НОУ ІНТУЇТ | лекція | Аналіз технічного розвитку та організації виробництва. Аналіз фінансового стану. Аналіз структури довгострокових інвестицій і джерел їх фінансування

2.2. Загальна оцінка динаміки складу і структури майна підприємства (актив балансу)

Аналіз фінансового стану починають з вивчення складу і структури майна підприємства за даними активу балансу. Для більш поглибленого аналізу структури майна підприємства необхідно залучити додаткові дані з форм № 5 і 11 "Відомості про наявність та рух основних фондів (засобів) та інших нефінансових активів".

Баланс дозволяє дати загальну оцінку зміни всього майна підприємства, виділити в його складі оборотні (мобільні) і необоротні (іммобілізовані) активи, вивчити динаміку структури майна. Під структурою розуміється процентне співвідношення окремих груп майна і статей всередині цих груп.

Аналіз динаміки складу і структури майна дає можливість встановити розмір абсолютного і відносного приросту або зменшення всього майна підприємства та окремих його видів. Приріст (зменшення) активу балансу свідчить про розширення (звуження) діяльності підприємства.

Аналізуючи причини збільшення вартості майна підприємства, необхідно враховувати вплив інфляції, високий рівень якої призводить до значних відхилень номінальних даних балансового звіту від реальних. Міжнародний комітет зі стандартів бухгалтерського обліку видав спеціальний стандарт "Фінансова звітність в країнах, схильних до гіперінфляції". Він містить вимогу проводити перерахунок звітних балансових показників.

Відповідно до вимог міжнародного стандарту необхідний облік інфляційного чинника при формуванні внеоборотнихі оборотних активів.

Світова облікова практика накопичила певний досвід усунення спотворює впливу інфляції на дані бухгалтерської звітності. Існують два основні підходи до обліку зміни цін під впливом інфляції. Перший відомий як "оцінка об'єктів бухгалтерського обліку в грошових одиницях однакової купівельної спроможності" (General Pince Level Accounting), другий - як "переоцінка об'єктів бухгалтерського обліку в поточну вартість" (Current Cost Accounting - CCA).

В основу першої методики закладена ідея Г. Свінея про трактуванні капіталу як вкладених в фірму грошових коштів (пасив), в основу другої - ідея У. Патона, трактує капітал як сукупність певних матеріальних і нематеріальних цінностей (актив).

Сенс першої методики обліку впливу зміни цін у зв'язку з інфляцією полягає в періодичному перерахунку по індексу цін активів і зобов'язань підприємства з урахуванням зміни купівельної спроможності грошової одиниці. Всі господарські операції повинні відображатися в поточному обліку за цінами звершення, але при складанні звітності дані коригуються за допомогою індексу загального рівня цін.

Для перерахунку використовується один з індексів загального рівня цін:

• індекс динаміки валового національного продукту;
• Індекс споживчих цін;
• індекс оптових цін.

Формула перерахунку:

Індекс інфляції визначається за такою формулою

,

де J - індекс інфляції; СТІ - середньомісячний темп інфляції.

В якості індексу інфляції використовується один з перерахованих індексів загального рівня цін.

Суть другої методики полягає в перерахунку всіх статей активу балансу, виходячи з продажних (ринкових) цін. Перевищення активу над пасивом відноситься на статтю "Нерозподілений прибуток". Основна проблема полягає в складності і суб'єктивності оцінок статей активу балансу за продажними цінами. Саме з цієї причини друга методика піддається серйозній критиці і рідко використовується в практиці.

Існує ще один метод обліку інфляції. Він полягає в переоцінці активів за курсом більш стабільної валюти (наприклад, долари США). Однак будь-яка грошова одиниця (в тому числі і долари США) схильна до впливу інфляції, яка визначається умовами економіки в даній країні. Перевага цього методу полягає в простоті перерахунку.

У російській практиці здійснено облік інфляційних процесів лише при формуванні вартості основних засобів. Коригування їх первісної вартості проводиться з урахуванням переоцінки, після проведення якої ці активи відображаються в обліку за відновної вартості. Тому при аналізі необхідно визначити величину приросту вартості цих активів за рахунок переоцінки. Для цього слід вивчити дані облікових регістрів за рахунками 01 "Основні засоби" і 83 "Додатковий капітал".

Переоцінка виробничих запасів, готової продукції і товарів у вітчизняній обліково-аналітичній практиці не проводиться. Тому приріст їх вартості, безсумнівно, знаходиться під впливом інфляційного чинника.

