Наталія Ольшевська - Економічний аналіз. шпаргалки

Укладач Наталія Ольшевська

Економічний аналіз. шпаргалки

1. Витоки економічного аналізу

Теорія, методологія, методика, способи і прийоми економічного аналізу формувалися поступово. Історія економічної науки сягає сивої століття (вчення Конфуція, Ксенофонта, Платона, Аристотеля, Варрона, Сенеки та ін.).

У Середні століття з'явилося саме поняття «політекономія». Воно було введено французом Антуаном Монкретьєном де Ваттевілем в його книзі «Трактат з політичної економії» (1615). Далі політична економія розвинулася в працях У. Петті, Д. Рікардо, А. Сміта, С. Сісмонді та ін.

Виникнення бухгалтерського обліку навіть вже в той час вимагало солідних професійних знань і свідчило про

досить високому практичному рівні розвитку прикладного економічного аналізу. Це породило необхідність створення контрольних органів, що здійснюють «нагляд» за правильністю ведення бухгалтерського обліку, складання балансу, звіту про фінансові результати та аналізу цих результатів. Дані контрольні функції виконувалися спеціальної аудиторської службою. Виникнення аудиту відносять до періоду формування бухгалтерського обліку як галузі спеціальних наукових знань. Свідоцтво про це міститься у праці італійця Луки Пачіолі (1445-1515) «Трактат про рахунки і записи».

Економічний аналіз як наука сформувався порівняно недавно. В цьому відношенні він відрізняється від статистики і бухгалтерського обліку, які мають багатовікову історію. За історії розвитку бухгалтерського обліку і статистики є досить солідна література дореволюційного і післяреволюційного періоду, тоді як з аналізу господарської діяльності не було фундаментальних праць аж до 20-30-х рр. ХХ ст. Однак в дореволюційній Росії були окремі аналітичні розробки, які ставилися до часу зародження капіталістичних відносин.

Історію розвитку економічного аналізу в Росії можна розділити на кілька етапів: стан аналізу в дореволюційній Росії, його розвиток в післяреволюційний період і в період переходу до ринкових відносин.

2. Економічний аналіз в умовах дореволюційної Росії

Як і в інших капіталістичних країнах, аналіз в дореволюційній Росії був направлений в першу чергу на оцінку фінансового стану підприємства і пошук додаткових коштів отримання максимального прибутку. Він використовувався як інструмент управління частнокапіталістічеськимі підприємствами і в інтересах підприємців. Аналізувалися фінансові можливості підприємств, вишукувалися кошти боротьби з конкурентами. Такий аналіз ґрунтувався на доступних даних усередині окремих підприємств, результати були доступні обмеженому колу особливо довірених осіб. Показники та висновки внутрішнього аналізу строго засекречувалися і не могли бути об'єктом наукових узагальнень.

Аналіз господарської діяльності капіталістичних підприємств і їх монопольних об'єднань полягав переважно до аналізу ліквідності балансу, до оцінки статей активу і пасиву. Але тут виникали істотні труднощі в зв'язку з тим, що деякі галузі промисловості Росії діяли спільно з іноземним капіталом. Бухгалтерський облік і звітність велися не тільки за зразками німецьких, англійських і французьких підприємств, а й часто на німецькій, англійській і французькій мовах. Як правило, баланси не завжди відображали справжній стан справ. Справжні баланси складалися в правліннях в Берліні, Лондоні та Парижі.

Інакше йшла справа з аналізом діяльності в державному, приватному і кооперативному секторах царської Росії. Деякі аналітичні розробки в дореволюційній Росії проводилися в основному на базі «казенних» підприємств і в споживчій кооперації. Але ці розробки мали серйозні недоліки:

• узагальнення за результатами аналізу проводилися без достатнього творчого підходу;

• не було єдиної методики аналізу і загальних принципів в підході до вивчення одних і тих же показників;

• при вивченні динаміки показників не застосовувалися єдині порівнянні ціни;

• не видавалася спеціальна література з питань економічного аналізу.

3. Методики аналізу в дореволюційній Росії

Методику аналізу державної промисловості і торгівлі можна охарактеризувати таким чином:

1. Доходи і витрати аналізувалися в цілому і в підрозділі на статті: доходи розбивалися на 9 статей, витрати - на 32. Чистий прибуток показувалася 5 позиціями.

2. Статті витрат об'єднувалися в 4 групи, які, в свою чергу, входили в 2 розділу: витрат, що не залежать від господарства і розпоряджень місцевих управлінь, і витрат, більш-менш залежних від них.

