Проводка нарахування зарплати

  1. Етапи обліку заробітної плати
  2. Ключові моменти, що впливають на нарахування заробітної плати
  3. Які види оплати використовуються компанією
  4. Причини утримання із заробітної плати
  5. Основні проводки по обліку розрахунків з оплати праці та порядок нарахування заробітної плати

Одним з основних доходів громадян є заробітна плата, розмір якої обумовлюється в умовах трудового договору роботодавця з найманим працівником. Сума всіх видів зарплат, премій, одноразових винагород, компенсаційних виплат за житло, харчування і паливо, передбачених колективним договором, становить загальний фонд оплати праці організації.

Сума всіх видів зарплат, премій, одноразових винагород, компенсаційних виплат за житло, харчування і паливо, передбачених колективним договором, становить загальний фонд оплати праці організації

Етапи обліку заробітної плати

Розмір виплат має пряму залежність від кількості відпрацьованих днів, від кваліфікації працівника, рівня складності і якості виконання робіт. Нарахування зарплати є найбільш відповідальним і складним ділянкою бухгалтерського обліку, що складається з декількох етапів. Ведення цієї ділянки має відповідати обліковій політиці підприємства. Всі документи з кадрових переміщень повинні відображати дані по зарплаті.

Отже, етапи обліку оплати праці.

  1. Перший етап - це власне нарахування зарплати кожного працівника. Воно проводиться за кредитом рахунка 70 і за дебетом витратних або витратних рахунків. Наприклад, для розрахунку зарплати на виробничому підприємстві прийнято використовувати рахунки 20, 23, 25, 26, 29. У проводках торгових підприємств за дебетом використовується рахунок 44 і виглядає це наступним чином: Дт 20 (23, 25, 26, 29, 44) - Кт 70. Заробітна плата відноситься до витрат або витрат підприємства.
  2. Другий етап - це утримання з зарплат працівників . В першу чергу із зарплати віднімається податок на дохід фізичних осіб (ПДФО). Таке утримання враховується проводкою Дт 70 - Кт 68. Бувають і інші утримання, при яких відповідно по кредиту використовуються інші рахунки. Наприклад, якщо необхідно провести утримання аліментів, то в проводці по кредиту використовується рахунок 76.
  3. Третій етап - це розрахунок внесків на соціальне страхування працівників. Суми страхових внесків проводять по кредиту рахунку 69. За дебетом також застосовують відповідні витратні або витратні рахунки. Тобто, проводка виглядає так: Дт 20 (23, 25, 26, 29, 44) - Кт 69. Ці три етапи виконуються після закінчення місяця.
  4. Четвертий етап - це твір виплат. Щоб запобігти порушенням трудового законодавства працю працівників необхідно оплачувати своєчасно, виключаючи затримки по виплаті. Виплачують зарплату через касу підприємства або перераховують на особові рахунки через банківські установи. Проводка наступна: Дт 70 - Кт 50 (51).

Одночасно з виплатою зарплати необхідно сплатити ПДФО і внески по травматизму. Пізніше перераховуються і інші внески. Бухгалтерські проводки такі: Дт 68 - Кт 51 (при сплаті ПДФО) і Дт 69 - Кт 51 (при сплаті страхових внесків).

Існують варіанти зменшення оподатковуваної бази цілком законним способом, наприклад:

  • платник податків на ОСНО має можливість не сплачувати ПДФО за працівників, яким підприємство компенсує суми іпотечних відсотків;
  • платник податків на ССО має можливість зменшення єдиного податку шляхом вирахування страхових внесків із загальної суми доходу.

Важливо пам'ятати про необхідність своєчасної сплати всіх внесків. Інакше підприємству будуть нараховані пені, а якщо контрольна перевірка виявить помилки при нарахуванні - то за актом перевірки будуть накладені штрафні санкції, що становлять 20% від розміру виявленої недоїмки.

Ключові моменти, що впливають на нарахування заробітної плати

Організація вільна на свій розсуд приймати рішення про затвердження виробничого положення про фонд оплати праці, спільно з профспілкою розробляти колективні локальні документи, що не суперечать вимогам трудового законодавства.

Основні моменти, що відображають взаємини роботодавця з найманим працівником, такі:

  • щомісячна зарплата повинна дорівнювати або більше встановленого урядом мінімального розміру оплати праці (МРОТ);
  • робочий тиждень не може мати тривалість більше 40 годин;
  • передбачена додаткова оплата роботи у святкові та вихідні дні;
  • встановлено підвищену зарплату за виробництво робіт в умовах шкідливих і небезпечних для здоров'я людини.

За формою розрізняють погодинну оплату праці, що залежить від відпрацьованого часу, відрядну, яку розраховують за кількістю виробленого товару, і акордних, що передбачає сукупний заробіток за певні етапи роботи.

Останнім часом часто застосовується тарифна сітка при оплаті праці, коли при визначенні зарплати використовують тариф, тобто фіксоване грошову винагороду за одиницю часу.