Звуження господарської діяльності може бути обумовлено скороченням платоспроможного попиту на товари, роботи і послуги даного підприємства, обмеженням доступу на ринки сировини, матеріалів, напівфабрикатів або включенням в активний господарський оборот дочірніх підприємств за рахунок материнської компанії. Зміна структури майна створює певні можливості для основної (виробничої) і фінансової діяльності і впливає на оборотність сукупних активів.

Показники структурної динаміки відображають частку участі кожного виду майна в загальному зміні сукупних активів. Їх аналіз дозволяє зробити висновок про те, в які активи вкладені знову залучені фінансові ресурси або які активи зменшилися за рахунок відтоку фінансових ресурсів.

Дані аналітичних розрахунків можуть бути представлені в табл. 2.2 .

Таблиця 2.2. Аналіз складу і структури майна підприємства Розміщення майна На початок року На кінець року Зміна за рік (+, -)% до зміни підсумку активу балансу тис. Руб. % Від виробленого тис. Руб. % Від виробленого тис. Руб. % До початку року А 1 2 3 4 5 6 7 I. Необоротні активи (іммобілізовані засоби) Нематеріальні активи 500 1,03 603 1,05 +103 +20,6 +1,2 Основні засоби 24 550 50,40 29 437 51 , 08 +4 887 +19,9 +54,8 Незавершене будівництво 1 000 2,05 1 500 2,60 +500 +50,0 +5,6 Прибуткові вкладення - - - - - - - Довгострокові фінансові вкладення 2 180 4 , 48 2 975 5,16 +795 +36,5 +8,9 Відкладені податкові активи 20 0,04 25 0,05 +5 +25,0 +0,1 Інші необоротні активи - - - - - - - Разом по I розділу 28 250 58,0 34 540 59,94 +6 290 +22,3 +70,6 II. Оборотні активи (мобільні засоби) Запаси 12 665 26,00 13 686 23,75 +1 021 +8,1 +11,5 ПДВ по придбаних цінностях 2 235 4,59 3 004 5,22 +769 +34,4 +8 , 6 Дебіторська заборгованість 3 940 8,09 4 130 7,17 +190 +4,8 +2,1 Короткострокові фінансові вкладення 450 0,92 600 1,04 +150 +33,3 +1,7 Грошові засобу 1 170 2 , 4 1 660 2,88 +490 +41,9 +5,5 Інші оборотні активи - - - - - - - Разом у розділі II 20 460 42,0 23 080 40,06 +2 620 +12,8 +29 , 4 Всього 48 710 100,0 57 620 100,0 +8 910 +18,29 100,0

Як видно з табл. 2.2 , Загальна вартість майна підприємства, включаючи гроші і кошти в розрахунках, збільшилася за звітний період на 8 910 тис. Руб., Або на 18,29%. У його складі на початок звітного періоду оборотні (мобільні) кошти становили 20 460 тис. Руб. За звітний період вони збільшилися на 2 620 тис. Руб., Або на 12,8%. Але їх питома вага у вартості активів підприємства знизився на 1,94 пункту і склав на кінець року 40,06%. Це обумовлено відставанням темпів приросту мобільних активів порівняно з темпами приросту всіх сукупних активів. Найбільш істотно зросла їх найменш мобільна частина - запаси (на 1 021 тис. Руб., Або на 8,1%.). На кінець звітного періоду питома вага їх дорівнює майже однієї чверті всього майна, але він дещо знизився (на 2,25 пункту) в порівнянні з початком року. Грошові кошти та цінні папери збільшилися на 640 тис. Руб., Або на 39,5%, їх питома вага підвищився на 0,6 пункту. Дебіторська заборгованість мало змінилася за звітний період, збільшившись всього лише на 190 тис. Руб., Або на 4,8%, а її питома вага знизилася на 0,92 пункту.

Іммобілізовані кошти збільшилися за звітний період на 6 290 тис. Руб., Або на 22,3%, а їх питома вага підвищився на 1,94 пункту. Сталося це головним чином за рахунок збільшення вартості основних засобів і капітальних вкладень відповідно на 4 887 тис. Руб., Або на 19,9%, і 500 тис. Руб., Або на 50%, в тому числі за рахунок переоцінки основних засобів на 1 466 тис. руб. Питома вага їх підвищився за звітний період на 1,23 пункту. Довгострокові фінансові вкладення збільшилися за звітний період на 795 тис. Руб., Або на 36,5%, а питома вага їх підвищився 0,68 пункту. Приріст нематеріальних активів склав 103 тис. Руб., Або 20,6%.

Приріст іммобілізованих коштів виявився в 2,4 рази вище приросту мобільних коштів, що визначає тенденцію до уповільнення оборотності всієї сукупності активів підприємства і створює несприятливі умови для фінансової діяльності підприємства.

