працівника. З метою більш точного визначення рівня і динаміки продуктивності праці необхідно, поряд з вищевказаними показниками, обчислювати продуктивність праці в одиницях трудомісткості (нормо-годинах, нормативної заробітної плати, нормативної вартості обробки), які виключають вплив на обсяг продукції структурних зрушень з урахуванням її трудомісткості. На підставі даних, що містяться в звітності (форми № 1-підприємство, 1-т і П-4), можна розрахувати показники продуктивності праці ( табл. 3.2 ).
З наведених даних видно, що в порівнянні з минулим роком за всіма показниками продуктивності праці спостерігається підвищення, але темпи приросту різко коливаються від 0,8 до 8,6. Необхідно з'ясувати причини розбіжності в темпах зростання показників продуктивності праці.
Таблиця 3.2. Динаміка показників продуктивності праці № п / п Показник Позначення Попередній рік Звітний рік Темпи зростання,% А Б В 1 2 3 = 2: 1 x 100% 1 Середньорічна вироблення продукції на одного працівника, руб. 45 378 47 391 104,4 2 Середньорічна вироблення продукції на одного робітника, руб. 62 791 64 881 103,3 3 Середній виробіток продукції на одного працівника: а) денна, руб. і коп. 200-82 212-48 105,8 б) годинна, руб. і коп. 25-742 27-963 108,6 4 Середньорічна вироблення продукції в нормативній заробітної плати на одного працівника, руб. 
882 889 100,8