3. Доходи, витрати і чистий прибуток виражалися в абсолютних і відносних величинах.

4. Абсолютні і відносні показники про доходи, витрати і чистого прибутку (в постатейному розрізі) вивчалися в динаміці (за три суміжних року).

5. За звітний рік абсолютні та відносні показники витрат за статтями давалися по кожній губернії. Крім того, витрати аналізувалися по 9 групам губерній в залежності від черги встановлення в них монополій на торгівлю.

Досить високим для того часу рівнем відрізнявся аналіз діяльності в споживчій кооперації дореволюційній Росії. Необхідність аналізу, природна потреба в ньому обумовлювалися самою формою кооперативної власності (регулярна звітність перед членами кооперативу про результати своєї господарсько-фінансової діяльності). Методика аналізу торгових витрат зводилася до наступного:

1. Відносний рівень торговельних витрат висловлювався в процентах до роздрібного обороту.

2. Аналіз витрат проводився за статтями і по групах. Як групи виділялися: утримання адміністрації (включаючи платню всіх торгових працівників); утримання приміщень; витрати на погашення та ремонт; пакувальний матеріал, товарні втрати і відсотки по позиках і застав.

3. Торгові витрати групувалися в залежності від розміру торгового обороту і спеціального характеру споживчих товариств (міські всесословние, фабрично-заводські, залізничні, сільські та робочі).

4. Вивчався структурний склад витрат обігу (в цілому і по спеціальних групах товариств).

5. Проводилося зіставлення звітних даних з кошторисом (за валовими доходами, витратами і прибутку).

4. Економічний аналіз в післяреволюційний період і в 20-і рр. XX ст.

Економічний аналіз у вигляді наукової системи знань сформувався в умовах післяреволюційного (радянського) періоду. Основою для нього ставали такі заходи, як скасування комерційної таємниці, гласність обліку і ряд постанов на державному рівні.

У 1918 р було затверджено Положення про державну статистику, Основні положення по державному счетоводству і звітності, які поклали край основу єдиних методологічних принципів не тільки обліку, а й економічного аналізу. У 1918 р видав перший інструктивний вказівку з економічного аналізу «Як слід підходити до розбору балансів торгово-промислових підприємств», з'явилися публікації з аналізу: «Аналіз балансу» П. Н. Худякова (1920), монографія «рахівництво і ревізія» Р. Я. Вейцмана (1922), «До аналізу балансів» П. Н. Худякова (1925) і ряд інших робіт. У всіх цих працях позначалася необхідність аналізу діяльності підприємств, розглядалися більш детально методи аналізу показників. Вже тоді було висунуто ряд вимог, співзвучних з тими, які пред'являються до аналізу в даний час. Наголошувалося на необхідності нормування витрат матеріалів, рекомендацій з аналізу фонду заробітної плати, використання обладнання, звітних калькуляцій собівартості продукції і т. Д.

У 1926 р вийшла в світ книга А. Я. Усачова «Економічний аналіз балансу», де вперше з'являється словосполучення «економічний аналіз» поза зв'язком з обліком і контролем.

Більш повно і всебічно в 20-і рр. XX ст. розроблялися принципи і методи економічного аналізу в кооперативних підприємствах. Цьому сприяло використання досвіду, наявного в дореволюційній Росії. Найбільш значним дослідженням того періоду є робота Н. Р. Вейцмана «Лічильний аналіз (методи дослідження за даними бухгалтерії)». У ній закладені вихідні дані, розвинені в більш пізніх роботах.

У 20-і роки на російську мову перевели роботи з економічного аналізу зарубіжних авторів: Йоганна Шерра (Швейцарія), Пауля Геретнера (Англія), Джеймса Блісса (США) і ін.

5. Економічний аналіз в 30-і рр. XX ст

Будівництво великих підприємств, зростання споживчої кооперації, розширення торгівлі, створення колективних господарств на селі поставили перед обліком, контролем та економічним аналізом ряд принципово нових завдань, пов'язаних зі зміцненням госпрозрахунку. Якщо до 1930-х рр. економічний аналіз розвивався як аналіз балансу, то в 1930-і рр. намітилося комплексне використання економічної інформації для економічних розробок. Економічного аналізу стали піддаватися всі основні елементи виробничого процесу - трудові, матеріальні чинники і фактори коштів праці.

Кінець ознайомчого уривка

СПОДОБАЛАСЯ КНИГА?