Які види оплати використовуються компанією

Зарплату основним виробничим робочим нараховують згідно з тарифами і відрядними розцінками, а оплату керівникам і співробітникам апарату управління відповідно до затверджених окладів, які враховують посаду і кваліфікацію співробітників.

Погодинна форма оплати праці враховує кількість відпрацьованого часу із застосуванням затверджених посадових окладів. У разі відпрацювання неповного місяця нарахування проводиться за відпрацьовані дні за середнім заробітком, розрахованим за день за кількістю робочих днів місяця. Якісна робота може бути заохочена керівником.

Відрядна форма оплати праці враховує кількість виконаних робіт із застосуванням норми часу на дану продукцію. Під час прийому робочих на такому підприємстві в трудових угодах обмовляється тариф за одиницю часу. розрахунок зарплати за підсумками представлених облікових даних нарядів, в яких показано кількість вироблення продукції кожним робітником.

Місячну зарплату можна розрахувати шляхом множення кількості виробленої продукції на норму часу і на встановлену годинну ставку працівника. За якісну роботу і перевиконання норм працівника можливі заохочення премією (відрядно-преміальна оплата) або підвищенням тарифу (відрядно-прогресивна оплата).

У разі якщо підприємство використовує комбіновану систему оплати праці, застосовуються і фіксований оклад, і відрядна оплата. Крім того, використовуються ще й комісійна форма оплати праці, коли працівнику встановлюється відсоток від прибутку або виручки підприємства.

Підсумовуючи вищесказане можна відзначити, що при формуванні бази для нарахування зарплати основну роль відіграють такі ключові моменти:

  1. застосовувані в компанії форми оплати;
  2. кількість виробленої відрядником продукції;
  3. кількість відпрацьованого повременщикам робочого часу.

Причини утримання із заробітної плати

Обов'язковими є утримання:

  • податків на доходи фізичних осіб, що становлять зазвичай 13%, але цю суму можна знизити шляхом твори передбачених законом відрахувань;
  • аліментів;
  • виплат згідно з постановами про адміністративні порушення.

Про проведення у випадку з ПДФО було сказано вище, а для відображення утриманих аліментів бухгалтерська проводка буде такою: Дт 70 - Кт 76.

До ініціативним утримань з боку роботодавця відносяться:

  • повернення отриманих і не відпрацьованих авансових коштів (Дт 70 - Кт 50);
  • повернення невикористаних підзвітних сум (Дт 70 - Кт 71);
  • відшкодування підприємству суми заподіяної матеріальної шкоди (Дт 70 - Кт 73.02).

Частка всіх утримань повинна становити не більше 20% від суми заробітку без урахування ПДФО. Хоча за рішенням суду частка аліментів або збитку, заподіяного злочином, може становити 50-70 відсотків.

Ініціативні утримання проводяться за заявами працівників. Це можуть бути заяви про перерахування коштів із зарплати:

  • на профспілкові внески;
  • відрахувань до страхової компанії;
  • на оплату комунальних послуг;
  • за утримання дітей в дитячих садах і яслах;
  • добровільне медичне страхування;
  • оплата кредитів, відсотків за кредити, позик тощо.

Основні проводки по обліку розрахунків з оплати праці та порядок нарахування заробітної плати

Основна зарплата повинна бути відображена за дебетом рахунків 20, 23, 25, 26, 28, 44, 97.

Вся діяльність з ведення бухгалтерського та кадрового обліку проводиться за затвердженими формами первинних документів. Наприклад, приймаючи працівника, підприємством заповнюються форми Т-1 (наказ про прийом на роботу) і Т-2 (особиста картка працівника).

Після того як сформована база для розрахунку зарплати і проведені всі утримання саме час для складання розрахункової відомості (форма Т-51). Відомість заповнюється за кожним працівником шляхом відображення таких відомостей: табельного номера співробітника, вироблених оплатах і утримання.

Титульний аркуш відомості містить дані про найменування, код організації, розрахунковому періоді (мається на увазі: за який місяць складена відомість), потім проставляється загальна сума для видачі і підсумок за відомістю.

У табличній частині відомості зазначаються:

  • порядковий номер рядка, номер співробітника за табелем, прізвище, ім'я, по батькові працівника, посада;
  • всі види нарахувань, в підсумковій графі - загальна сума проведених нарахувань;
  • всі види утримань, в підсумковій графі - загальна сума утримань;
  • виводиться заборгованість: роботодавця або працівника;
  • разом.

Всі листи відомості нумеруються, їх кількість проставляється на титулі відомості. Відповідальність за правильність складання розрахункової відомості відповідає головний бухгалтер, тому і підписує її він.

На закінчення - найважливіше: всі виплати працівникам адміністрація повинна здійснювати регулярно і своєчасно. Керівники, які порушили терміни виплати, несуть передбачену законом відповідальність.