Аналіз показників структурної динаміки також виявив наявність несприятливої ​​тенденції: понад дві третини (70,6%) всього приросту майна було забезпечено за рахунок приросту необоротних активів. Таким чином, знову залучені фінансові ресурси були вкладені в основному в менш ліквідні активи, що послаблює фінансову стабільність підприємства.

Ключовим показником першого етапу аналізу фінансового стану підприємства є зіставлення темпів зростання обороту (обсягу продажів) з темпами зростання обсягу сукупних активів. Якщо темпи зростання обороту вище, ніж темпи зростання активів, то можна зробити висновок, що підприємство раціонально регулює активи.

На уже згадуваному підприємстві спостерігається падіння обсягу продажів продукції в порівнянні з минулим роком на 6,25% (54 190: 57 800 x 100% - 100%) при темпах зростання активів за цей же період на 18,29%. Це свідчить про надмірному збільшенні активів, т. Е. Їх невмілому регулюванні.

Таким чином, в активі балансу відображаються, з одного боку, виробничий потенціал, що забезпечує можливість здійснення основної (виробничої, комерційної) діяльності підприємства, а з іншого - активи, що створюють умови для здійснення інвестиційної та фінансової діяльності. Ці види діяльності тісно взаємопов'язані між собою. Тому після загальної оцінки динаміки складу і структури майна необхідно детально вивчити стан, рух і причини зміни кожного виду майна.

Для характеристики фінансового становища підприємства доцільно розглянути стан його активів за ступенем ризику. Всі активи підприємства з урахуванням сфери їх застосування та швидкості перетворення в грошову готівку поділяються на чотири категорії ризику: мінімальну, малу, середню і високу. Активи, що потрапили в категорію з мінімальною і малим ступенем ризику, готові до платежу негайно (грошові кошти, короткострокові фінансові вкладення) або мають велику ймовірність того, що їх легко перетворити в грошову форму (короткострокова дебіторська заборгованість, реальна до стягнення, готова продукція та товари для перепродажу, що користуються попитом, і ін.).

Активи із середнім ступенем ризику оборотності в грошові кошти можуть бути використані лише з певною метою (незавершене виробництво, витрати майбутніх періодів).

Активи, що відносяться до високого ступеня ризику, призначені для створення необхідних умов для поточної діяльності, т. Е. Також можуть бути використані тільки з певною метою (незавершене будівництво, основні засоби, нематеріальні активи). До цієї ж категорії ступеня ризику слід відносити активи майже не мають можливості їх реалізації (безнадійна дебіторська заборгованість, неліквіди). Чим вище частка коштів, вкладених в активи, що потрапили в категорії зі середнім і високим ступенем ризику, тим менш стійко фінансове становище підприємства.

Класифікація активів підприємства за ступенем ризику за даними балансу і аналітичного бухгалтерського обліку за аналізований період представлена ​​в табл. 2.3 .

Таблиця 2.3. Динаміка стану активів підприємства за ступенем ризику Ступінь ризику Найменування активів Групи активів в загальному обсязі Відхилення (+, -) на початок року на кінець року тис. Руб. за структурою, пункти тис. руб. % тис. руб. % А Б 1 2 3 4 5 6 Мінімальна Грошові кошти. Короткострокові фінансові вкладення 1 620 3,3 2 260 3,9 +640 +0,6 Мала Дебіторська заборгованість реальна до стягнення, виробничі запаси (виключаючи залежані), готова продукція та товари, які користуються попитом, довгострокові фінансові вкладення 15 449 31,7 16 246 28,2 +797 -3,5 Середня витрати в незавершеному виробництві, витрати майбутніх періодів, ПДВ по придбаних цінностей, інші оборотні активи 4 615 9,5 5 874 10,2 +1 259 +0,7 Висока Дебіторська заборгованість сумнівна до отриманню, готова продукція та товари, які не користуються попитом, залежані запаси, нелікві ди. Нематеріальні активи, основні засоби, незавершене будівництво, дохідні вкладення в матеріальні цінності, інші необоротні активи 27 026 55,5 33 240 57,7 6 214 +2,2 Разом 48 710 100,0 57 620 100,0 +8 910

наведені в табл. 2.3 дані показують, що частка коштів з середнім і високим ступенем ризику зросла в порівнянні з початком року на 2,9 пункту і склала на кінець року 67,9% від загальної суми оборотних активів. Видимий тенденція свідчить про зниження ступеня фінансової стійкості підприємства і обумовлена ​​збільшенням розмірів неліквідних виробничих запасів, готової продукції, що не користується попитом, і простроченої дебіторської заборгованості.