5-й Спеціалізований бізнес-форум. Приватна медицина: погляд крізь призму реформ

Резюме. 10-11 червня 2015 р Одесі відбувся 5-й Спеціалізований бізнес-форум «Приватна медицина в Україні --2015», в якому взяли участь понад 70 провідних експертів галузі: топ-менеджери і власники приватних закладів охорони здоров'я, страхових, дослідницьких, консалтингових , сервісних та юридичних компаній. Організатори форуму - компанії «МОРІОН», «УкрКомЕкспо», а також клініка «Into-Sana».

1-я сесія заходу була присвячена реформам охорони здоров'я в Україні, які в останні тижні активно анонсуються представниками влади. Павло Ковтонюк, головний редактор журналу «PRO Менеджмент в охороні здоров'я», проектний менеджер Національної ради реформ при Адміністрації Президента, підняв питання участі приватної медицини в даному процесі, зазначивши, що вона повинна якомога швидше стати невід'ємною складовою галузі охорони здоров'я. Як боротися за бюджети, за пацієнтів, як виходити на нові ринки? Ці питання на даний момент мало хвилюють вітчизняні приватні клініки. А адже вже зовсім скоро в світі анонсованої реформи держава стане замовником медичних послуг у лікувальних установ. І приватні клініки мають всі шанси стати лідерами в цьому процесі, так як вже вміють робити все те, про що реформатори і державні установи поки що тільки мріють. Поки державний сектор зазнаватиме змін, приватна медицина отримає значні переваги.

Дмитро Луфер, операційний директор «Into-Sana», поділився своїми враженнями про форум Міжнародної фінансової корпорації (International Finance Corporation - IFC), присвяченій питанням приватного охорони здоров'я - IFC private Global healthcare 2015 року, який відбувся 12-13 травня в Празі. У ньому взяли участь понад 300 представників найбільших приватних медичних установ.

Що ж відбувається зараз в світовій охороні здоров'я? На перший план виходить ціннісна турбота про здоров'я. В Україні часто говорять про те, що пацієнт купує медичну послугу, а в світі - пацієнт купує цінність медичної послуги. Цей показник можна розрахувати за формулою: Цінність = Результат для пацієнта / Витрати пацієнта.

Що чекає світове охорону здоров'я в найближчі 30 років? Це розвиток інформаційних технологій і революція носяться пристроїв; об'єднання пацієнтів в соціальні спільноти; гейміфікація лікувального процесу; отримання альтернативної думки від програмного забезпечення; перенос компетенцій, а не пацієнтів (медичний туризм стане просто перенесенням функцій лікаря, і це зробить медицину ще більш доступною); зміна структури госпіталів; закриття поліклінік і заміна їх оnline-охороною здоров'я.

«Організація приватної клініки очима юриста. ТОП-рейтинг юридичних «ой!» Власників клінік »- тема виступу Ігоря Огороднійчук, партнера юридичної компанії« ОМП ». За його словами, розвиток даного бізнесу в Україні ускладнюється не тільки серйозної економічної ситуацією, а й надмірною зарегульованістю ринку. Першими були розглянуті труднощі зі структуруванням виведення прибутку, яка сьогодні може здійснюватися або ж у вигляді дивідендів (проте з новим законодавством це стало дуже дорого - 17-20% доходу), або у вигляді повернення за кредитними договорами за кордон без сплати податків (якщо він було надано раніше). Також існують «сірі» способи виведення прибутку. Якщо ж власник - фізична особа, то повернення прибутку - через приватних підприємців, або через встановлену високу зарплату топ-менеджменту.

Необхідно переглянути санітарні вимоги і до чинним лікувальним установам, зробивши їх більш реалістичними. Що стосується команди, то в основному персонал працює на підставі трудових договорів. Його захищає Кодекс законів про працю (КЗпП), прийнятий ще в 70-і роки минулого століття, який гласить, що працівник завжди має рацію. У 2014 р в Україні було вирішено питання з порядком звільнення керівників підприємства, зокрема внесені зміни до трудового законодавства, що дозволяє звільнити керівника без пояснення підстав з виплатою 6 місячних окладів. На думку юриста, це поліпшить інвестиційний клімат в Україні. Щодо інших співробітників виникає питання їх підготовки і подальшого утримання, що зробити майже неможливо через застаріле КЗпП.

