Про проблеми грошової маси

Перед тим, як перейти до аналізу цінних паперів з фіксованою прибутковістю, мабуть є сенс поговорити про показники грошової маси.

Я зазвичай використовую для порівняння грошовий агрегат М2. Але з таким же успіхом я міг би користуватися і агрегатом М1, або більш розширеним агрегатом MZM. Щоб переконатися в цьому, досить подивитися на порівняння цих агрегатів на малюнку 1.

Мал. 1 Порівняння грошових агрегатів (джерело даних: Board of Governors of the Federal Reserve System)

І хоча вони різняться тільки на суму нечековие ощадних депозитів, строкових вкладів в банках, одноденних операцій РЕПО, одноденних доларових депозитів резидентів США та коштів на рахунках взаємних фондів, але ця сума досить велика. І що більш важливо, що термінові вклади служать базою кредитних ресурсів в комерційних банках. Тому я вважаю за краще користуватися агрегатом М2. Хоча темп зростання агрегату М1 вище, ніж у інших (див. Рис. 2).

Мал. 2 Порівняння темпів зростання грошових агрегатів (власний розрахунок)

Цей темп хоч і більше, але все ж не відповідає кількості грошей, що випускаються ФРС в рамках програми кількісного пом'якшення. Щоб розібратися з цим, необхідно пам'ятати, що комерційні банки повинні дотримуватися норм обов'язкового резервування, щоб банківська система не перепроізводіла гроші. Насправді генерують гроші не тільки центральні банки, а й комерційні, тому що видавши кредит ця сума грошей йде на оплату чогось, після чого потрапляє в інший банк, який може відразу ж на ці гроші видати кредит іншому клієнтові І.Д. і в результаті при емісії в 100 $ в банківській системі реально буде звертатися n 100 $, де n - кількість виданих кредитів на цю суму. Щоб не відбувалася безконтрольна емісія грошей, і існує норма обов'язкового резервування, для амортизації цієї емісії. Наприклад, якщо перший банк видав кредит 100 $, то при нормі обов'язкового резервування 20%, наступний банк може видати кредит на суму не більше 80 $, а ще наступний на суму не більше 64 $ і т.д. по низхідній.

Але в ситуації політики кількісного пом'якшення комерційні банки створюють надмірне резервування рівень зростання якого можна побачити на малюнку 3.

Мал. 3 Порівняння темпів зростання грошової бази і надлишкових резервів (власний розрахунок, джерело даних: Federal Reserve Bank of St. Louis)

І хоча надлишкові резерви не включаються в грошовий агрегат М1, але вони включаються в грошову базу (неагрегатівний показник). На малюнку 3 зеленою лінією показана різниця реальної бази і накопичуються надлишкових резервів, і добре видно, що якби не ці резерви то темп зростання грошової бази не відрізнявся б темпу зростання грошового агрегату М1.

Т.ч. гроші семіссірованние в рамках політики кількісного пом'якшення звертаються у вигляді готівки на ринках США, але не служать в якості кредитних ресурсів в комерційних банках. Для прикладу можна порівняти рівні споживчого кредитування і грошової бази на малюнку 4.

Мал. 4 Порівняння темпів зростання грошової бази і споживчого кредитування (власний розрахунок, джерело даних: Board of Governors of the Federal Reserve System)

Тобто якщо раніше рівень кредитування перевищував рівень зростання грошової бази, то після початку політики грошового пом'якшення рівень заповненості ринку готівкою значно підвищився, а ось рівень кредитування після деякого зниження зростає, дотримуючись колишній характер внутрішньої динаміки.

Питання, на який ринок впливає ця додаткова грошова емісія? Відповідь можна отримати, порівнявши зростання грошової бази і фондового ринку (див. Рис. 5).

Мал. 5 Порівняння темпів зростання грошової бази і індексу S & P 500 (власний розрахунок)

Тобто зростання фондового ринку в цей період часу дуже сильно залежав від зростання грошової бази, а якщо бути більш точним, то від зростання надлишкових резервів. Воно й зрозуміло, тому що за додаткову готівку купувалися товари, отже поповнювалися виробничі фонди, що призводило до зростання курсів акцій цих компаній.

І в цій ситуації я бачу великий ризик для подальшої динаміки фондового ринку. Тобто якщо буде різко згорнуто політику кількісного пом'якшення, без створення умов додаткового кредитування, то фондовий ринком може досить сильно «просісти», а якщо будуть створені умови додаткового кредитування, то можлива ситуація перекредитування спостерігалася до 2008-го року.

Це моя думка, але я раджу стежити за цими показниками в подальшому.

Everything posted herein is the Personal Opinion of the Author (s) and does not represent a statement made by TeleTrade. TeleTrade is providing this for informational purposes.