Також було розглянуто питання ліцензування діяльності. Якщо ліцензія оформлена на юридичну особу (на клініку), відповідальність за дії кожного співробітника несе компанія. Сьогодні набула поширення практика створення «медичних інкубаторів» - приміщення в великих об'єктах нерухомості здаються лікарям як приватні медичні кабінети під ліцензію приватного фізичної особи - підприємця. На кожного лікаря оформляється окрема ліцензія, і відповідальність несе кожен окремо. Таким чином, в разі непередбачених ускладнень клініка не підставляти під удар.

Агресивний маркетинг препаратів в лікувальних установах призводить до залежності призначень лікарів від фармацевтичних компаній. За словами виступаючого, це також є проблемою для зарубіжних інвестицій.

Сергій Тимощук, інвестиційний партнер юридичної компанії «ОМП», порекомендував розглянути можливість об'єднання клінік (як державних, так і приватних). Наприклад, це створення реабілітаційних центрів на основі санаторних комплексів, укрупнення лікарень за рахунок об'єднання з системними закладами, для можливості кращої діагностики та лікування пацієнта лікарями суміжних спеціальностей, створення регіональних консультаційних центрів, навчальних центрів для лікарів.

Григорій Урсол, директор медичного центру «Ацинус», представив своє бачення вирішення проблем приватного охорони здоров'я в Україні. В першу чергу, слід звернути увагу на відсутність законодавчої бази в даній сфері. Вона розроблена для державної медицини, в той час як приватна повинна якось пристосовуватися до вимог щодо ліцензування, акредитації, кадрів, оплати праці, будівельних норм і правил тощо Оскільки приватна лікарня не є соціальним об'єктом, вона не отримує від держави пільги, якими користуються об'єкти соціальної сфери (з кредитування, оподаткування та ін.).

Г. Урсол нагадав присутнім, що 2 червня 2015 року міністр охорони здоров'я України Олександр Квіташвілі презентував на засіданні колегії МОЗ України пакет законопроектів «Україна на шляху до європейської системи охорони здоров'я», проте в цих документах немає жодної згадки про приватну медицину і її ролі в реформах.

На його думку, держава повинна повернутися обличчям до приватної медицини, визнавши її рівноправним суб'єктом медичної практики, оцінивши її вагомий внесок у розвиток галузі та важливу соціальну функцію.

2-я сесія «Тренд 2015 - збільшення доходів в приватній медичній практиці. Причини і наслідки »почалася з виступу Андрія Маляренко, головного лікаря клініки« Вітацентр »(Запоріжжя). Сьогодні «Вітацентр» - це приватна багатопрофільна лікарня, в якій працює 550 співробітників. В її структурі - поліклініка (600 відвідувань в день, лікарі 20 спеціальностей) з філією в спальному районі міста, діагностичний центр, стаціонар (9 відділень на 170 ліжок і 6 ліжок відділення інтенсивної терапії та реанімації), 13 пунктів медичної допомоги на металургійних підприємствах міста і служба виїзної медичної допомоги. Доповідач розповів про можливості застосування методики NPS (NetPromoterScore® - індекс чистої підтримки) для вимірювання клієнтського досвіду, які успішно використовуються в клініці «Вітацентр». Індекс NPS демонструє, наскільки компанія досягла успіху в сфері побудови відносин з клієнтами. Для того щоб розрахувати індекс, клієнтові задають кілька запитань, головний з яких - наскільки висока ймовірність, що ви порекомендуєте нашу клініку свого друга або родича? Оцініть від «0» до «10», де «10» - обов'язково порекомендую, а «0» - ніколи.

Показник NPS розраховується шляхом вирахування процентної частки критиків із загальної процентної частки промоутерів.

Олексій Бабич, генеральний директор медичної лабораторії «Діла», розглянув питання, яким чином виправдати очікування споживачів і посилити конкурентні позиції за рахунок якісного сервісу на базі реального кейса компанії, яку він представляє. Повернеться клієнт чи ні - залежить від враження, яке створюють співробітники щодо якості товару або послуги, демонстрації точності, надійності і швидкості обслуговування, ставлення до клієнта. Якість сервісу - єдиний стандарт, за яким клієнти судять про якість послуги або товару.

Медична лабораторія «Діла» впровадила систему забезпечення якісного сервісу. На підготовчому етапі були проведені маркетингові дослідження у відділеннях Києва для визначення ключових етапів обслуговування і критеріїв задоволеності пацієнтів на кожному етапі. На підставі отриманих даних були змінені 8 існуючих стандартів обслуговування та розроблено 3 нових стандарту, при цьому в них були включені критерії задоволеності сервісом. Для того щоб бачити динаміку змін, знята точка «0» (оцінка якості сервісу до впровадження стандартів) шляхом проведення відповідних маркетингових досліджень. У 2013-2014 рр. весь персонал компанії був навчений оновленим і новим стандартам, а в систему їх мотивації включені показники задоволеності пацієнтів.

А. Бабич відзначив, що стандарти переглядаються і коригуються раз на півроку, проводиться навчання персоналу. Що стосується отриманих результатів, то в 2013 р кількість самозверненням збільшилася на 60% в абсолютних одиницях, кількість незадоволених сервісом зменшилася в 2 рази (до 3%), частка негативних відгуків в загальному потоці відгуків знизилася до 6%. 98% пацієнтів відзначили відсутність страху, відчуття безпеки під час здачі аналізів; 95% оцінили чіткість і швидкість обслуговування; 98% - доброзичливість і дбайливість персоналу, а 75% - відсутність черги.

Сергій Орлик, експерт фармацевтичного і медичного ринку, виступив з доповіддю «Майже закордон або сама українська медицина?». Технології, марковані передову сучасну медицину, повинні впроваджуватися і в нашій країні, однак при цьому ми втрачаємо те краще, що залишилося від системи Семашко - її людяність. Саме людяність підвищує конкурентоспроможність, збільшує обсяг продажів клінік.

Що стосується реформування охорони здоров'я, то, на думку експерта, його можна охарактеризувати як керований некроз. Прийдешнє руйнування системи лікувально-профілактичної допомоги, поки ще формально належить державі, має три основні сценарії:

• вихід в гібридну, многоукладную комунально-приватно-державно-аутсорс-волонтер-университетско-сімейно-дільничну систему;
• майже тотальне домінування приватної форми власності у всіх установах зі спеціалізованими медичними послугами і державною монополією на стандарт первинної лікарської, невідкладної і економний сегмент хоспісної допомоги;
• подальший і остаточний розвал державних лікувально-профілактичних установ усіх рівнів з їх «автономізацією» і подальшої звальної приватизацією як «споруд на землі» для перепродажу.

Олена Лепешина, директор компанії «Медексперт», розглянула питання недоотриманих доходів і втрат лікувального закладу. Недоотримані доходи - це грошові кошти, які клініка могла отримати в якості оплати медичних послуг за умови виконання певних дій або (в певних випадках) - бездіяльності. Втрати - це ті кошти і ресурси, втрачені медичним закладом в результаті конкретних дій або бездіяльності. Фактичні втрати в більшості випадків є більш болючими і відчутними для клініки, ніж неотримання певної частки доходу.

Яків Березницький, керівник медичного центру «Гарвіс», професор, завідувач кафедри хірургії № 1 ГУ «Дніпропетровська медична академія МОЗ України», охарактеризував основні етапи розвитку клініки, в якій на протязі 1997-2015 рр. виконано 21 302 операції. У жовтні 2014 р медичний центр переїхав у власне приміщення площею 2485 м2, в якому розташовані 40 хірургічних ліжок, 8 ліжок інтенсивної терапії та 3 операційні, обладнані за європейськими стандартами. У клініці впроваджуються нові медичні технології, інформаційні системи і навчальні програми для лікарів. З 2015 р освоюються нові інфраструктурні можливості клініки, вдосконалюється система управління, розвиваються такі напрямки і технології, як хірургічне лікування ЛОР-органів, патоморфологія, термоабляції пухлинних вузлів печінки, лабораторна діагностика. Розширено call-центр, поліклінічний прийом, введена посада директора по гостинності.

Детально про роботу форуму читайте в наступних номерах «Щотижневика АПТЕКА», з доповідями можна ознайомитися на сайтах http://www.apteka.ua і http://www.morion.ua .

Анна Бармина,
фото Сергія Бека

за матеріалами
«Щотижневика АПТЕКА»
№ 996 (25) від 29.06.2015 р